Ухвала суду № 70864706, 05.12.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Музичко С.Г.

при секретарі Телятник І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди,

встановила:

у червні 2017р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з державного бюджету завдану начальником Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондарем Валерієм Андрійовичем моральну шкоду у розмірі 115 200 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2017р. було визнано неправомірною бездіяльність начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаря В.А. щодо виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 19 квітня 2016р. по виконавчому провадженню ВП № 49029314 від 15 жовтня 2015р. та зобов'язано начальника Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондаря В.А. та начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. здійснити контроль за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 19 квітня 2016р. по виконавчому провадженню ВП № 49029314 від 15 жовтня 2015р.

Позивач стверджував, що бездіяльністю начальника Дарницького районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Бондаря В.А. йому завдано моральної шкоди, він зазнав значних душевних страждань, які виражені у зміні звичайного ритму життя, необхідності протягом тривалого часу стояти у чергах у виконавчій службі, звертатися до адвокатів та суду та неможливістю розпорядитися та користуватися своєю власністю, що призвело до нервових стресів та погіршення самопочуття.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з Держави України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 2 500грн. шляхом

- 2 -

безспірного списання державною казначейською службою України грошових коштів державного бюджету з відповідного відкритого для цього рахунку Державної казначейської служби України, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві судовий збір на користь держави у сумі 320грн..

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди з 2500грн. на 115 200грн.

Позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а призначений судом розмір відшкодування моральної шкоди вважає несправедливим та таким, що спонукатиме державну виконавчу службу ще більше порушувати чинне законодавство.

Також позивач вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим, так як в ньому не вказані підстави визначення суми відшкодування моральної шкоди та не вказано причини неприйняття поданих ним доказів розрахунку розміру компенсації за моральну шкоду та копії судових рішень.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представників Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Головного територіального управління юстиції у м. Києві, які заперечували проти апеляційної скарги і вважали, що у позові необхідно відмовити у повному обсязі, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві ШевченкоМ.Р. від 15 жовтня 2015р. за заявою ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом м. Києва 23 вересня 2015р., про виселення ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 квітня 2016р. зобов'язано головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Тущенка П.Л., Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві провести необхідні виконавчі дії у виконавчому провадженні ВП № 49029314.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 2 березня 2017р. визнана бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Бондаря В.А. та начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Воробйова О.В. щодо виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 19 квітня 2016р. по виконавчому провадженню ВП № 49029314 від 15 жовтня 2015р. неправомірною, зобов'язано вказаних осіб здійснити контроль за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання ухвали суду.

Постановою головного державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тущенка П.Л. від 12 червня 2017р. виконавче провадження закінчено у зв'язку із виконанням рішення суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що неправомірність бездіяльності посадової особи органу державної виконавчої служби була встановлена судовим рішенням, вказаною бездіяльністю була позивачу заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодування у розумних межах.

- 3 -

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 статті передбачає наявність інших випадків передбачених законом.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.

Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незаконно від вини цієї особи.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У позовній заяві позивач посилався на душевні страждання, завдані бездіяльністю посадової особи державної виконавчої служби щодо не здійснення контролю за виконанням рішення суду, зміну звичайного ритму життя, необхідність протягом тривалого часу стояти у чергах у виконавчій службі, звертатися до адвокатів та суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач має правові підстави для пред'явлення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Крім того, з наявної у матеріалах справи копії виконавчого провадження вбачається, що рішення суду виконувалося державним виконавцем протягом двох років, а в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 2 березня 2017р. зазначено, що начальник відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві не здійснював належного контролю за державним виконавцем при виконанні рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із засад розумності та справедливості, конкретних обставин справи, характеру та обсягу моральних страждань, що на думку колегії суддів, є правильним і відповідає нормам матеріального

- 4 -

права.

Разом з цим, позивачем суду першої інстанції не надано доказів погіршення його стану здоров'я та неможливості користування своєю власністю у зв'язку із бездіяльністю начальника державної виконавчої служби, тому колегія суддів не вбачає підстав для збільшення розміру моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що посадові особи Дарницького РВ ДВС неодноразово порушували його права, не можуть бути підставою для збільшення розміру моральної шкоди, оскільки з матеріалів справи вбачається, що на користь позивача неодноразово стягувалася судом моральна шкода, завдана діями та бездіяльністю державної виконавчої служби Дарницького РУЮ.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди у даній справі, є справедливою сатисфакцією, виходячи із конкретних обставин справи та наданих позивачем доказів у підтвердження своїх позовних вимог.

Судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для зміни рішення суду та збільшення розміру моральної шкоди, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Дарницький районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві апеляційну скаргу на рішення суду не подавав, тому вимога представника відповідача, викладена у запереченнях проти апеляційної скарги, про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позовних вимог, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом

двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: