Ухвала суду № 70866422, 21.09.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1564/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Боровицького О. А.

при секретарі: Подолян Н. В.

за участю представників сторін:

апелянта - ОСОБА_2

позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністратвиного суду від 19.05.2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" до державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправними дії та скасування акту ненормативного характеру, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Транссигнал ОЛК" (далі – ТОВ "Транссигнал ОЛК") звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі – ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправною невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Транссигнал ОЛК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року, червень, грудень 2009 року та січень, квітень, червень 2010 року, результати якої оформлено актом перевірки №881/2330/32054869 та скасування податкового повідомлення-рішення №0001592330 від 21 березня 2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 194124,00 грн.

Свої вимоги заявник мотивував тим, що податковим органом при проведенні документальної невиїзної позапланової перевірки порушено вимоги Податкового кодексу України, що тягне за собою неправомірність дій посадових осіб ДПІ у м. Вінниці по проведенню зазначеної перевірки. Крім того, позивач наголошував на протиправності податкового повідомлення - рішення №0001592330 від 21.03.2011 року, оскільки ним визначені ті суми податку на додану вартість до зменшення, які були підтверджені податковим органом до відшкодування і будь-яких документів, скасовуючих або відміняючих висновки попередніх актів перевірки не існує.

Віднницький окружний адміністративний постановою від 19.05.2011 року позов ТОВ "Транссигнал ОЛК" задовольнив повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Вінниці подала апеляційну скаргу. Податковий орган посилається на невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити ТОВ "Транссигнал ОЛК" в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник ДПІ у м. Вінниці доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, посилаючись на помилковість висновків суду першої інстанції стосовно відсутності у податкового органу підстав для проведення невиїзної документальної перевірки визначених положеннями ст.78 Податкового кодексу України.

Крім того, представник ДПІ у м. Вінниці стверджував про правомірність податкового повідомлення-рішення №0001592330 від 21.03.2011 року застосованого за наслідками проведеної перевірки, оскільки судом першої інстанції не враховано порушення товариством приписів абз. «а» пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення останнім заявленої суми бюджетного відшкодування на 194124 грн. 00 коп.

Представник ТОВ "Транссигнал ОЛК" у судовому засіданні проти тверджень представника ДПІ у м. Вінниці заперечив, з підстав обґрунтованості та правомірності висновків суду першої інстанції. Позивач вважає протиправними дії податкового органу стосовно проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Транссигнал ОЛК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року, червень, грудень 2009 року та січень, квітень, червень 2010 року, тобто періодів, які вже були предметом дослідження під час проведення попередньої перевірки.

Відтак, на думку представника позивача, оскільки податковим органом без жодних на те підстав, було проведено повторну перевірку ТОВ "Транссигнал ОЛК", зазначена перевірка є протиправною та як наслідок неправомірним є податкове повідомлення-рішення №0001592330 від 21.03.2011 року, що прийняте за результатами останньої.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Як встановлено матеріалами справи та судом першої інстанції, у термін з 17.03.2011 року по 18.03.2011 року старшим державним податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу сектору ризикових операцій відділу контролю за відшкодуванням ПДВ Управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_4 на підставі ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст.20, п.п. 75.1.2, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведена документальна невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ТОВ "Транссигнал ОЛК" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень, травень, жовтень 2008 року, червень, грудень 2009 року, січень, квітень, червень 2010 року.

Згідно з поданими ТОВ "Транссигнал ОЛК" до ДПІ у м. Вінниці податковими деклараціями з ПДВ та розрахунків сум бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає: жовтень 2008 року декларація від 20.11.2008 №226147 –96220 грн.; червень 2009 року декларація від 17.07.2009 року №126530 –110608 грн.; грудень 2009 року декларація від 20.01.2010 року №295493 –73801 грн.; січень 2010 року декларація від 22.02.2010 року №16779 –128190 грн.; квітень 2010 року декларація від 19.05.2010року №93397 –31378 грн.; червень 2010 року декларація від 20.07.2010 року №144836 –100365 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що у вересні 2008 року, травні, листопаді, грудні 2009 року, березні, травні 2010 року ТОВ "Транссигнал ОЛК" при оформленні ВМД по імпорту перерахувало кошти на розподільчий рахунок Вінницької митниці за митні послуги. Згідно платіжних доручень виписаних в адресу Вінницької митниці не можливо визначити якою датою та яка сума ПДВ зарахована в погашення суми ПДВ по імпортованим товарам. В результаті цього не можливо визначити та підтвердити фактичну суму сплаченого ПДВ митним органам по імпортованим товарам, яка може бути включена в розрахунок бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року, червень, грудень 2009 року. Січень, квітень, червень 2010 року, як сплачена у попередньому звітному періоді.

За наслідками перевірки складено акт від 18.03.2011 року №881/2330/32054869, в якому зафіксовано порушення позивачем абз. "а" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в частині завищення ТОВ "Транссигнал ОЛК" заявленої суми бюджетного відшкодування на 194124 грн. в т.ч.: жовтень 2008 року декларація від 20.11.2008 №226147 –13063 грн.; червень 2009 року декларація від 17.07.2009 року №126530 –102696 грн.; грудень 2009 року декларація від 20.01.2010 року №295493 –73801 грн.; січень 2010 року декларація від 22.02.2010 року №16779 –1027 грн.; квітень 2010 року декларація від 19.05.2010 року №93397 –537 грн.; червень 2010 року декларація від 20.07.2010 року №144836 –3000 грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення рішення, № НОМЕР_1 від 21 березня 2011 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 194124,00 грн., в т.ч. по періодах: жовтень 2008 року - 13063,00 грн., червень 2009 року - 102696,00 грн., грудень 2009 року –73801 грн., січень 2010 року –1027 грн., квітень 2010 року –537 грн., червень 2010 року –3000 грн.

Зазначені обставини слугували підставою для звернення ТОВ "Транссигнал ОЛК" до Вінницького окружного адміністративного суду з вимогами щодо визнання протиправними дій податкового органу стосовно проведення позапланової перевірки та винесення відповідного податкового повідомлення рішення.

В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що податковим органом всупереч положенням ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказів правомірності проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення рішення по результатам такої перевірки, в той час як ТОВ "Транссигнал ОЛК" надано достатньо доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (далі –ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому ПК України.

Згідно з пп. 75.1.2. п.75.1. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п.79.1. ст.79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2. ст.79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Окреслюючи наведені положення, колегія суддів наголошує, що обов’язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: по-перше, наявність обставин для проведення документальної перевірки визначених статтями 77 та 78 ПК України; по-друге, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено з пояснень апелянта, наказ на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Транссигнал ОЛК" від 17.03.2011 № 1190/23 прийнятий на підставі ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 ПК України.

За змістом п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у випадках, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, передбачених у розділі 5 цього кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.

Статтею 200 ПК України передбачено підстави проведення позапланової перевірки питань бюджетного відшкодування. Зокрема, п. 200.7 ст.200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків (п.200.11 ст.200 ПК України).

Отже, норми ПК України передбачають два види перевірок достовірності заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість: камеральна і документальна позапланова виїзна перевірки, про що вказується в п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України.

Разом з тим, у даному випадку податковим органом проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка, відтак посилання апелянта на наявність підстав для проведення зазначеної перевірки, колегією суддів до уваги не беруться.

Водночас, наявність інших обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України, представником апелянта у судовому засіданні не доведено.

Більш того, акт перевірки позивача за № 881/2330/32054869 від 18.03.2011 року не містить посилань перевіряючого на конкретні підстави, за яких посадові особи органу державної податкової служби вправі були не враховувати висновки попередніх актів перевірок позивача.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, наказ про проведення перевірки та повідомлення про початок позапланової невиїзної перевірки направлені товариству в день початку перевірки та отримані останнім лише 21.03.2011 року, що також суперечить вимогам ПК України.

Аналізуючи викладене, колегія суддів ставиться критично до тверджень апелянта стосовно правомірності проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Транссигнал ОЛК", оскільки остання проведена без наявності встановлених законом обставин для її проведення, а отже дії ДПІ у м. Вінниці по проведенню такої перевірки вчинені з порушенням вимоги ПК України та є протиправними.

Колегія суддів не бере до уваги також посилання апелянта стосовно правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001592330/0 від 21.03.2011 року, з огляду на наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що за період жовтень 2008 року актом планової виїзної перевірки №1025/2310/32054869 від 13.04.2009 року було підтверджено достовірність бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 85163 грн.

Проте в подальшому, актом перевірки №881/2330/32054869 від 18.03.2011 року було знято з відшкодування 13063 грн. без зазначення підстав необхідності зменшення суми бюджетного відшкодування у такому розмірі. По періоду червень 2009 року знято з відшкодування 102696 грн., незважаючи на те, що саме така сума підтверджена актом виїзної позапланової перевірки №232/0701/32054869 від 02.11.2009 року. По періоду грудень 2009 року знято з відшкодування 73801 грн., які також повністю підтверджені до відшкодування актом виїзної позапланової перевірки №672330/32054869 від 14.04.2010 року.

Як встановлено з пояснень представника апелянта, підставою для зняття з відшкодування зазначених коштів слугувало те, що платником податку перераховано кошти на розподільчий рахунок Вінницької митниці і згідно з платіжними дорученнями не можливо визначити та підтвердити суми податку на додану вартість, сплачені митним органам, яка може бути включена в розрахунок бюджетного відшкодування.

Проте колегія суддів ставиться критично до даних тверджень апелянта, оскільки в ході перевірки відповідач фактично не міг досліджувати платіжних доручень, оскільки останні знаходились у платника податків. По-друге, суми податку на додану вартість, по яким зменшено розмір їх бюджетного відшкодування за період січень, квітень, червень 2010 року є сумами податку на додану вартість, що сплачені на митній території, а не під час розмитнення товару, що підтверджується актом перевірки №2059/23/32054869 від 20.09.2010 року, яким також ці суми підтверджено до відшкодування.

Таким чином, зменшуючи суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 194124,00 грн., апелянт повністю ігнорує їх юридичну сутність та не зазначає на підставі якої норми ним не враховуються висновки актів попередніх перевірок.

Так, в акті перевірки №881/2330/32054869 від 18.03.2011 року відсутнє посилання на норми закону, який би прямо зобов'язував позивача самостійно розподіляти суми податку на додану вартість на розподільчому рахунку митниці чи державного казначейства. Це підтверджується тим, що фактично позивач не мав доступу до розподільчих рахунків органів казначейства та митниці, а обов'язок платника податку у відповідності до Закону України "Про систему оподаткування" вважається виконаним з моменту надання платіжного доручення про сплату нарахованих платежів в установі банку і відповідного прийняття цього доручення банком на оплату.

Однак, як встановлено колегією суддів, апелянт таких платіжних доручень не досліджував, а подальший рух коштів по розподільчих рахунках казначейства не має жодного відношення до позивача як платника податків.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з абз. "а" пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення. Яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Доказом повної сплати податку на додану вартість є платіжні доручення на перерахування коштів на депозитний рахунок Вінницької митниці за митне оформлення товарів, що є первинними документами проведення операції з виконання зобов'язань перед бюджетом, а також вантажні - митні декларації, на яких митницею, як державним органом, проставляється печатка “сплачено”, вказується дата сплати та вказується в п.47 ВМД "Нарахування платежів" види нарахованих платежів (за кодом платежу 028 –податок на додану вартість), а в пп. "В подробиці розрахунків" - сплата нарахованих платежів. Фактично Вінницькою митницею підтверджується завершення процедури митного оформлення отриманих товарів і підтверджено факт сплати всіх нарахованих платежів, в т.ч. і сплата податку на додану вартість при розмитненні товарів при оформленні вантажно –митної декларації.

Обов'язковість надання платником податків податковому органу виписки з розподільчого рахунку державного казначейства про те, куди спрямовані сплачені ним суми не передбачена чинними нормативно –правовими актами України, а тому твердження апелянта щодо неможливості підтвердження та визначення тих сум податку на додану вартість, які мають бути включені до податкового кредиту є безпідставними, оскільки за наявності підтвердження Вінницької митниці про сплату податку на додану вартість при розмитненні товару, наявність інших документів законодавством не передбачається.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про визнання протиправною невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Транссигнал ОЛК" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року, червень, грудень 2009 року та січень, квітень, червень 2010 року, результати якої оформлено актом перевірки №881/2330/32054869 від 18.03.2011 року, а також визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці №0001592330 від 21.03.2011 року.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м.Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністратвиного суду від 19.05.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 вересня 2011 року .

Головуючий < Список > ОСОБА_1

Судді < Список > ОСОБА_5

< Список > ОСОБА_6