Рішення № 70876746, 11.12.2017, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

11.12.17

Справа № 690/352/17

Провадження № 2/690/234/17

РІШЕННЯ (заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 року Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.,

за участю секретаря Вельган А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 15789 грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ПАТ КБ «Приватбанк», звернувся 23.10.2017 р. до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 15789 грн. 60 коп.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, уклав договір б/н від 30.01.2009 р. з ОСОБА_1, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач погодився з тим, що заява на видачу кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті: http://ргіvatbank.ua/terms/раges/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, що регулює правовідносини з укладення договору приєднання.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами банку, викладеними на банківському сайті: http://ргіvatbank.ua/terms/раges/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5. Правил користування платіжною карткою.

Банк виконав свої зобовязання за договором та угодою в повному обсязі, надав відповідачу кредит у встановленому розмірі.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, та інших витрат.

Одночасно п.1.1.3.2.3 ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг передбачено право банку в односторонньому порядку змінити Тарифи та інші невідємні частини Договору, а тому розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку.

Позичальник зобовязаний відповідно до вимог п. 2.1.1.5.5., 2.1.1.5.6. цих ОСОБА_2 погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі прострочених кредитах і Овердрафту), оплату Винагороди Банку

Відповідно п. 2.1.1.7.6. ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, він зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач свої зобовязання не виконав, не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 30.09.2017 р. склала суму 15789 грн. 60 коп., у тому числі: за кредитом 779 грн. 84 коп., процентами 10981 грн. 68 коп., пенею та комісією 2800 грн., а також штрафи: фіксована частина - 500 грн., процентна складова 728 грн. 08 коп..

Позивач просив позов задовольнити, і віднести за рахунок відповідача витрати від сплати судового збору.

Представник позивача на підставі довіреності, ОСОБА_3, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з наведених підстав, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, ОСОБА_1, у судове засідання повторно не зявилась, судові повістки надіслані за останнім відомим зареєстрованим місцем її проживання, повернуті за закінченням терміну їх зберігання, і тому в розумінніст.74 ЦПК Українивона вважається такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних даних і доказів, та ухвалити заочне рішення, оскільки проти такого вирішення справи представник позивача не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини з обґрунтуванням застосування відповідних правових норм.

Відповідно до ст.ст. 3, 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних … відносин.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що 30.01.2009 р. за кредитним договором б/н ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, надав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік (360 днів) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Сторони домовились, що договір складає заява клієнта на видачу кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, затвердженими наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті: http://ргіvatbank.ua/terms/раges/70/, тобто, у розумінні ч.1ст. 634 ЦК України, є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (а.с. 4-5).

Будь-яких відомостей щодо закінчення терміну дії картки чи припинення строку дії кредитного договору суду надано не було, таких не встановлено під час судового розгляду, а тому суд виходить з правовідносин сторін, які продовжують існувати під час дії кредитного договору.

Відповідач свої зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків належним чином не виконував, станом на 31.08.2017 р. заборгованість за кредитним договором згідно розрахунку ПАТ КБ «Приватбанк» склала суму 15 789 грн. 60 коп., у тому числі: за кредитом 779 грн. 84 коп., процентами 10981 грн. 68 коп., пенею та комісією 2 800 грн. 00 коп., а також штрафи: фіксована частина - 500 грн., процентна складова 728 грн. 08 коп. (а.с.3).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення залишку суми кредиту в сумі 779 грн. 84 коп., яка підтверджена належним розрахунком.

При стягненні іншої заборгованості за цим кредитним договором суд керується положенням ст.ст. 634, 1054, 1055 ЦК України та виходить з того, що процентна ставка за кредитом, як плата за користування коштами (ст. 1056-1 ЦК України) є змінюваною, її тип визначається кредитним договором, а саме Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 та Тарифами банку, викладеними на банківському сайті: http://ргіvatbank.ua/terms/раges/70/.

Виходячи з положень укладеного між сторонами 30.01.2009 р. кредитного договору (Заява на видачу кредиту разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, та Тарифами банку) відсотки за користування Кредитом відповідач сплачує у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.12.2 за користування Кредитом протягом Пільгового періоду Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок Кредиту. В разі непогашення Клієнтом боргових зобов'язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування Кредитом Клієнт здійснює шляхом надання доручення Банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання). В разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих ОСОБА_2, Клієнт використав всю суму Кредиту, Сторони узгодили про збільшення розміру Кредиту на розмір боргових зобов'язань за Кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків. Згідно ст.212 ЦК України, в разі, якщо будь-яка прострочена заборгованість за Кредитом є більшою ніж 90 днів - починаючи з 91-го дня вся (загальна) заборгованість за Кредитом є простроченою.

Так, згідно 2.1.1.12.2.1 У разі виникнення прострочених зобовязань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної ставки від розміру загальних боргових зобовязань Клієнта за договором, в т.ч. тих, строк сплати яких не настав.

Проте, відповідно до положень ч.4 ст. 1056-1 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Таким чином, у разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Згідно п. 2.1.1.12.18. «ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг» за користування Кредитом, наданим Держателю, Держатель сплачує Банку фіксовану процентну ставку в розмірі, визначеному в Тарифах.

Відповідно до п. 2.1.1.8.7. цих ОСОБА_2 інформує Клієнта про заборгованість за кредитними договорами (у тому числі про заборгованість за кредитними картками), розмір поточних платежів, активації продуктів і послуг Банку, а також інших правилах користування платіжною картою і умови кредитного договору, включаючи внесені до них зміни шляхом використання функції SMS-повідомлень, повідомлень у мобільному додатку «Приват24», персональних повідомлень в Інтернет-банку Приват24, через АТМ, термінали самообслуговування тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише повідомив боржника узгодженими сторонами способами телекомунікацій про зміну умов кредитного договору, а й довів факт такого повідомлення.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 р.. в справі №347/1910/15-ц, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Українивраховується судом.

Положенням ст.ст. 57, 64 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, які обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються також на підставі письмових доказів, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази на підтвердження та/або посилання на належне повідомлення ОСОБА_1 узгодженими сторонами способами телекомунікацій про зміну умов кредитного договору щодо збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом з 30,00% річних на інший розмір не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка, а тому відсутні підстави щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами в розмірі, збільшеному банком в односторонньому порядку від визначеному сторонами в ОСОБА_2 кредитування - 30% річних (2,5% в місяць), і з цих підстав задовольняє вимоги про стягнення процентів за користування кредитом частково згідно наданого розрахунку в загальній сумі 158 грн. 52 коп. за період з 30.06.2014 р. до 31.08.2014 р. включно, які обраховані зі ставки - 30% річних за користування кредитними коштами, і у задоволенні решти цих вимог відмовляє.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею та комісією у загальній сумі 2800 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), з урахуванням яких настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема… сплата неустойки

При цьому, визначене в ст. 549 цього Кодексу поняття неустойки включає лише штраф та пеню, що є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

В правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 16.11.2016 року №6-174цс16, зазначив, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту.

Виходячи саме з цих положень чинного законодавства, суд не вбачає підстав щодо стягнення визначеного у розрахунку спільно нарахованого розміру пені та комісії, які за своєю правовою природою є різними видами плати за користування кредитними коштами, зокрема: пеня вид неустойки у разі порушення боржником зобов'язання, а комісія супутня послуга за обслуговування кредиту, тому в цій частині відмовляє.

Крім того, статтею 61 Конституції Українивстановлено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно дост. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушеннястроків виконання грошових зобов'язань за кредитним договоромсвідчить про недотримання положень, закріплених устатті 61 Конституції Українищодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК Українивраховується судом.

Щодо стягнення з відповідача штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг: фіксована частина - у сумі 500 грн., процентна складова у сумі 728 грн. 08 коп., суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1статті 1050 ЦК Українипередбачено у разі порушення боржником зобов'язання він зобов'язаний сплатити неустойку.

Відповідно дост. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п.2.1.1.7.6. ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Відповідно до витягу з ОСОБА_2 кредитування використання кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» передбачено штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобовязань, а саме 500 грн. + 5% від суми позову (а.с. 5).

Так, згідно положень п.1 ч.1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку щодо необхідності стягнення з відповідача неустойки - штрафу відповідно до положень ст. 549 ЦК України та умов кредитного договору (витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна») у розмірі фіксованої частини - 500 грн. та процентної складової (5%) - 46 грн. 92 коп. від суми позову (779,84 + 158,52/100*5), а тому в цій частині задовольняє частково.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б\н від 30.01.2009 р. доведені та підлягають задоволенню в частині стягнення суми кредиту 779 грн. 84 коп., процентів за користування кредитом за період з 30.06.2014 р. по 31.08.2014 р. в сумі 158 грн. 52 коп., штрафу 500 грн. (фіксована частина), штрафу 46 грн. 92 коп. (процентна складова), і у задоволенні решти позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн.

На підставі наведеного, ст. 61 Конституції України, постанови Верховного Суду України №6-174цс16 від 16.11.2016 р., №347/1910/15-ц від 11.10.2017 р., №6-2003цс15 від 21.10.2015 р., ст. ст. 11, 15, 16, 212, 509, 525-526, 530, 549, 599, 610, 611, 615, 629-631, 634, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 57, 58-60, 64, 74, 80, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) за договором б\н від 30.01.2009 р. заборгованість за кредитом у сумі 779 грн. 84 коп., процентами за період з 30.06.2014 р. по 31.08.2014 р. в сумі 158 грн. 52 коп., за штрафами - 500 грн. 00 коп. (фіксована частина) та - 46 грн. 92 коп. (процентна складова), а також витрати по сплаті судового збору - 1600 грн. 00 коп., а всього стягнути суму 3 085 грн. 28 коп. (три тисячі вісімдесят пять гривень 28 коп.)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Ватутінський міський суд області в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя: Л.А. Пасацька