Постанова № 70876741, 01.12.2017, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4079/17

Провадження № 3/589/1243/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 року

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Євдокімова О.П., розглянув адміністративну справу, яка надійшла від т.в.о. командира військової частини 3022 підполковника ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходить службу у військовій частині 3022, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності не притягувався

За ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 19.10.2017 рокуо 7 годині 05 хвилин проходячи військову службу за контрактом, тобто будучи військовослужбовцем, контролер кулеметник 2ї стрілецької роти, перебуваючи на території військової частини 3022 Національної Гвардії України розташованої в м. Шостка Сумської області , виконуючи обов'язки військової служби в умовах особливого періоду , з ознаками алкогольного сп'яніння . Від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовився в присутності двох понятих, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В судових засіданнях ОСОБА_2 винним себе не визнав оскільки вважає, що на сьогоднішній день «особливий період» про який йдеться мова в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та в Законі України «Про оборону України» закінчився, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Особа що склала протокол про зазначене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 19.10.2017 року о 7 годині 05 хвилин зявився по тривозі в військову частину з ознаками алкогольного спяніння, вів себе некоректно, від проходження медичного огляду відмовився в присутності свідків.

Свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожен окремо, в судовому засіданні, підтвердили факт зявлення ОСОБА_2 на території військової частини 19.10.2017 року після 7 годині з ознаками алкогольного спяніння та відмову останнього від проходження мед огляду на стан спяніння.

Таким чином судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи тривалий розгляд справи, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та пояснень сторін, свідків, та інших, досліджених в судовому засіданні доказів.

Так згідно вимог статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно вимог статті 26 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно - правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно вимог статті 27 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Згідно вимог статті 45 Дисциплінарного статуту ЗС України за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовець зобовязаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоровя звичок.

Згідно вимог статті 241 Статуту внутрішньої служби ЗС України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоровя, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

05 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обовязків у особливий період» від 05.02.2015 року № 158.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Військову службу правопорядку у ЗС України» Військова служба правопорядку у Збройних Силах України - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України,призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях, військових містечках, на вулицях і в громадських місцях;для запобігання злочинам, іншим правопорушенням у Збройних Силах України. їх припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.

Крім того, відповідно ст. ст. З, 7 Закону одним із завдань Військової служби правопорядку є запобігання вчиненню і припинення злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах України та службові особи вказаної Служби мають право вимагати від військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів та від інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння, дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій. що перешкоджають здійсненню завдань і функцій Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати заходи примусу; затримувати і тримати військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів на гауптвахтах Служби правопорядку з метою застосування тимчасового запобіжного заходу, крім випадків, визначених військовими статутами Збройних Сил України; на строки, встановлені законом;складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців у випадку та в порядку, передбачених законами України, а також у разі вчинення адміністративних правопорушень іншими особами; у випадках та в порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про такі адміністративні правопорушення.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні особливий період настав з дня набрання чинності Указу Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію», продовжено його Указом Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» і триває по цей час.

Згідно з вимогами ч. ч. 3, 8ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

З моменту оголошення мобілізації чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Пунктом 10ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацією, а відповідно до Указу Президента України від 14.01.2015 № 15/2015затвердженогоЗаконом України від 15.01.2015 № 113-VIII, на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва оголошена часткова мобілізація.

Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обовязків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Відповідно до ч.1ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності дост. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) протоколи про правопорушення мають право складати уповноваженні на те особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 173, 174,178.182.184-1.185 і 185-7).

Статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність військовослужбовців за відмову від проходження медичного огляду на стан спяніння в умовах особливого періоду.

Скоєння даного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями правопорушника, свідками, а також іншими матеріалами справи.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які помякшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що помякшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлені.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, та інші обставини по справі, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу, встановленого санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП .

Керуючись ст. 33, 36, 172-20, 185, 221, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 220 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 3740(три тисячі сімсот сорок) гривень в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_2, судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп. на користь Держави в особі Державної судової адміністрації (реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу-судовий збір; Код ЄДРПОУ Шосткинського міськрайонного суду Сумської області 26440765; пункт таблиці - 5).

Постанова судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_6