Вирок № 70869862, 12.12.2017, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Справа №276/817/17

Номер провадження 1-кп/292/103/17 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 року смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Рябенької Т.С.

секретаря судового засідання Володіної В.В.

за участю:

прокурора Березовського С.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 захисника Забродського Б.І. потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 представника потерпілих ОСОБА_6 законного представника потерпілого ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Пулини кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017060140000018 від 08.01.2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого логістом ТОВ "Глобинський м"ясокомбінат", військозобов"язаного, раніше несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

08 січня 2017 року близько 13 години водій ОСОБА_1, керував технічно справним автомобілем марки "Hyundai", модель "Tucson", д.н.з.НОМЕР_1 по правій смузі проїзної частини автодороги "Виступовичі-Житомир" в напрямку м.Житомир, перевозячи при цьому пасажирів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 На 135 км вказаної автодороги перед поворотом відносно напрямку свого руху на с.Кам"яний Брід Хорошівського району Житомирської області водій ОСОБА_1, нехтуючи та грубо порушуючи вимоги п.п.2.3 б, 10.1. та 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, не впевнився у безпечності виконання маневру обгону, змінив напрямок руху ліворуч, повністю виїхавши на зустрічну смугу, по якій продовжив свій рух. У цей час, побачивши автомобіль марки ВАЗ-21015, д.н.з. НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку по смузі руху в напрямку м.Коростень, своєчасно не застосував термінового гальмування, виконав маневр виїзду на зустрічне узбіччя, де здійснив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-21015, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який на момент зіткнення знаходився повністю на правому узбіччі відносно напрямку свого руху.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки ВАЗ-21015, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої великогомілкової кістки, яке згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров"я, а його пасажири отримали: ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани на обличчі, закритого перелому 5-ї п"ясної кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров"я; ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці лівого стегна, закритого перелому лівої стегнової кістки, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров"я; ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - перелому кісток склепіння черепа, забою головного мозку, перелому обох кісток правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми - ран та синців на обличчі, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливу під тверду мозкову оболонку, геморагічного забою головного мозку важкого ступеня, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. Виникнення дорожньо-транспортної пригоди та шкідливі наслідки, що настали, перебувають у прямому безпосередньому причинному зв"язку з грубим порушенням ОСОБА_1 п.2.3 б, п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 08 січня 2017 року близько 13 години, керуючи автомобілем марки "Hyundai", модель "Tucson", д.н.з.НОМЕР_1 по правій смузі проїзної частини автодороги "Виступовичі-Житомир" в напрямку м.Житомир, перевозячи при цьому пасажирів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, під час виконання маневру обгону, змінив напрямок руху ліворуч, повністю виїхавши на зустрічну смугу, по якій продовжив свій рух. У цей час побачив автомобіль марки ВАЗ-21015, д.н.з. НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку по смузі руху в напрямку м.Коростень, та, не встигнувши загальмувати, допустив зіткнення з даним автомобілем, в результаті чого його пасажири отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та були доставлені до лікарні.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, суд обмежився допитом лише обвинуваченого і вивчив матеріали що його характеризують та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів щодо добровільності, істинності позицій сторін не має, судом роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні даного кримінального правопорушення, і ці його дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середнього ступеня тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, судом кваліфікуються за ч.2 ст.286 КК України. Відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, який відноситься до тяжких злочинів.

Обставин, що обтяжують та пом"якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З наданої досудової доповіді щодо ОСОБА_1, складеної Пулинським районним сектором з питань пробації міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції від 03.11.2017 року вбачається, що його виправлення без позбавлення або обмеження волі становить небезпеку для суспільства, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд також враховує те, що він раніше не судимий, на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, частково відшкодував заподіяну потерпілим шкоду, має на утриманні одну неповнолітню дитину, однак, беручи до уваги тяжкі наслідки, які наступили від дій обвинуваченого, думку потерпілих, які наполягали на суворості покарання, тому суд вважає призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про застосування до останнього амністії, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якої не позбавлений батьківських прав, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та амністія до нього не застосовувалась, вчинив злочин з необережності, частково відшкодував заподіяну шкоду, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлений. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника та просив суд його задовольнити.

Як встановлено ст.85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону. 07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно. Відповідно до ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов»язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п."в" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України: підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З наданого до суду свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого виконкомом Теньківської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні одну неповнолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно якої батьківських прав не позбавлений, що підтверджується довідкою служби у справах дітей Житомирської міської ради №739/2 від 12.09.2017 року, вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, вчинив він його у січні 2017 року, тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Законом України «Про амністію у 2016 році». Вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.9 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування амністії, а саме: в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Щодо заявлених в даному кримінальному провадженні цивільних позовів суд дійшов наступного висновку.

Прокурором в інтересах держави в особі Хорошівської центральної районної лікарні в межах даного кримінального провадження заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з останнього 3136,66 грн. витрат на лікування потерпілих від злочину. Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв"язку з отриманими тілесними ушкодженнями в результаті ДТП, яка сталася 08.01.2017 року з вини ОСОБА_1, потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходилися на лікуванні у Хорошівській центральній районній лікарні і згідно інформації лікарні було витрачено: на лікування ОСОБА_10 - 856,29 грн., ОСОБА_5 - 603,80 грн., ОСОБА_11 - 471,29 грн., ОСОБА_4 - 602,64 грн., ОСОБА_3 - 602,64 грн. державних коштів.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вищевказаний цивільний позов визнав повністю та не заперечував проти стягнення з нього на користь Хорошівської центральної районної лікарні витрат за лікування потерпілих від злочину в сумі 3136,66 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Згідно ч.3 ст.1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, що відповідає і ст.89 БК України. Відповідно до п.п.3,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та щоденної вартості його лікування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Хорошівської центральної районної лікарні в повному обсязі.

Щодо цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, законного представника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_11, та законного представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 суд дійшов наступного висновку.

За ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Так, потерпілий ОСОБА_3 у своєму зміненому позові просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заподіяну моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Свої позовні вимоги потерпілий ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що внаслідок вчинення вищевказаної ДТП ОСОБА_1, йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, перебуванням на стаціонарному лікуванні, психологічно-емоційних переживаннях, постійній тривозі за життя та здоров"я рідних, які потерпіли від аварії, різкому погіршенню стану здоров"я та сну.

Обвинувачений ОСОБА_1 - відповідач у цивільних позовах в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 моральної шкоди визнав частково - в сумі 12 000 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів.

Моральну шкоду повинна відшкодувати особа, яка винна у її заподіянні (ст.1167 ЦК України).

Згідно роз"яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди із змінами та доповненнями, внесеними постановою №5 від 25.05.2001 року, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3, суд враховує моральні страждання, пов"язані з перенесеним ним фізичним болем, моральні переживання з приводу ушкодження здоров"я, вимушених змінах у його житті, виходячи з положень ст.ст.23, 1167 ЦК України та дотримуючись засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи характер, та обсяг страждань, яких зазнав потерпілий ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 30 000 грн. є співмірною глибині емоційних переживань потерпілого ОСОБА_3 та задовольняє його позов частково на вказану суму.

Потерпіла ОСОБА_4 у своєму зміненому позові просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заподіяну моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Свої позовні вимоги потерпіла ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що внаслідок вчинення вищевказаної ДТП ОСОБА_1, вона отримала тілесні ушкодження, з приводу яких була прооперована, зазнала страшного психологічного стресу, який полягає у фізичному болю та стражданнях у зв"язку з ушкодженням здоров"я, неможливістю повноцінно ходити на роботу та виконувати домашні обов"язки, зміні емоційного стану, сильних переживаннях за травмовану доньку, хвилюваннях за подальші наслідки ДТП.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 моральної шкоди визнав частково - в сумі 10 000 грн.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4, суд враховує моральні страждання, пов"язані з перенесеним нею фізичним болем, моральні переживання з приводу ушкодження свого здоров"я та здоров"я своєї дитини, позбавлення ОСОБА_4 тривалий час самостійно реалізовувати свої можливості, як щодо себе так і щодо членів своєї родини, враховуючи перебування її на стаціонарному лікуванні, проведення хірургічної операції, що безумовно негативно впливало на фізичний та моральний стан потерпілої, потягло зміну її звичного способу життя, тим самим заподіяло моральні страждання, враховуючи час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи з положень ст.ст.23, 1167 ЦК України та дотримуючись засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 25 000 грн. є співмірною глибині її психологічних страждань та задовольняє її позов частково на вказану суму.

Крім того, законний представник потерпілої ОСОБА_11 - ОСОБА_4 аналогічно просить суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь заподіяну моральну шкоду в розмірі 200 000 грн., яка полягає у перенесеному малолітньою донькою ОСОБА_11 фізичного болю, стражданнях, сильному психологічному стресі, тривалому позбавленню можливості відвідувати школу та спілкуватися з однолітками, порушенню звичного способу життя та нормального розвитку дитини.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_11, суд враховує моральні страждання, пов"язані з перенесеними нею фізичним болем, сильному емоційному стресі, погіршенні стану її здоров"я, тривалому позбавленню можливості відвідувати школу та спілкуватися з однолітками, порушенню звичного способу життя та нормального розвитку дитини, тому суд вважає, що сума в 100 000 грн. є співмірною глибині емоційних переживань потерпілої ОСОБА_3А, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, тому задовольняє позов частково на вказану суму.

Свій цивільний позов потерпіла ОСОБА_5 мотивує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вчиненої ОСОБА_1, вона зазнала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості та зазнала моральної шкоди, яка полягає у перенесеному фізичному болю та стражданнях, неможливістю повноцінно займатися домашнім господарством, значним погіршенням самопочуття, постійній тривозі за наслідки травми, тому просить стягнути з обвинуваченого на її користь завдану моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_5 визнав частково в сумі 12 000 грн.

При визначенні розміру завданої потерпілій ОСОБА_5 моральної шкоди суд враховує глибину її фізичних та душевних страждань, погіршення стану здоров"я потерпілої, що потягло зміну її звичного способу життя, тим самим заподіяло моральні страждання, враховуючи час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення її позову та вважає, що на користь потерпілої ОСОБА_5 слід стягнути з ОСОБА_1 30 000 грн.

Щодо цивільного позову законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Свій позов ОСОБА_7 мотивує тим, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 08.01.2017 року, її неповнолітній син ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що привело до значних фізичних та моральних страждань, погіршення його психо-емоційного стану, створило загрозу для його емоційного, психологічного і фізичного стану, стабільного розвитку, значно порушило його психічну стійкість та стан здоров"я, тому просить суд стягнути з обвинуваченого на її користь моральну шкоду в сумі 200 000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_7 визнав частково в сумі 35 000 грн.

Визначаючи розмір завданої потерпілому ОСОБА_10 моральної шкоди, суд враховує глибину перенесених ним фізичних та душевних страждань, значне погіршення його стану здоров"я, зміну його психо-емоційного стану, загрозу для його подальшого стабільного фізичного та розумового розвитку, зміну звичного способу його життя, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та вважає, що на користь законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_7 необхідно стягнути моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Питання щодо речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області технічних експертиз в сумі 1407 грн. 38 коп., транспортно-трасологічної експертизи в сумі 2638 грн. 80 коп., комплекної транспортно-трасологічної та судово-автотехнічної експертиз в сумі 1485 грн. підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_1 Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст.85,86 КК України, п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання за цим Законом у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного судом покарання. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов прокурора Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Хорошівської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладу охорони здоров"я на лікування потерпілих від злочину задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь Хорошівської центральної районної лікарні (р/р№35412073326661, МФО 811039, код ЄДРПОУ 01991607) кошти за лікування потерпілих від злочину в сумі 3136 (три тисячі сто тридцять шість) 66 коп.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду в сумі 25 000 (двадцять п"ять тисяч) грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовити за безпідставністю. Цивільний позов ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_11 заподіяну моральну шкоду в сумі 100 000 грн. (сто тисяч) грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_11 до ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_5 заподіяну моральну шкоду в сумі 30 000 грн. (тридцять тисяч) грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Цивільний позов ОСОБА_7 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 заподіяну моральну шкоду в сумі 100 000 грн. (сто тисяч) грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 до ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 судові витрати за проведення технічних експертиз № 3/75, 3/76 від 09.02.2017 року в сумі 1407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 36 коп., транспортно-трасологічної експертизи №3/77 від 13.02.2017 року в сумі 2638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 80 коп. (отримувач: УДКСУ у м.Житомирі (м.Житомир), банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО:38035726; рахунок: 31117115700002, в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300) та витрати за проведення комплексної транспортно-трасологічної та судово-автотехнічної експертизи (висновок експерта № 258/17-25 від 04.07.2017 року) в сумі 1485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п"ять) грн..

Речові докази по справі: - автомобіль марки "HYUNDAI", модель "TUCSON", д.н.з. НОМЕР_1, переданий під розписку ОСОБА_1, залишити останньому як власнику; - автомобіль марки "ВАЗ-21015", д.н.з. НОМЕР_2, переданий під розписку ОСОБА_3, залишити останньому як власнику.

На вирок суду до апеляційного суду Житомирської області через Червоноармійський районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Т.С.Рябенька