Рішення № 70875841, 14.08.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3772/16-ц

Номер провадження 2/570/250/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2017 року Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Остапчук Л.В.

при секретарі Захарук Г.Л.

за участю: представника позивача, адвоката ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки, адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне

цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_4, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_5, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування своїх позовних вимог опікун позивача вказує, що її брат ОСОБА_5 з відповідачкою по справі перебуває у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 1997 року. Від даного шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини вони припинили у вересні 2013 року. На даний час проживають окремо, спільне господарство не ведуть, взаємних інтересів не мають. Таким чином, їх сім'я розпалася повністю та остаточно. Спору про місце проживання дитини не мають.

Позивачка ОСОБА_4, з'явилася на одне судове засідання, в якому позов підтримала, в останні судові засідання не з'являлася. 23 червня 2017 року подала до суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності та за відсутності підопічного ОСОБА_5 Позовні вимоги підтримує повністю. Зазначила також, що сторони не примирилися, незважаючи на наданий судом п'ятимісячний термін для примирення, а навпаки, відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, що є підтвердженням неможливості збереження шлюбу та підставою задоволення позовних вимог.

Представник позивачки, адвокат ОСОБА_1, в судовому засіданні підтримала вимоги про розірвання шлюбу, зазначивши, що шлюб базується на добровільному волевиявленні, проте, понад 5 років даний шлюб є лише на папері, сторони не проживають разом. Зазначає, що зі сторони ОСОБА_5 була не зовсім хороша поведінка, п'янки, гулянки. Відповідачка з дитиною проживають окремо, а сам ОСОБА_5 проживає з батьками, його опікуном є сестра. Ніякого примирення не наступило, кожен живе своїм життям. Був один візит відповідачки, але закінчився нічим. Крім цього, зазначила, що між сторонами існує ще один спір, по поділу майна, справа щодо якого знаходиться у суді. З огляду на вищевикладене, зазначає, що позов пред'явлено саме в інтересах ОСОБА_5, так як дружина не виконує своїх обов'язків, з 2010 року сторони спільно не проживають, ознаки сім'ї відсутні, примирення не настало, вважає, що шлюб, якого фактично немає, надалі зберігати недоцільно, тому просить суд позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заперечення на позов, які в судовому засіданні підтримала, зазначивши, що примирення не відбулося, бо цього не хотіла мама і сестра ОСОБА_5, а сам він був радий їй з сином. Зазначила, що пропонувала свою допомогу та примирення, але сестра і мама категорично заперечували, і цей факт був для них стресом. Щодо чоловіка зазначила, що він пив, скандалив і завжди казав, що розлучення не дасть, а хату зірве і на той момент, як вони проживали разом, це загрожувало її здоров'ю та здоров'ю дитини, тому вона пішла від чоловіка. Крім того, пояснила, що дитину утримує сама, аліментів від чоловіка не отримує, його батьки їй не допомагають. Син зайняв нейтральну позицію по розлученню, але негативно до батька не ставиться. Також зазначила, що з 2012 року подружніх стосунків не підтримують, а мають лише спільний будинок, мають різні бюджети. Проте заявила, що хоче надавати допомогу чоловіку, так як є шанс, що у її присутності він одужає. ОСОБА_2 вона пропонувала забрати чоловіка і жити в їхньому будинку, проте його мама була категорично проти, сказала, що вона нікому його не віддасть. Запропонувала дочекатися перекомісії, можливо змінять опікуна, так як не знала, що чоловіка визнали недієздатним, він зараз не говорить, але її впізнав і був радий. Тому вважає, що розірвання шлюбу для них немає значення, воно ні на що не впливає, просить в позові відмовити.

Представник відповідачки, адвокат ОСОБА_3, в судовому засіданні заявила, що позов про розірвання шлюбу, в разі визнання одного із подружжя недієздатним, може бути поданий його опікуном лише у тих випадках, коли цього вимагають інтереси того із подружжя, хто визнаний недієздатним. Однак, в судовому засіданні не встановлено порушення інтересів ОСОБА_5, які б вимагали розірвання його шлюбу. Вважає, що за таких обставин, які були встановлені в суді, позов був пред'явлений не в інтересах підопічного, а в інтересах третіх осіб, які намагаються вирішити свої проблеми руками суду. Відповідачка заявляє, що розірвання шлюбу їй не потрібне, і це не в її інтересах. Виходячи з цього, просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5, про розірвання шлюбу, вважає, що таке рішення буде законним і обґрунтованим.

Заслухавши пояснення сторін і їх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 1997 року. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину, сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сторони більше 5 років проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, у них різні бюджети, за час, наданий для примирення, сторони не примирилися.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0411628 від 07 грудня 2015 року, видана на підставі акта огляду МСЕК № 171, ОСОБА_7 встановлено 1 групу інвалідності. Дата чергового переогляду листопад 2017 року.

За заявою ОСОБА_4, рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 19 травня 2016 року ОСОБА_5 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку і призначено його опікуном ОСОБА_4 - його сестру.

Відповідно ч.2 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Як було встановлено в судовому засідання, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як одна сім'я не проживають понад 5 років, у їх відносинах відсутні будь які ознаки визначення сім'ї. При спільному проживанні в них часто виникали скандали, сварки, чоловік вів аморальний спосіб життя, зловживав спиртними напоями, це призвело до того, що дружина змушена була переїхати проживати до батьків, тим самим обидві сторони подружжя не виконували свій сімейний обов'язок.

Зі слів відповідачки, вона знала, що чоловік хворіє, вона його провідувала та надавала кошти на його лікування, купуючи ліки, доглядала його, проте не знала що його визнано недієздатним. ОСОБА_2 його сестра ОСОБА_4 займалася оформленням всіх документів, по встановленню інвалідності над ОСОБА_5, зверталася до відповідних органів про встановлення опіки над ним та доцільність визнання її опікуном, а сама відповідачка, хоча мала на це повне право, таким правом не скористалася.

Зі своєї сторони, позивачкою ОСОБА_2 було подано позов до суду про поділ спільного майна подружжя, що суд не може розцінювати як намагання зберегти шлюб з її боку, а навпаки, саме будинок побудований за час перебування у шлюбі, визначає першочергову причину у збереженні шлюбу зі сторони відповідачки. Також судом береться до уваги нейтральна позиція дитини подружжя, який у своєму віці уже може усвідомлювати наслідки розірвання шлюбу батьків, але не став на сторону мами і не заявив бажання збереження шлюбу.

Суд, відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, прийшов до переконання, що дана сім'я існує формально, примирення подружжя неможливе, їх подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них і інтересам їх неповнолітньої дитини. Тому суд вважає за необхідне і доцільне розірвати шлюб між ними.

На думку суду, неповнолітню дитину необхідно залишити з матір'ю.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідачки необхідно стягнути судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст.57, 59, 88, 213-215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112, 160 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та САЧУК (дошлюбне прізвище ДИКА) ОСОБА_9, зареєстрований 29 серпня 1997 року Виконавчим комітетом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області (актовий запис № 18).

Неповнолітню дитину: сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити з матір'ю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серії СР № 732831, виданий 03.06.2000 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на рахунок 31217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030101, Банк ГУ ДКСУ в Рівненській області, ЄДРПОУ суду 26406260 судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок, від сплати якого був звільнений позивач при подачі позову до суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Суддя Остапчук Л.В.