Рішення № 7086670, 15.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

15.12.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                         Іменем України

РІШЕННЯ

”10” грудня 2009 року справа № 11/172

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова",

ул. Димитрова, 5, корп. 10-а, м. Київ, 03150,

Юридичну особу представляє: Комунальний енергогенеруючий підрозділ "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова", вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014

Відповідач:          Приватне багатопрофільне підприємство „МІП”,

вул. Борисенка, 47а, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 11371,36 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від позивача: Міщенко В.В. –юрисконсульт, довіреність № 153 06.02.2008р.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов до Приватного багатопрофільного підприємства „МІП” про стягнення 11371,36 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 9682,00 грн. за спожиту теплову енергію в гарячій воді згідно договору № 1206 від 01.02.08., пені в сумі 1087,45 грн., інфляційних в сумі 417,86 грн. та річних в сумі 184,05 грн.

До прийняття рішення по справі позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення інфляційних на 04,00 грн., і просить стягнути з відповідача 9682,00 грн. основного боргу, 1087,45 грн. пені, 413,86 грн. інфляційних, 184,05 грн. річних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. судових витрат.

          Суд прийняв зменшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.           

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

          Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив.

          Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з тим, що 10.12.09 представник відповідача не має жодної змоги з’явитися в судове засідання для участі у розгляді справи з поважних причин.

          Представник позивача заперечив стосовно клопотання відповідача.

          Суд клопотання відповідача відхилив та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

          Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “ТехНова” (Постачальник) та Приватним багатопрофільним підприємством „МІП” (Споживач) було укладено договір № 1206 від 01.02.08 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору Постачальник взяв на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об’єктів, вказаних у додатку № 1 до Договору, а Споживач зобов’язався сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок Постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбачених цим Договором.

Додатком № 1 від 01.02.08 до Договору, який підписано сторонами, встановлено, що теплова енергія постачається для об’єкту по вул. Примакова, 2 (магазин непродовольчих товарів), розмір опалювальної площі 383,7 кв. метрів.

          Відповідно до п. 3.2.22 Договору, Споживач зобов’язаний щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п.6.1. цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату. У випадку не отримання рахунку до 15 числа наступного місяця Споживач зобов’язаний повідомити про це Постачальника.

Згідно п. 6.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що отримується Споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок Постачальника по тарифах, які затверджені рішенням облдержадміністрацій, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної Ради і постановами КМУ.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються в розмірі (на гаряче водопостачання (п.6.2.2 Договору)):

- за 1 Гкал - при наявності теплолічильника;

- за 1 куб. - метр при наявності витратоміра;

          - за 1 куб. м - згідно з розрахунком при відсутності приладів обліку.

          Тарифи на послуги теплопостачання встановлені Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 263 від 30.09.08.

Відповідно до п.п. 6.5 Договору розрахунки Споживача із Постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками Постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п.п. 6.6 Договору Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 50% вартості зазначеної у Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу за період з 01.01.2009р. по 30.04.2009р. теплової енергії на загальну суму 9682,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату поставленої теплової енергії за січень 2009 –квітень 2009 рр. на загальну суму 9682,00 грн.

          Відповідач листом № 118 від 22.07.09 зобов’язався сплатити борг за надані йому послуги по опаленню приміщення магазину „Респект” по вул. Примакова, 2 в сумі 9682,00 грн. до 30.08.09., однак, в порушення умов договору, за отриману теплову енергію не розрахувався.

          Таким чином, станом на день прийняття рішення сума основного боргу становить 9682,00 грн.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

          Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

          Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

          Відповідно до ст. с. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.3 Договору, споживач несе відповідальність у випадку несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені у розмірі 0,5% належної від сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем, відповідно до поданих розрахунків, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, нараховано відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору, в сумі 1087,45 грн., 3 % річних в сумі 184,05 грн., інфляційні втрати в сумі 413,86 грн.

          Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.          

          На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.          

          Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке суд відхилив, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Отже, суд вважає, що відповідач мав можливість направити у судове засідання іншого представника, але наданим законом процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

          Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.          

2. Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства „МІП” (14037, м. Чернігів, вул. Борисенка, 47а, р/р 260000176377 в ВАТ Банк „Демарк” м. Чернігова, МФО 353575, код 24836536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „ТехНова” (03150, вул. Димитрова, 5, корп. 10-а, м. Київ, р/р 260003061901 в ВАТ „Агрокомбанк” м. Київ, МФО 322302, код ЄДРПОУ 24100060) 11367,36 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 9682,00 грн., пені в сумі 1087,45 грн., інфляційних в сумі 413,86 грн. та річних в сумі 184,05 грн.; 102,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.          

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

В судовому засіданні 10.12.2009р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення підписано 15.12.2009р.

Суддя Ю.М. Бобров