Постанова № 70862925, 08.12.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2017 року

Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова Чайка І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слобожанського об»єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить :

- Визнати протиправними дії Слобожанського об»єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова щодо визначення щомісячного довічного грошового утримання;

- Зобов’язати Слобожанське об»єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова, починаючи з 19.09.2017 року нараховувати та сплачувати ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% від судівської винагороди судді апеляційного суду без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, здійснивши перерахунок з урахуванням сплаченої суми .

Відповідач - Слобожанське об»єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова подав до суду письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Свою позицію обґрунтовує тим, що перерахунок стажу роботи, на посаді судді, з подальшою зміною загального відсотка розрахунку довічного грошового утримання від заробітку, діючим законодавством не передбачено.

Справу розглянуто судом відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України в порядку скороченого провадження.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.09.2017 року перебуває на обліку у Слобожанському об»єднаному управлінні Пенсійного фонду України міста Харкова, як суддя Донецького апеляційного господарського суду у відставці та отримує довічне грошове утримання у розмірі 82% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання , однак рішенням Управління від 06.11.2017 року позивачу було відмовлено в перерахунку за стажем роботи після повторного обрання його на посаду судді.

Крім того судом встановлено, що з листопада 2006 року по квітень 2013 року позивач перебував у відставці. Довічне грошове утримання позивачу сплачувалось УПФУ в Київському районі м. Донецька виходячи із суддівського стажу, що складав 21 рік.

Постановою Верховної ОСОБА_2 України від 18.04.2013 року позивач повторно обраний суддею Донецького апеляційного господарського суду. Рішення про припинення відставки позивача було прийнято ОСОБА_2 кваліфікаційною комісією суддів України 16.01.2014 року.

Постановою ОСОБА_2 правосуддя від 12.09.2017 року , ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Донецького апеляційного господарського суду, у зв’язку з відставкою.

Отже, на день обрання 18.04.2013 року суддею Донецького апеляційного господарського суду позивач вже мав 21 рік суддівського стажу , який надавав йому право на відставку. На день звільнення у вересні 2017 року загальний суддівський стаж позивача складає 25 років та 4 місяці.

Отже, за вказаний період суддівський стаж позивача становить чотири роки і чотири місяці.

Пунктом 25 Розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної ОСОБА_2 України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 у справі № 1-8/2016 визначено, що частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання».

Законом України «Про ОСОБА_2 раду правосуддя» № 1798-VIII від 21.12.2016 року, було доповнено пункт 34 у розділі XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом»якшують або скасовують відповідальність особи.

Статтею 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

У рішенні Конституційного суду України у справі про гарантії незалежності суддів від 18.06.2007 р. №4-рп/2007, а також у низці його попередніх рішень, зокрема, від 24.06.1999 р. №6-рп/99 (справа про фінансування суддів), від 20.03.2002 р. №5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01.12.2004 р. №19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 01.12.2004 р. №20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11.10.2005 р. №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного грошового утримання), Конституційний Суд України наголошував, що частина 3 статті 22 Конституції України встановила, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, зокрема зменшення розміру довічного щомісячного грошового утримання суддів, що пов'язано із особливістю правового статусу суддів, як конституційних гарантій їх незалежності.

Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Вказане рішення визначає, що щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується судді у відставці не може бути обмежено граничним розміром та у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, в розумінні ст. 139 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції , що діяла на час повторного обрання позивача на посаду судді, виплата довічного грошового утримання позивачу була припинена, а не зупинена, у зв’язку з чим в даному випадку мова йдеться не про перерахунок, а про призначення довічного грошового утримання на інших умовах ( більший суддівський стаж роботи та інший розмір суддівської виногороди).

Таким чином суд вважає, що дії відповідача щодо визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 82 % від суддівської винагороди лише є протиправними, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню .

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, за рахунок бюджетних асигнувань Управління пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова належить стягнути на користь ОСОБА_3 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1102 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 86, 94, 159, 161, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити .

Визнати протиправними дії Слобожанського об»єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова щодо визначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов’язати Слобожанське об»єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова, починаючи з 19.09.2017 року нараховувати та сплачувати ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% від судівської винагороди судді апеляційного суду без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, здійснивши перерахунок з урахуванням сплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського об»єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1280 грн.00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.