Ухвала суду № 70879201, 12.12.2017, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1747/17

Єдиний унікальний № 742/3921/17

УХВАЛА

12 грудня 2017 року

Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко А.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2,ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю, визнання права власності та витребування майна,-

в с т а н о в и в:

До Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю , визнання права спільної сумісної власності на будинок та магазин, визнання права власності на ? частину будинку та магазину, а також витребування майна .

Відповідно п.п.3,4 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити крім іншого, ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до положень п.9 ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Частиною п.10 ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Як роз’яснено у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно з п. а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Разом з тим, всупереч положень п.4 ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, позивачем у позовній заяві визначено ціну позову сумі 1 250 00,00 грн., однак позивачем не надано належних та допустимих доказів (серед іншого, висновком спеціаліста товарознавця, фахівця в галузі будівельно-технічної експертизи інше), які мали підтвердити дійсну вартість об’єктів нерухомого майна, що є предметом позову, на момент звернення з даними позовом до суду, зважаючи на те, що спірні об’єкти придбані в різний проміжок часу, тому з’ясування їх дійсної вартості безпосередньо впливає на результати розгляду справи.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Виходячи з аналізу позовної заяви вбачається, що остання складається з двох окремих вимоги не майнового характеру, а саме встановлення факту проживання однією сім»єю та визнання договору дарування недійсним, а також трьох самостійних вимог майнового характеру: визнання житлового будинку та магазину спільною сумісною власністю, визнання права власності на ? частину будинку та магазину та витребування ? частини житлового будинку.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов’язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Згідно п.п 2, 8 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

За таких обставин , оскільки в позовній заяві зазначено три окремі вимоги майнового характеру то ціна позову визначена з порушенням вимог ст.80 ЦПК України.

При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 640 гривень, лише за одну вимогу немайнового характеру, а отже підлягає доплаті судовий збір за одну окрему вимогу немайнового характеру у розмірі 640 гривень.

А також , оскільки заявлено три окремі вимоги майнового характеру, а судовий збір сплачено лише за одну вимогу в розмірі 8 000,00 гривень , то доплаті підлягає судовий збір за дві інші вимоги немайнового характеру в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Оскільки позивач визначив вартість спірного майна в розмірі 2 500 000,00 ( 2 000 000,00 гривень вартість будинку та 500 000,00 гривень павільйону за дві окремі вимоги майнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 16 000,00 гривень.

Крім того, з урахуванням того, що судовий збір сплачено лише за одну позовну вимогу майнового характеру та одну позовну вимогу немайнового характеру, без зазначення за яку з позовних вимог сплачено судовий збір,а в позовній заяві зазначено дві вимоги не майнового характеру та три вимоги майнового характеру то суд немає можливості прийняти рішення про відкриття провадження в справі, а отже позивачу необхідно зазначити за яку з зазначених позовних вимог сплачено судовий збір.

За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, в тому числі, не вірно визначено ціну позову та якщо не сплачено судовий збір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.119, 121, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім»єю , визнання права власності та витребування майна– залишити без руху.

Рекомендувати позивачу усунути недоліки заяви у строк, який не може перевищувати п"яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме: надати документ, що підтверджує сплату судового збору, надати до суду докази на підтвердження дійсної вартості майна (відомості про оціночну вартість земельної ділянки), визначити ціну позову відповідно до вимог ст.80 ЦПК України та зазначити за які окремі позовні вимоги сплачено судовий збір.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: отримувач коштів Прилуцьке УК (м.Прилуки), код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37984681, Банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській обл., м.Чернігів, Код банку отримувача (МФО) - 853592, Рахунок отримувача – 31218206700006, Код класифікації доходів бюджету-22030101.

Роз'яснити позивачу, що його заява буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню, якщо він протягом зазначеного строку не усуне вищевказані недоліки.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Коваленко