Рішення № 70880390, 29.11.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13730/14-ц

провадження № 2/753/155/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2017 р.Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючої-судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ЯБЛОНСЬКОЇ І.К.

сторін:

представника позивача ЯНЧУКА А.А.

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ " ВЕКТОР ПЛЮС" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором , суд

в с т а н о в и в :

У липні 2014 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю " Факторингова компанія " Вектор Плюс " до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, свої вимоги мотивувавши тим, що 15 листопада 2007 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ « Сведбанк », Кредитний договір № 2627 / 1107 / 57-002.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 49 000,00 USD, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав.

28 листопада 2012 року ПАТ « Омега Банк » відступило Товариству з обмеженою відповідальністю « Факторингова компанія « Вектор Плюс », відповідно до Договору факторингу № 15 свої права вимоги за зобов'язаннями Відповідача по кредитному договору.

Станом на 03 липня 2014 року заборгованість ОСОБА_4 за Кредитним договором становить 99 414 63 USD, що за офіційним курсом НБУ, станом на дату розрахунку складає - 1 177 168 гривень 63 копійок, а саме:

47 899, 54 USD * 26, 8718 гривень = 1 287 146 гривень 00 копійок - заборгованість по основній сумі кредиту, що за офіційним курсом НБУ.

24 637, 36 USD * 26, 8718 гривень = 662 050 гривень 21 копійка заборгованість за процентами, що за офіційним курсом НБУ, станом на дату розрахунку складає - 291 730 гривень 98 копійок .;

26 877, 73 USD - нарахована пеня, що за офіційним курсом НБУ, станом на дату розрахунку складає - 318 259 гривень 20 копійок.;

0, 00 гривень - нарахована пеня, та згідно уточненої позовної заяви позивач просить їх стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача Товариство з обмеженою відповідальністю " Факторингової компанії " Вектор Плюс ", що діє на підставі довіреності № 429 - юр від 19 вересня 2017 року, ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги уточнив, підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечуючи проти їх задоволення, просив відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Ст. 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 15 листопада 2007 року ОСОБА_4 уклав з ПАТ « Сведбанк », Кредитний договір № 2627 / 1107 / 57-002.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит у сумі 49 000,00 USD, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав.

28 листопада 2012 року ПАТ « Омега Банк » відступило Товариству з обмеженою відповідальністю « Факторингова компанія « Вектор Плюс », відповідно до Договору факторингу № 15 свої права вимоги за зобов'язаннями Відповідача по кредитному договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Пункт 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає., що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, якою відповідно до ч. 3. ст. 549 Цивільного кодексу України с пеня. Відповідно до рішення Кредитора сума пені не зазначається та не стягується в рамках даного спору, однак продовжує нараховуватися, що не суперечить нормам чинного законодавства.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ). Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та інші.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Тому, коли позичальник не здійснив у повному обсязі сплату кредиту, позивач по справі набув право вимагати погашення кредиту.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 57 - 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Щодо нарахування пені, то у відповідності до вимог ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 217 ГК України господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За вимогами ч. З ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Аналогічні положення викладені в Законі України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Крім того, Цивільний кодекс України відносить норми про неустойку (штраф, пеню) та підстави виникнення права на неустойку (ст.ст. 549, 550) до глави 49 «Забезпечення виконання зобов'язання», а не до глав, регулюючих правові зобов'язання сторін правочину.

Відповідно до вимог ст.549 Цивільного Кодексу України, визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, згідно ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати, або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи приписи ст. 549 Цивільного кодексу України, день, коли боржник сплатив кредитору певну суму коштів від своїх зобов'язань в частині, що відносяться до цієї сплаченої суми, не може вважатись днем прострочення, на відміну від попереднього дня та всього періоду, який розпочався з часу виникнення відповідного зобов'язання. Отже, кожен з днів прострочення виконання зобов'язання за своїми правовими наслідками не може бути тотожним до дня повного або часткового виконання зобов'язання.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, останнім днем нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов'язання є день, який передує дню виконання такого зобов'язання, коли власне, й мало місце його прострочення.

Згідно ч. 2 ст.258 Цивільного кодексу України, спеціальна позовна давність в один рікзастосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до вимог п.8.3 Кредитного договору, пені та /або штрафи сплачуються позичальником у національній валюті по офіційному курсу НБУ на день сплати.

Згідно з ч.1 ст.192 Цивільного кодексу України: «Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня».

Ця норма закону відповідає нормам ч.1 ст.533 ЦК України «Валюта виконання зобов'язання» даного кодексу: «Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях».

Згідно ч. 2 ст.192 Цивільного кодексу України, також передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Відповідно до цього, ч. 3 ст.533 Цивільного кодексу України встановлено: «Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом».

Основним нормативним актом, який регулює відносини резидентів України за операціями з іноземною валютою, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями) .

Згідно п.3.1 ст.З «Статус валюти України» Декрету № 15-93, визначено: «Валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь- яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України».

Відповідно до ст.5 Декрету № 15-93, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральне» ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, відповідно до п.5.2 ст.5 цього ж Декрету.

З огляду на це, уповноважені банки, на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями, мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Стосовно кредитів банків в іноземній валюті, в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011 року зазначено: «...положення ч. 2 ст.192, ч. 3 ст.533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені», а тому підлягає до стягнення пеня за кредитним договором № 2627/1107/57-002 від 15.11. 2007 року, яка на 28.11. 2012 року становить 722 252 ( сімсот двадцять дві тисячі двісті п"ятдесят дві) гривні 98 копійок.

Отже на підставі викладеного суд приходить до висновку, що погашення заборгованості ОСОБА_4 по сплаті кредиту та відсотків за кредитним договором № 2627/1107/57-002 від 15.11. 2007 року, яка на 28.11. 2012 року становить 72 536 ( сімдесят дві тисячі п"ятсот тридцять шість) доларів США 90 центів, що в еквіваленті до курсу гривні НБУ на 29.11. 2017 року ( 1 долар х 26,8716 грн.) дорівнює 1 949 197 ( один мільйон дев"ятсот сорок дев"ять тисяч сто дев"яносто сім) гривень 07 копійок, яка складається із:

- 47 899 ( сорок сім тисяч вісімсот дев"яносто дев"ять ) доларів США 54 центів, що в еквіваленті до курсу гривні НБУ на 29.11. 2017 року ( 1 долар х 26,8716 грн.) дорівнює 1 287 146 ( один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч сто сорок шість) гривень 86 копійок - заборгованість за кредитом;

- 24 637 ( двадцять чотири тисячі шістсот тридцять сім) доларів США 36 центів,що в еквіваленті до курсу гривні НБУ на 29.11. 2017 року ( 1 долар х 26,8716 грн.) дорівнює 662 050 ( шістсот шістдесят дві тисячі п"ятдесят ) гривень 21 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом, яка і підлягає задоволенню.

Про те, як встановлено в судовому засіданні позичальник виконує свої кредитні зобов»язання на загальних підставах, і саме у зв"язку з неплатоспроможністю та фінансовими трудностями, ніяким чином не впливає на відповідача, щодо сплати заборгованості за кредитним договором.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору, отже підстави для застосування строків позовної давності відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого не майнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи, до яких, зокрема, законодавцем віднесено визнання права.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що відповідач порушує свої зобов'язання за договором та не здійснює платежі по заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю " Факторингова компанія " Вектор Плюс "про стягнення заборгованості є законними і обґрунтованими

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 3 654 гривні 00 копійок.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 15,16,526, 543, 610, 625 ЦК України і керуючись ст.ст. 3, 10, 57, 60, 88 , 209, 213, 215, 218, 222 ч.3. 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ " ВЕКТОР ПЛЮС" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Горлівка, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ " ВЕКТОР ПЛЮС" ( код ЄДРПОУ 38004195, № п/р одержувача 26508012025702, банк одержувача ПАТ "Альфа Банк", код банку одержувача 300346) заборгованість за кредитним договором № 2627/1107/57-002 від 15.11. 2007 року, яка на 28.11. 2012 року становить 72 536 ( сімдесят дві тисячі п"ятсот тридцять шість) доларів США 90 центів, що в еквіваленті до курсу гривні НБУ на 29.11. 2017 року ( 1 долар х 26,8716 грн.) дорівнює 1 949 197 ( один мільйон дев"ятсот сорок дев"ять тисяч сто дев"яносто сім) гривень 07 копійок, яка складається із:

- 47 899 ( сорок сім тисяч вісімсот дев"яносто дев"ять ) доларів США 54 центів, що в еквіваленті до курсу гривні НБУ на 29.11. 2017 року ( 1 долар х 26,8716 грн.) дорівнює 1 287 146 ( один мільйон двісті вісімдесят сім тисяч сто сорок шість) гривень 86 копійок - заборгованість за кредитом;

- 24 637 ( двадцять чотири тисячі шістсот тридцять сім) доларів США 36 центів,що в еквіваленті до курсу гривні НБУ на 29.11. 2017 року ( 1 долар х 26,8716 грн.) дорівнює 662 050 ( шістсот шістдесят дві тисячі п"ятдесят ) гривень 21 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Горлівка, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ " ВЕКТОР ПЛЮС" ( код ЄДРПОУ 38004195, № п/р одержувача 26508012025702, банк одержувача ПАТ "Альфа Банк", код банку одержувача 300346) пеню за кредитним договором № 2627/1107/57-002 від 15.11. 2007 року, яка на 28.11. 2012 року становить 722 252 ( сімсот двадцять дві тисячі двісті п"ятдесят дві) гривні 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Горлівка, Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ " ВЕКТОР ПЛЮС" ( код ЄДРПОУ 38004195, № п/р одержувача 26508012025702, банк одержувача ПАТ "Альфа Банк", код банку одержувача 300346) судовий збір у розмірі 3 654 ( три тисячі шістсот п"ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у

справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 05 грудня 2017 року.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК