Ухвала суду № 70867884, 08.12.2017, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/460/17-ц

2/467/319/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2017 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Явіци І.В.

з участю секретарів судового засідання Похитун М.В., Андросової А.В.

прокурорів Пахомова О.С., Мокряк І.М.

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка цивільну справу за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Фермерське господарство «Бджілка» про визнання недійcними та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Фермерське господарство «Бджілка» про визнання недійними та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом та повернення земельної ділянки.

Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, посилається на те, що спірною земельною ділянкою, яку він просить повернути у власність держави, розпоряджається Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, однак Положенням про цей орган, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики від 29.09.2016 року № 333, не передбачено його повноважень на звернення до суду з позовами про визнання недійсними та скасування свідоцтв про право на спадщину і повернення земельних ділянок у власність держави. Враховуючи, що центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на здійснення нагляду за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, позбавлений можливості на звернення до суду з таких позовом, то прокурор звернувся як самостійний позивач в інтересах держави.

В судовому засіданні прокурор підтвердив наявність підстав для представництва ними інтересів держави в суді та пояснювали суду, що в даному випадку прокурор, виявивши порушення вимог законодавства, в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду самостійно, оскільки державний орган, який би міг здійснювати захист інтересів держави у даному випадку відсутній. З цих підстав орган, в інтересах якого звернувся до суду прокурор, не зазначений в позовній заяві. При цьому спірна земельна ділянка підлягає поверненню державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, однак у цього державного органу відсутні повноваження на звернення до суду саме з таким позовом, а тому він не може здійснювати захист державних інтересів.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні посилався на те, що прокурор не має права у даному випадку представляти інтереси держави в суді, оскільки порушив порядок звернення до суду з позовом, який передбачений Законом України «Про прокуратуру». Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що прокурор повідомляв орган владних повноважень про звернення своє до суду в інтересах держави, відсутні докази про проведення Держгеокадастром перевірки вимог законодавства при користуванні земельною ділянкою, а також надання органам прокуратури актів таких перевірок, в яких зафіксовано порушення вимог земельного законодавства, що давало б прокурору підстави для звернення до суду. Крім того, прокурор не зазначив орган, в особі якого він звернувся до суду, а тому просив залишити позов керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави без розгляду.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 та представник третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Фермерського господарства «Бджілка» в судове засідання не з’явились, про його дату, час та місце повідомлялись належно, причин своєї неявки не повідомили, будь-яких клопотань до суду не направляли.

Заслухавши думки учасників судового розгляду, перевіривши обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва ним інтересів держави в суді з метою їх підтвердження у даному, конкретному випадку, суд прийшов до такого.

Згідно ч.1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

За імперативною вимогою ч.4 ст. 23 цього ж Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч.2 ст. 45 ЦПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, прокурор посилався на те, що оскільки в Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області відсутні повноваження на звернення до суду з даним позовом, то й відсутній орган, до компетенції якого віднесений захист інтересів держави. Через це в позовній заяві не зазначено в особі якого саме суб’єкта владних повноважень, прокурор подав позов в інтересах держави.

Між тим, як встановлено судом, земельною ділянкою, яку прокурор просить повернути державі і яка знаходиться на території Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області, розпоряджається Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

З вказаною конституційною нормою кореспондуються положення статті 170 ЦК України, згідно яких держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У своєму рішенні у справі № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний суд України дійшов висновку, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З урахуванням системного аналізу вищенаведених правових норм та рішення Конституційного суду України, яке згідно ст. 151-2 Конституції України є обов’язковими, що прокурор, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, яка в свою чергу здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади, повинен зазначити орган, на який законом покладено функції здійснення захисту інтересів держави.

При цьому відсутність у такого органу повноважень на звернення до суду не дає підстав вважати, що такий орган взагалі відсутній.

Крім того, закон наділяє прокурора повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушення цих інтересів та зобов’язує його самостійно визначити в чому полягає порушення інтересів та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Однак у даній позовній заяві, з урахуванням предмету та підстав позову, відсутнє обґрунтування того, в чому саме виразилось порушення цих інтересів або ж існує загроза такого порушення.

Так, обґрунтовуючи недійсність свідоцтв про право на спадщину за законом та висуваючи вимогу про повернення спірної ділянки у власність держави, прокурор, між тим, не зазначає як у даному випадку зачіпаються державні інтереси і яким саме чином право відповідачів на постійне користування земельною ділянкою їх порушує.

Більш того, висуваючи вимогу про зобов’язання відповідачів повернути спірну земельну ділянку у власність державі, прокурор не посилається на обставини, які б свідчили про її вибуття з державної власності, а так само і спричинення державі збитків у визначеній ним сумі.

Відсутність обґрунтування того, в чому саме полягає порушення державних інтересів суперечить положенням абз. 2 ч.2 ст. 45 ЦПК України та абз. 1 ч.2 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Окрім вищевикладеного, суд установив, що при зверненні до суду з даним позовом прокурором не було не дотримано імперативних вимог абз. 3 ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», згідно якого прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб’єкта владних повноважень.

Так, прокурор пред’явив вимогу про зобов’язання відповідачів повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області спірну земельну ділянку, в той час як в матеріалах справи відсутні докази повідомлення цього суб’єкта про таке звернення прокурора до суду.

За такого, суд приходить до висновку, що прокурором неналежно обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в цьому цивільному процесі, а тому у суду відсутні правові підстави для їх підтвердження.

У цьому випадку настають процесуальні наслідки, що регламентовані нормою п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України, відповідно до якої суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Тож суд, не заперечуючи права прокурора щодо представництва інтересів держави у суді, однак лише після належного обґрунтування наявності підстав для цього, вважає, що позовну заяву керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області належить залишити без розгляду у зв’язку з тим, що прокурором не підтверджено підстави для представництва державних інтересів, а відтак – і його повноважень як позивача у даній справі.

Водночас суд вважає необхідним зазначити, що за змістом ч.2 ст. 207 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, не позбавлена права звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Крім того, за таких обставин позивач вправі звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 207, 209, 210, 218 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Фермерське господарство «Бджілка» про визнання недійcними та скасування свідоцтв про право на спадщину за законом та повернення земельної ділянки – залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Роз’яснити керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, що згідно ч.2 ст. 207 ЦПК України він має право звернутися до суду повторно після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.

Роз’яснити керівнику Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області право на звернення до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 5 (п’яти) днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.В. Явіца