Рішення № 7086674, 15.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

15.12.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

”10” грудня 2009 року справа № 11/173

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" ,

ул. Димитрова, 5, корп. 10-а, м. Київ, 03150,

Юридичну особу представляє: Комунальний енергогенеруючий підрозділ "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова" , вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014

Відповідач:Приватний підприємець ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1, 14000

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 10477,23 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від позивача: Міщенко В.В. юрисконсульт, довіреність № 153 06.02.2008р.

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10477,23 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 8476,65 грн. за спожиту теплову енергію в гарячій воді згідно договору № 998 від 17.10.05., пені в сумі 1238,02 грн., інфляційних в сумі 550,15 грн. та річних в сумі 212,41 грн.

До прийняття рішення по справі позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на 2300,00 грн. та в частині стягнення інфляційних на 24,83 грн. і річних на 03,67 грн., і просить стягнути з відповідача 6176,65 грн. основного боргу, 1238,02 грн. пені, 525,32 грн. інфляційних, 208,74 грн. річних, 104,77 грн. держмита та 236,00 грн. судових витрат.

Суд прийняв зменшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив, причина неявки невідома. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином.

На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

Представник позивача проти розгляду спору по суті без участі представника відповідача не заперечує.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “ТехНова” (Постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір № 998 від 17.10.05 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник взяв на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для обєктів, вказаних у додатку № 1 до Договору, а Споживач зобовязався сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених цим Договором.

Додатком № 1 від 15.10.07 до Договору, який підписано сторонами, встановлено, що теплова енергія постачається для обєкту АДРЕСА_2, 2, 3, 4, 5, 6 (торгово-офісні приміщення), розмір опалювальної площі 313,39 кв. метрів.

Відповідно до п. 3.2.22 Договору, Споживач зобовязаний щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п.6.1. цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату. У випадку не отримання рахунку до 15 числа наступного місяця Споживач зобовязаний повідомити про це Постачальника.

Згідно п. 6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що отримується Споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок Постачальника по тарифах, які затверджені рішенням облдержадміністрацій, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної Ради і постановами КМУ.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються в розмірі (на гаряче водопостачання (п.6.2.2 Договору)):

- за 1 Гкал - при наявності теплолічильника;

- за 1 куб. - метр при наявності витратоміра;

- за 1 куб. м - згідно з розрахунком при відсутності приладів обліку.

Тарифи на послуги теплопостачання встановлені Рішеннями виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 263 від 30.09.08.

Відповідно до п.п. 6.5 Договору розрахунки Споживача із Постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками Постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.п. 6.6 Договору Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 50% вартості зазначеної у Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу за період з 01.12.2008р. по 30.04.2009р. теплової енергії на загальну суму 11706,65 грн.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату поставленої теплової енергії за грудень 2008 квітень 2009 рр. на загальну суму 11706,65 грн.

Відповідач в порушення умов договору за отриману теплову енергію розрахувався частково сплативши 3230,00 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 2300,00 грн. заборгованості, а саме: 27.11.09 1000,00 грн., 02.12.09 1300,00 грн.

Таким чином, станом на день прийняття рішення сума основного боргу з урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог становить 6176,65 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. с. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору, споживач несе відповідальність у випадку несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі 0,5% належної від сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданих розрахунків, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, в сумі 1238,02 грн., 3 % річних в сумі 208,74 грн., інфляційні втрати в сумі 525,32 грн.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (14033, АДРЕСА_3, р/р відсутній, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТехНова” (03150, вул. Димитрова, 5, корп. 10-а, м. Київ, р/р 260003061901 в ВАТ „Агрокомбанк” м. Київ, МФО 322302, код ЄДРПОУ 24100060) 8148,73 грн. заборгованості, в тому числі 6176,65 грн. основного боргу, 1238,02 грн. пені, 525,32 грн. інфляційних, 208,74 грн. річних; 104,77 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.12.2009р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 15.12.2009р.

Суддя Ю.М. Бобров