
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/2721/11
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Голоти Л. О.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М., Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група Укрдорхім" до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група Укрдорхім" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 24.05.2011 року.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справах достатньо письмових доказів для розгляду апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196, ст. 197 КАС України, визнала можливим розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 22.04.2011 року по 05.05.2011 року державною податковою адміністрацією у Вінницькій області, на підставі направлення № 75/35 та наказу № 229 від 22.04.2011 року, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.02.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт № 54/3530/36364841 від 13.05.2010 року.
Так, актом перевірки встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" занижено податок на прибуток за 2009-2010 роки в сумі 1201546 грн., а також п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 1012276 грн.
На підставі акту перевірки 24.05.2011 року ДПІ у м. Вінниці прийняті податкові повідомлення-рішення №0000163500, яким позивачу нарахована сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1265345 грн., з яких основний платіж 1012276 грн., штрафні санкції 253069 грн., та № НОМЕР_2, яким позивачу нарахована сума податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства в сумі 1501933 грн., з яких основний платіж 1201546 грн., штрафні санкції 300387 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив, з того, що винесені Державною податковою інспекцією у м. Вінниці податкові повідомлення-рішення №0000163500 та № НОМЕР_2 від 24.05.2011 року є незаконними та необґрунтованими в звязку з тим, що факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, що дало суду першої інстанції законні підстави для задоволення позову ТОВ «Будівельна група Укрдорхім».
З акту перевірки вбачається, що заниження товариством податкових зобовязань відбулось внаслідок формування валових витрат та податкового кредиту, які формувались позивачем виходячи з вартості отриманих товарів та послуг від контрагентів (постачальників) ПП "Меркатус", ПП "Аранея-Арт" та ТзОВ "Євроопт ЛТД" за нікчемними, безтоварними угодами, які не спричинили настання правових наслідків.
В обґрунтування своєї позиції щодо безтоварності фінансово-господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, податковий орган в акті перевірки вказує на те, що у відповідних договорах поставки та купівлі-продажу не зазначено хто перевозив товар.
Судом першої інстанції встановлено, що предметом договірних відносин позивача із ПП "Меркатус" є бітум БДН 60/90, бітум БДН 90/130, мазут, асфальтобетонна суміш, за договором від 04.05.2009 року; пшениця, ячмінь, ріпак та соя, за договором від 02.07.2009 року; труба азбестоцементна діаметром 400 та 500 мм, кільця ККС, плити дорожні, за договором від 02.10.2009 року, а також асфальтоукладач ДС-143, за договором від 22.02.2010 року.
Предметом договірних відносин із ПП "Аранея-Арт" є бітум БДН 60/90, бітум БДН 90/130, мазут, асфальтобетонна суміш, за договором від 08.07.2009 року; пшениця, ячмінь, ріпак та соя, за договором від 14.07.2009 року; оформлення макету веб-сайту ТОВ "Будівельна група Укрдорхім", а також ремонту асфальтоукладача ДС 143.
Предметом договірних відносин із ТзОВ "Євроопт ЛТД" є геотекстильна сітка PGM-G 50/50; огорожа металева оцинкована з полімерним покриттям, за договором від 06.12.2010 року; ворота для міні футболу, а також щити баскетбольні з металевими стійками, за договором від 06.12.2010 року.
Поряд із цим, відповідач у акті зазначає, що позивачем до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі товарів, сертифікатів відповідної якості, які б підтвердили реальне існування товару та його придбання у вказаних контрагентів, а тому фінансово-господарські відносини із відповідними контрагентами носять характер нечинних правочинів, які не спричиняють реального настання правових наслідків.
Також, як обставину, що обґрунтовує позицію податкового органу, останнім в акті зазначено, що господарська діяльність відповідних контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, оскільки щодо ПП "Меркатус" постановою слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 26.07.2010 року порушено кримінальну справу по факту підробки та використання завідомо підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.
В свою чергу, відносно директора ПП "Аранея-Арт" порушено кримінальну справу по умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Стосовно ТзОВ "Євроопт ЛТД" зазначено, що фінансово-господарська діяльність даного товариства та його контрагентів є такою, що проводилась без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються відповідними правочинами.
Серед покупців ТзОВ "Євроопт ЛТД" зазначено ТОВ "Будівельна група Укрдорхім".
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про їх протиправність виходячи з наступного.
З аналізу спірних правовідносин вбачається, що у низці здійснених господарських операцій, предметом яких була, зокрема поставка бітуму, мазуту, асфальтобетонної суміші, пшениці, ячменя, ріпаку та сої, ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" виступало як посередник, який купуючи товар, в подальшому здійснював його продаж за більшою ціною.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними про подальший продаж ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" товару, зокрема бітуму, мазуту та асфальтобетонної суміші, з яких видно, що ціна такого продажу є вищою від ціни придбання відповідного товару, що вказує на наявність економічної вигоди та спростовує відповідні твердження відповідача.
Аналогічні документи, а також складські квитанції, які містяться в матеріалах справи і відносно пшениці, ріпаку, ячменю та сої, якими підтверджено факт зберігання на елеваторі відповідного товару придбаного у ПП "Меркатус" та ПП "Аранея-Арт".
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки директором ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" перевіряючим було повідомлено про те, що на елеватор, де здійснювалось зберігання товарно-матеріальних цінностей зроблено запит з метою надання копій підтверджуючих документів (складських квитанцій долучених до матеріалів справи), що до уваги взято не було, а відтак і не було враховано у висновках акту.
Таким чином, дійсність та реальність господарських операцій щодо поставки товарно-матеріальних цінностей підтверджується первинними господарськими документами позивача, зокрема видатковими накладними, які стверджують купівлю товару, видатковими та податковими накладними, які стверджують його продаж за ціною вищою ніж ціна закупки, а також документами, які підтверджують факт зберігання товару на елеваторі, зокрема складськими квитанціями.
На думку податкового органу товарність усіх вказаних операцій повязаних з рухом продукції, зокрема її транспортуванням, не підтверджена позивачем належними первинними документами, а саме, товарно-транспортними накладними, які відсутні у ТОВ "Будівельна група Укрдорхім".
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В свою чергу, згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 даного Закону вбачається, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ставить в залежність включення сум валових витрат лише з їх підтвердженням відповідними документами.
Єдиною умовою не включення до складу валових витрат згідно пп. 5.3.9 цього Закону є не підтвердження будь-яких витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Жодних інших підстав Закон не передбачає.
Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України, Мінстату України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995 року № 488/346 (зі змінами та доповненнями) і введено в дію з 1.01.1996 року. Відповідно до п. 2 зазначеного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма субєктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обовязковим.
Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Отже, товарно-транспортна накладна відноситься лише до основної первинної транспортної документації.
Враховуючи зазначене, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, платник податку не має підстав віднести витрати по отриманню послуг з перевезення вантажів до складу валових витрат.
В свою чергу, податковий орган виключив зі складу валових витрат позивача не вартість придбаних транспортних послуг, які повинні бути підтверджені транспортною документацією, а вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Так, в матеріалах справи містяться первинні документи, що підтверджують виконання господарських операцій та мають всі необхідні реквізити первинного документу бухгалтерського обліку, обовязковість яких встановлена ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 року.
Аналогічно, відповідні суми виключено також зі складу податкового кредиту, формування якого регламентовано Законом України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до п. 1.7 ст. 1 якого, податковий кредит - це сума на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.
Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
В силу п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В свою чергу, згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додатну вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п. 7.4.4).
Тобто, відсутність у позивача ТТН не може бути підставою для не включення до складу валових витрат вартості придбаних ТМЦ та включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальнику відповідних ТМЦ. Крім того, правилами ведення податкового обліку не передбачено обовязковості ведення і зберігання ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження обставин щодо правомірності віднесення до складу валових витрат вартості придбаних позивачем ТМЦ.
Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" та Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", обовязок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач же до зазначеної категорії субєктів не відноситься.
Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не повязане з дотриманням вимог податкового законодавства.
Колегія суддів також виходить з того, що як вбачається із самого акту перевірки, господарські відносини із ТзОВ "Євроопт" підтверджено товарно-транспортними накладними, однак оформленими із порушеннями, що вказує на неможливість використання їх для формування валових витрат лише на транспортування товару, в цей же час стверджуючи реальність існування самого товару, а відтак і правомірність формування валових витрат на суму вартості такого товару.
Одночасно суд вважає за необхідне зазначити, що позиція податкового органу викладена в акті перевірки, ґрунтується на тих обставинах, що ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" значиться серед покупців ТзОВ "Євроопт ЛТД", в той час як останнє здійснює свою діяльність поза межами правового поля, без наміру створення правових наслідків, що вбачається з листа ДПІ у Жовківському районі м. Львова № 4942/7/23-0 від 07.04.2011 року.
В листі зокрема зазначено, що ДПІ у Жовківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Євроопт ЛТД" за результатами якої складено акт від 15.03.2011 року № 331/2300/36449964 за період діяльності з 08.05.2009 року по 31.12.2010 року. В ході перевірки прописано нікчемні правочини та встановлено, що в період за який проводилась перевірка, встановлено, що товариство було задіяно в ланцюгу безтоварних операцій, встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадку, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.
Разом з тим, податковим органом не зазначено жодних конкретних обставин господарських взаємовідносин безпосередньо з ТОВ "Будівельна група Укрдорхім". Зокрема відповідачем не вказано конкретні суми на які ТзОВ "Євроопт ЛТД" завищено податкові зобовязання або валові доходів в розрізі співпраці із позивачем. Не надано відповідних відомостей і в судовому засіданні.
Наведені обставини, на думку суду, є вагомим аргументом, оскільки формування податкового кредиту та валових витрат позивача здійснюється за тими ж документами що й формування зобовязань з ПДВ та валових доходів у його контрагентів, в даному випадку ТзОВ "Євроопт ЛТД".
В свою чергу, акт перевірки ТзОВ "Євроопт ЛТД" не є документом, який сам по собі створює правові наслідки. При цьому, у випадку проведення планової документальної перевірки за ст. 86 Податкового кодексу України обовязковим є прийняття податкового повідомлення-рішення. Однак, на таке рішення в акті посилання відсутні, як відсутні дані про його узгодженість, оскарження в судовому порядку та результати такого оскарження.
Сам по собі акт перевірки підприємства, не є визначальною обставиною для зміни показників податкового обліку контрагентів підприємства щодо якого такий акт складено.
Щодо господарської діяльності позивача із ПП "Меркатус" та ПП "Аранея-Арт" слід зазначити наступне.
В матеріалах справи місяться копії актів перевірки даних підприємств проведених в ході досудового слідства кримінальної справи порушеної за постановою слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 26.07.2010 року по факту фіктивного підприємництва, підробки та використання завідомо підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.
З актів відповідних перевірок, датованих 28.01.2011 року по ПП "Меркатус" за № 260/23/34983416 та ПП "Аранея-Арт" за № 259/23/33587407 вбачається, що документальною перевіркою обох підприємств не встановлено порушень в частині формування ними податкових зобовязань з ПДВ в розрізі співпраці з ТОВ "Будівельна група Укрдорхім".
Тобто висновки перевірок даних підприємств різняться із висновками перевірки ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" за податками, що формуються за одними й тими самими первинними документами.
Вбачається також, що порушення податкового законодавства, зокрема заниження податкових зобовязань, виявлені в ході перевірок як ПП "Меркатус" так і ПП "Аранея-Арт" базуються на безпідставності формування податкового кредиту за результатами діяльності з контрагентами-постачальниками, в той час як позивач для даних підприємств є контрагентом-отримувачем товарів та послуг.
При цьому, як вже зазначалось, до позовної заяви додано первинні документи (накладні та складські квитанції), які підтверджують зберігання товару придбаного у ПП "Меркатус" та ПП "Аранея-Арт", а також його продаж за ціною, що вказує на економічну вигоду відповідних угод.
До матеріалів справи долучені оригінали документів, які свідчать про фактичне використання позивачем у господарській діяльності товару придбаного у всіх трьох підприємств.
Зокрема, документи на виконання ПП "Аранея-Арт" робіт по розробці веб-сайту; акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 8 від 01.03.2010 року (асфальтоукладача), який позивачем куплено у ПП "Меркатус" для використання у власній господарській діяльності; документи з яких вбачається проведення ПП "Аранея-Арт" ремонту даного основного засобу, договір поставки від 17.05.2010 року укладений між позивачем та ТОВ "Магістраль", предметом якого є поставка бітуму та асфальтобетону, попередньо придбаного у ПП "Меркатус"; договір поставки № 02 від 23.05.2009 року, укладений між ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" та ДП "Луганський облавтодор", предметом якого є поставка модифікатору бітуму, попередньо придбаного у ПП "Меркатус".
На доказ обґрунтованості позовних вимог надано також договір підряду в капітальному будівництві № 25Д/09 від 10.09.2009 року укладений між ГУ ЖКГ енергетики та звязку облдержадміністрації та ТОВ "Будівельна група Укрдорхім". Предметом даного договору є виконання робіт з капітального ремонту дороги по вул. Пушкіна, смт. Муровані-Курилівці у виконанні яких були використані азбестоцементні труби, придбані у ПП "Меркатус".
Фактичне використання даного товару вбачається з акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (позиція 4-5 даного акту). Про це свідчить також підсумкова відомість ресурсів щодо зазначеного обєкту (грудень 2009), де азбестоцементні труби зазначені за 34 позицією.
Аналіз та правову оцінку даним документам дано КРУ у Вінницькій області у довідці зустрічної звірки в ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" від 22.03.2010 року № 19, яка стосується безпосередньо питань документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з ГУ ЖКГ енергетики та звязку облдержадміністрації по капітальному ремонту дороги по вул. Пушкіна, смт. Муровані-Курилівці.
На підтвердження фактичного використання позивачем товару (огорожа металева оцинкована, геотекстильна сітка, ворота для мініфутболу та щити баскетбольні) придбаного у ТзОВ "Євроопт ЛТД" додано акт виконаних будівельних робіт підписаний замовником робіт - Міністерством України у справах сімї, молоді та спорту та виконавцем таких робіт - ТОВ "Будівельна група Укрдорхім" (як приклад за грудень 2010 року, однак аналогічні акти наявні по всіх обєктах де використовувався відповідний товар та оглянуті в судовому засіданні).
В зазначених актах огорожа металева оцинкована, геотекстильна сітка, ворота для мініфутболу зазначено під 6, 7, 8 та 12 позиціями.
У підсумковій відомості ресурсів (витрати - по факту) за грудень 2010 року по відповідному обєкту, товар зазначено під позиціями 18, 21, 22 та 23. Обєкти також введено в експлуатацію, що підтверджується відповідними актами (для прикладу надано акт від 13.12.2010 року оформлений щодо майданчика у м. Рубіжне Луганської області).
Поряд із цим, правочини по придбанню відповідних товарів у акті перевірки позивача визнано безтоварними, при цьому податковим органом не враховано той факт, що відповідний товар фактично використано при провадженні господарської діяльності позивача, не враховано реальне існування товару, а також те, що дохідна частина підприємства сформована за наслідками виконання відповідних робіт (влаштування спортивних майданчиків, улаштування доріг та ін.) із використанням такого товару та податковим органом не змінена і порушень там не виявлено.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить також із того, що позиція відповідача щодо безтоварності правочинів укладених позивачем із ПП "Меркатус" і ПП "Аранея-Арт", за актом перевірки ґрунтується на фактах порушення кримінальних справ.
Так, постановою слідчого СВ Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 26.07.2010 року порушено кримінальну справу по факту підробки та використання завідомо підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 ч.ч. 1, 3 ст. 358 КК України.
Разом з тим, дана кримінальна справа закрита постановою слідчого від 10.06.2011 року за відсутності в діях директорів ПП "Меркатус" та ПП "Аранея-Арт" ознак злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 205 КК України. Копія постанови долучена до матеріалів справи.
Поряд із цим, на стадії досудового слідства знаходиться кримінальна справа порушена за постановою слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Вінницькій області від 25.02.2011 року відносно директора ПП "Аранея- Арт" за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.
Таким чином, лише вирок суду у кримінальні справі, який набув законної сили, та матеріали кримінальної справи, якими встановлено діяння, що впливають на визначення податкових зобовязань, можуть бути використані податковим органом при наданні оцінки фінансово-господарським операціям платників податків.
Наведене виключає правову обґрунтованість покладення відповідних даних досудового слідства, в основу порушення податкового законодавства ТОВ "Будівельна група Укрдорхім".
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 р. по справі № 2а/0270/2721/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2011 року, без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий /підпис/ ОСОБА_1
Судді/підпис/ ОСОБА_2
/підпис/ ОСОБА_3
З оригіналом згідно:
секретар
Судове рішення № 70866231, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0270/2721/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: