Вирок № 70873099, 06.12.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/6322/17

Провадження № 1-кп/524/499/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року, Автозаводський районний суд м.Кременчука в складі:

Головуючого судді - Обревко Л.О.

за участю секретаря - Кот А.А.

прокурора - Ібрагімової В.М.

неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_1

законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_2

захисника - Шамшуріна Ю.В.

законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_4

неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці кримінальне провадження № 1201670090003445 від 30.08.2016 року за обвинуваченням неповнолітнього:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Градизьк Глобинського району Полтавської області, українця, громадянина України, який не працює та не навчається, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, раніше судимого:

16.05.2017 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

28.11.2017 року Глобинським районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,

за ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_5 29.08.2016 року близько 20 години 00 хвилин, перебуваючи на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, маючи прямий неконкретизований злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, який раптово виник на ґрунті неприязних особистих відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс 3 удари кулаком правої руки в обличчя потерпілого, в результаті чого завдав останньому тілесні ушкодження у вигляді: вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, нижньої стінки лівої гайморової пазухи зі зміщенням уламків, перелом верхньої стінки лівої гайморової пазухи, які ускладнились гематосинусом та за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню, зо ознакою довготривалого розладу здоров`я, згідно висновку експерта № 99 від 01.02.2017 року.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю та підтвердив як факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, так і обставини скоєного. Щиро розкаюється у вчиненому та просить суворо його не карати та не позбавляти волі. Щодо цивільних позовів покладався на думку свого захисника.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що є матір`ю ОСОБА_5. До вчиненого ним кримінального правопорушення ставиться критично. Пояснила його поведінку тим, що намагається стати більш самостійним. Щодо цивільних позовів покладалась на розсуд захисника.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що цивільний позов прокурора не визначається в повному обсязі, щодо цивільного позову законного представника потерпілого вважав, що підлягає частковому задоволенню, як в частині стягнення матеріальної шкоди, так і в частині стягнення моральної шкоди.

Окрім повного визнання вини обвинуваченим, його винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, які узгоджуються між собою.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що 29.08.2016 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відпочивали на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. В ході сварки, що виникла між ним та ОСОБА_5, останній наніс йому три удари по голові. В результаті чого він отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що потягли за собою довготривалий розлад здоров`я.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 та просила задовольнити.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що 29.08.2016 року на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 відпочивала компанія молодих людей. Оскільки вони дуже сильно виражались нецензурною лайкою, то вона зробила їм зауваження. А вже ввечері до вказаного домоволодіння приїхав наряд патрульної поліції. Звідки вона дізналась, що одному з молодих людей в даній компанії завдали тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 29.08.2016 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відпочивали на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2. В ході відпочинку у нього виник конфлікт з ОСОБА_1, який закінчився мирним шляхом. Після цього конфлікт виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 В результаті якого ОСОБА_5 наніс три удари по голові ОСОБА_1

Також вина обвинуваченого повністю підтверджується:

-даними висновку експерта № 99 від 01.02.2017 року, згідно з яким на момент судово-медичної експертизи з урахуванням даних медичної документації у гр. ОСОБА_1, виявлені такі тілесні ушкодження: вдавлений перелом передньої стінки лобної пазухи зліва, нижньої стінки лівої гайморової пазухи зі зміщенням уламків, перелом верхньої стінки лівої гайморової пазухи, які ускладнились гематосинусом, які утворились від ударної дії тупих предметів, з обмеженою поверхнею контактування, можливо у вказаний строк, про що свідчить їх характер, та по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню, за ознакою довготривалого розладу здоров`я. Вище описані тілесні ушкодження не характерні утворенню в результаті самостійного вільного падіння з висоти власного зросту, про що свідчить їх характер та механізм утворення.

-даними протоколу слідчого експерименту від 13.05.2017 року з фото таблицею, згідно з яким потерпілий ОСОБА_1 розповів, як 29.08.2016 року за адресою: АДРЕСА_2, хлопець шляхом нанесення ударів в голову спричинив йому тілесні ушкодження.

-даними протоколу слідчого експерименту від 15.08.2017 року з фото таблицею, згідно з яким потерпілий ОСОБА_1 розповів, як 29.08.2016 року за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_5 шляхом нанесення ударів в голову спричинив йому тілесні ушкодження.

-даними висновку експерта № 685 від 14.08.2017 року, згідно з яким, враховуючи характер тілесних ушкоджень у вигляді: вдавленого перелому передньої стінки лобної пазухи зліва, нижньої стінки лівої гайморової пазухи зі зміщенням уламків, перелом верхньої стінки лівої гайморової пазухи, не виключається їх утворення в короткий проміжок часу, та від ударної дії (не менше 2-х) тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею контактування.

-даними висновку експерта № 417 від 17.05.2017 року, згідно з яким, на основі даних представленого слідчого експерименту, покази потерпілого відповідають об'єктивним судово-медичним даним, отриманих при судово-медичній експертизі.

-даними висновку експерта № 722 від 22.08.2017 року, згідно з яким, покази потерпілого ОСОБА_1 дані ним під час проведення слідчого експерименту по факту спричинення йому тілесних ушкоджень, відповідають по локалізації та механізму нанесення йому тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі на його ім`я.

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18.08.2017 року, згідно з яким свідок ОСОБА_6 впізнав особу за фактом обставин та механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.08.2017 року з довідкою та додатком, згідно з яким свідок ОСОБА_6 впізнав на фотознімку № 3, хлопця, який наніс тілесні ушкодження ОСОБА_1

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.08.2017 року з довідкою та додатком, згідно з яким потерпілий впізнав на фотознімку № 3, хлопця, який наніс йому тілесні ушкодження 29.08.2016 року за загальними рисами.

-даними висновку експерта № 723 від 22.08.2017 року, згідно з яким покази свідка ОСОБА_6 дані ним під час проведення слідчого експерименту по факту спричинення тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_1, відповідають по локалізації та механізму нанесення, тілесних ушкоджень виявленим при судово-медичної експертизи ім`я ОСОБА_1

-даними довідки-інформації від 06.09.2017 року № 04-08/2776, згідно з якою загальна вартість лікування складає 4826,22 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять шість грн. 22 коп.).

-даними довідки-характеристики від 24.07.2017 року № 5230, згідно з якою гр.ОСОБА_5 перебуває на обліку в Глобинському відділі поліції за вчинення правопорушень, притягувався до адміністративної відповідальності.

-даними характеристики від 24.07.20.17 року № 312, згідно з якою ОСОБА_5 навчався в Градизькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 з 2012 року по 2016 рік. Не систематично відвідував навчання, мав середній та низький рівень навчальних досягнень, не приділяв достатньої уваги для вивчення та засвоєння навчального матеріалу, мав добру пам`ять, але не стійку увагу, на уроках був пасивний, неуважний, не систематично виконував домашні завдання, потребував постійного контролю, не завжди брав участь у житті класу та школи. До виконання громадських доручень ставився не завжди відповідально, реагував на зауваження вчителів. Веселий, товариський, рухливий, енергійний. Часто порушував правила поведінки учня в школі.

Суд вважає вину обвинуваченого повністю доведеною вищенаведеними доказами, що були досліджені в судовому засіданні та приходить до висновку, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 122 КК України - як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При визначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, особи обвинуваченого, який є неповнолітнім, раніше судимий, посередньо характеризується за місцем мешкання та місцем навчання, дані про особу винного, умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, вплив дорослих, рівень його розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Обставинами, які пом'якшують покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення злочину в неповнолітньому віці.

Обставин, які обтяжують покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_5 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_5, обвинувачений проживає разом з матір`ю та братом, з опису бесіди матері та зі слів неповнолітнього алкогольні напої, наркотичні речовини не вживає. Перебуває на обліку в Глобинському районному відділі з питань пробації. Має тимчасовий заробіток в с.Адрусівка Світловодського району на риб заводі. Обвинувачений не ідентифікує себе з кримінальною особистістю, усвідомлює протиправність своїх дій та наслідки вчиненого.

Суд враховує, що вчинене обвинуваченим правопорушення є середньої тяжкості, характеристику та стан його здоров'я, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Виходячи з положень ст. 65 КК України, беручи до уваги матеріали досудової доповіді, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям, оскільки виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства суд вважає неможливим.

Підстав, для застосування щодо ОСОБА_5 ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.

Враховуючи роз'яснення, які містяться в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами покарання» № 7 від 24.10.2003 року, суд вважає за необхідне вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28.11.2017 року, яким ОСОБА_5 засуджено за злочин учинений ним 20.03.2017 року за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі та звільнено на підставі ст..75,76,104 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки - виконувати самостійно.

Від захисника обвинуваченого, в судовому засіданні надійшло клопотання про застосування відносно неповнолітнього ОСОБА_5 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обвинувачений погодився на застосування відносно нього Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до положень п. «а» статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» особи звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, зокрема, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Відповідно до ст. 12 КК України скоєний неповнолітнім ОСОБА_5 злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 амністії, передбачених ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії» та ст..9 ЗУ «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у відповідності до п. «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років до нього не може бути застосована.

Законним представником потерпілого ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення на її користь солідарно з обвинуваченого та його законного представника матеріальну шкоду у розмірі 4966,44 грн. та 50000 грн. моральної шкоди. На підтвердження матеріальної шкоди надала копії фіскальних чеків.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Приймаючи до уваги доводи законного представника потерпілого про понесені нею витрати, а також виходячи з того, що неповнолітній обвинувачений має тимчасовий заробіток, суд вважає, що наявні підстави для стягнення шкоди з обвинуваченого та його законного представника солідарно в частині стягнення матеріальної шкоди. Дослідивши надані законним представником потерпілого письмові докази на підтвердження суми витрат, та в ході судового розгляду було встановлено, що потерпілий потребував лікуванню, на що витрачалися грошові кошти. Суд вважає обґрунтованим витрати законного представника потерпілого на придбання медичних препаратів, ліків та витрат, пов'язаних з проїздом до м. Полтави, тому в цій частині позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню. Що стосується сплачених коштів законним представником потерпілого за купівлю продуктів харчування та продуктів особистої гігієни, то вказані кошти не використовувались для усунення негативних наслідків здоров'ю потерпілого, тому суд виключає їх із загальної суми матеріальних збитків. Суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню та зменшує суму матеріальної шкоди до 2949,42 грн..

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз'яснень, які надані у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

З аналізу доказів які вивчені судом у кримінальному проваджені суд дійшов висновку, що неповнолітнім обвинуваченим потерпілому спричинена і моральна шкода, яка виразилася в фізичних та душевних стражданнях, пов'язаних з самим фактом спричинення йому тілесних ушкоджень, душевними стражданнями, пов'язаними з тим, що він тривалий час проходив курс лікування.

При визначенні розміру заподіяної потерпілому моральної шкоди, суд враховує характер, тривалість та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), які зазнав та зазнає потерпілий по цей час. Враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково, та стягненню з обвинуваченого та його законного представника солідарно у розмірі2000 гривень.

Цивільний позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури, заявлений в інтересах держави в особі фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації на суму 4826 грн. 22 коп., щодо стягнення вартості стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_1, підлягає задоволенню в повному обсязі у межах пред'явлених вимог відповідно до ст. 128 КПК України, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні злочину доведена та вартість витрат понесених Полтавською обласною клінічною лікарнею ім.. М.В.Скліфосовського на лікування ОСОБА_1 внаслідок злочинних дій ОСОБА_10 підтверджена довідкою від 06.09.2017 року № 04-08/2776, що підлягає стягненню з законного представника обвинуваченого.

Заходи кримінального провадження не застосовувались, речові докази відсутні. Судові витрати в справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Неповнолітнього ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

У відповідності до ст. 1 п. «а» Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити неповнолітнього ОСОБА_5 від призначеного покарання.

Вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 28.11.2017 року - виконувати самостійно.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_2 в інтересах потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково, та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 та законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2949,42 грн. та 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації (р/р 35412001131527, МФО 831019 в ГУДКСУ в Полтавській області, код ЄДРПОУ 01999106) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 4826,22 грн.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука.

Суддя Л.О.Обревко