Рішення № 70864487, 05.12.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" грудня 2017 р. Справа № 906/943/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25"

про стягнення 3193,54 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3193,54 грн. заборгованості, з яких; 2967,58 грн. - пеня, 178,64 грн. - 3% річних, 47,32 грн. - інфляційних.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив.

01.12.2017 на електрону пошту суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи у відсутність їх представника.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повтомлявся вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія реєстру на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 27.11.2017.

Також в матеріалах справи міститься копія ухвали господарського суду Житомирської області від 02.11.2017. яка направлялася відповідачу та повернулася на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, повідомленою суду стороною, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2014 Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу природного газу від №1507/15-ТЕ-10 (а.с. 10-15), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах договору (п. 1.1 договору).

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п. 1.2 договору).

Продавець відповідно до п.п. 2.1, 3.1 Договору передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12. 2015 газ в обсязі до 90,0 тис.м3.

Згідно п.п. 5.2. договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 1091,00 грн. з урахуванням збору у вигляд цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1309,20 грн.

У разі зміни уповноваженим органом ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов’язковими для Сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем реалізації газу.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем вимог п. 6.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін діє в частині реалізації газу до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

Крім того, до договору сторони уклали додаткову угоду №1 від 23.03.2015, відповідно до якої з 01.04.2015 п.п. 5.2. статті 5 "Ціна газу" Договору викладено у наступній редакції:

"5.2. Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 2495,25 грн. з урахуванням збору у вигляд цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 2495,25 грн., крім того ПДВ - 20% - 499,05 грн., всього з ПДВ - 2994,30 грн. (а.с. 16).

Договір та Додаткова угода підписано уповноваженими представниками НАК "Нафтогаз України" і ОСББ "Затишна оселя", скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов договору в НАК "Нафтогаз України" поставила, а ОСББ "Затишна оселя" прийняло природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 128483,22 грн. (а.с. 25-36).

Проте, відповідач зобов'язання з оплати поставленого природного газу своєчасно не виконував.

За таких обставин позивач нарахував відповідачу 2967,58 грн. - пені, 178,64 грн. - 3% річних, 47,32 грн. - інфляційних.

Отже, предметом даного спору є стягнення пені, інфляційних та річних за договором поставки.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України.

Зобов'язанням, відповідно до ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж правила встановлює і ст. 174 ГК України.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення договору 31.12.2014 між сторонами виникли відносини постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, які містять статті 265 ЦК України та 712, 714 ЦК України: коли одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Тому, в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України, факт отримання відповідачем природного газу зумовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити його вартість.

Як зазначалося раніше, відповідач проводив розрахунки за поставлений природний газ з порушенням строків, визначених договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, прийшов до висновку, що пеню в сумі 2967,58 грн. визначено позивачем обґрунтовано, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 21-24) та перевіреного судом, розмір 3% річних та інфляційних розраховано позивачем вірно та складає 178,64 грн. та 47,32 грн. відповідно.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Затишна оселя 25" (10001, м. Житомир, пров. 1-й Київський, 25, ід. код 35169576)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 2967,58 грн. пені, 178,64 грн. 3% річних, 47,32 гр. інфляційних, а також 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 11.12.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2,3 - сторонам (рек. з повід.)