Рішення № 7086713, 16.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 7-44-62

проспект Миру, 20          

іменем України

РІШЕННЯ

« 08 » грудня 2009 року справа № 3/85

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю –підприємства „АВІС” 21037, м.Вінниця, вул.Пирогова, б.150

до Товариство з обмеженою відповідальністю „ТП Партнер - Лідер” м.Чернігів, вул.Старобілоуська, буд.63 про стягнення 3249,34 грн. Суддя В. М. Репех

Представники сторін :

від позивача: Лавренова О. А. –юрисконсульт, довіреність № 1 від 03.01.2009р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 1220,70 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору № ВН/18 від 02.01.2009 року, а також стягнення 689,02 грн. пені, 85,00 грн. 3 % річних та 1254,62 грн. інфляційних.

          В судовому засіданні 08 грудня 2009 року повноважний представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, оскільки в позовній заяві помилково було зазначено суму видаткової накладної від 06.02.2009р. № АУ- 0003528 31930,70 грн. Загальна сума поставленого товару за даною накладною складає 31720,70 грн., в зв”язку з цим було невірно проведено розрахунок суми пені, інфляційних та 3 % річних.

Крім того, в своїй заяві позивач зазначив, що 16.11.2009р. відповідач перерахував на рахунок позивача 1220,70 грн. суму основного боргу. Таким чином, позивач просить стягнути з ТОВ «ТП Партнер –Лідер»665,20 грн. пені, 1228,92 грн. інфляційних та 82,20 грн. 3 % річних.

Відповідач по суті позовних вимог відзиву на позов не надав.          

Суд, з’ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

02 січня 2009 року між сторонами по справі було укладено договір (дистрибуції в регіоні) № ВН/18.

          Відповідно до п.1.1 зазначеного договору компанія (позивач) поставляє на умовах, передбачених цим договором, дистриб»ютору ( відповідачу ) продукти харчування у відповідності із накладними в асортименті та цінами, що є невід»мною частиною даного договору. Відповідач зобов»язується отримати товар, сплати його вартість позивачу та забезпечити реалізацію товару третім особам від свого імені за свій рахунок на умовах даного договору.

На виконання умов договору (дистрибуції в регіоні) № 9 ВН/18 від 02.01.2009р., позивач, відповідно до видаткової накладної № АУ- 0003528 від 06.02.2009р. здійснив поставку товару на адресу відповідача на суму 31720,70 грн.

          У відповідності до п.2.2 вищезазначеного договору відповідач зобов»язаний провести повний розрахунок за кожну отриману партію товару відповідно до накладної протягом 25 ( двадцять п»ять ) календарних днів, рахуючи з дати отримання товару. Тобто, розрахунок за товар, отриманий за накладною № АУ- 0003528 від 06.02.2009р. має бути здійснений відповідачем в строк до 04 березня 2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати отриманого товару не виконав своєчасно, розрахунки проводились не в повному обсязі та з порушенням термінів, визначених умовами договору.

          У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          На підставі п.1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

          Пунктом 2.6 договору передбачено, що при порушенні умов оплати за товар відповідачем виплачується сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу, а також пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день протермінування.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені факти порушення відповідачем договірних зобов'язань, відповідачу нараховано 665,20 грн. пені та 1228,92 грн. інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний також сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи дану норму Закону, відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 82,20 грн.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Крім того, згідно підпункту "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. № 7-93 державне мито, яке справляється із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується в такому розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Як вбачається з платіжного доручення № 10466 від 16.10.2009р., яке знаходиться в матеріалах даної справи, позивачем сплачено 327,93 грн. державного мита.

          У відповідності до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. № 7-93 внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, підлягає поверненню.

          З урахуванням викладеного, 225,93 грн. надлишково сплаченого державного мита підлягає поверненню позивачу.

          Керуючись ст.ст.47, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

          Припинити провадження у справі в частині стягнення 1220,70 грн. основної суми боргу.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТП Партнер - Лідер” ( м.Чернігів, вул.Старобілоуська, буд.63, п/р 26000060137526 в Чернігівській філії ЗАТ КБ «Приватбанк», ЗКПО 35506314, МФО 353586 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю –підприємства „АВІС” ( 21037, м.Вінниця, вул.Пирогова, б.150, п/р 26009001303499 в ЗАТ «ОТР Банк»м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13304871, МФО 302010 ) 665,20 грн. пені, 1228,92 грн. інфляційних, 82,20 грн. 3 % річних, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю –підприємству „АВІС” ( 21037, м.Вінниця, вул.Пирогова, б.150, п/р 26009001303499 в ЗАТ «ОТР Банк»м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13304871, МФО 302010 ) надлишково сплачене державне мито у розмірі 225,93 грн., сплачене згідно платіжного доручення № 10466 від 16.10.2009р., яке знаходиться в матеріалах господарської справи № 3/85.

          Суддя В. М. Репех

Дата підпису

16.12.09