Ухвала суду № 70869333, 07.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/9511/17 07.12.2017 07.12.2017 07.12.2017

Провадження №22-ц/784/2544/17

Справа № 490/9511/17 Головуючий першої інстанції: Гуденко О.А.

Провадження № 22-ц/784/2544/17 Суддя-доповідач Апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Сетам», Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління державної фіскальної служби України у Миколаївській області, треті особи - Заводський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Регіональний сервісний центр в Миколаївській області Міністерства внутрішніх справ України про зняття арешту,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2016 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06 жовтня 2016 р. на електронних торгах з продажу арештованого майна, проведених Державним підприємством «Сетам», ним придбано легковий транспортний засіб марки Mercedes-Benz, 1987 року випуску, ДНЗ НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_1, який належав боржнику ОСОБА_3 Однак, сервісним центром МВС в Миколаївській області було відмовлено в реєстрації зазначеного транспортного засобу за ним у зв'язку з тим, що відповідно до результатів звірення по базах на АМТ, даний автомобіль знаходиться під арештом за поданням старшого слідчого Заводського РВ УМВС України у Миколаївській області у кримінальній справі № 1-459/2003.

Посилаючись на те, що вказаний арешт унеможливлює реєстрацію за ним придбаного у власність автомобіля, що порушує його права власника на володіння, користування та розпорядження цим майном, просив зняти арешт з вищевказаного транспортного засобу, що був накладений старшим слідчим Заводського РВ УМВС України у Миколаївській області 15 січня 2003р. у кримінальній справі № 1-459/2003.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2017 року на підставі п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України відмовлено у відкритті провадження у справі за даним позовом.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність ухвали, просив її скасувати та направити справу для розгляду до того ж суду.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що арешт з майна, що накладений в межах кримінального провадження має вирішуватись в порядку, встановленому нормами КПК України за правилами кримінального судочинства, а тому даний позов ОСОБА_2 не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства .

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на нижчевикладене.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016 р., якими суд першої інстанції обґрунтовує свої висновки, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Між тим, Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.і 355 ЦПК, яка відповідно до вимог ч. 2 ст. 213 цього Кодексу повинна була бути врахована судом при вчиненні оскаржуваної процесуальної дії, зазначено, що в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються заяви боржників на правильність арешту майна.

Проте, з підстав заявленого ОСОБА_2 позову вбачається, що він не оспорює правильність накладеного 15 січня 2003р. старшим слідчим Заводського РВ УМВС України у Миколаївській області арешту на належний на той час ОСОБА_3 автомобіль, а його вимоги ґрунтуються на праві власності на арештоване майно, що було ним набуто на підставі Акту про проведені електронні торги від 18 жовтня 2016 р.

За таких обставин, висновок судді про те, що позов ОСОБА_2 не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства та наявність передбачених п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України підстав для відмови у відкритті провадження у справі за даним позовом - є помилковим.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2017 року скасувати, а матеріали позовної заяви направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: О.О. Данилова

І.В. Лівінський