Ухвала суду № 70859755, 30.11.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10694/17

Провадження № 1-кс/344/3118/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Чемеринського Л.Я., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 22016090000000127 від 26.10.2016 р., -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилався на те, що слідчим управлінням ГУ НП в області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22016090000000127 за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з корисливих мотивів, для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, створили та очолили організовану групу, до якої добровільно і свідомо увійшли ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з якими згідно спільно розроблених планів, розподілу ролей та відведених обовязків, вчиняли протиправні злочинні дії. Зокрема з березня 2016 року, з корисливих мотивів організували та до вересня 2016 року утримували місце для незаконного виготовлення психотропної речовини амфетамін господарство без номера по вул. Січових Стрільців у с. Хмелівка Богородчанського району Івано-Франківської області, що належить ОСОБА_9, який не був обізнаний про їх злочинну діяльність, де незаконно виготовили та зберігали обладнання для виготовлення психотропних речовин, незаконно придбавали, перевозили та зберігали прекурсори з метою їх використання при виготовленні психотропної речовини амфетамін, незаконно виготовляли та зберігали зазначену психотропну речовину в особливо великих розмірах з метою збуту, а також її збували.

Так, у серпні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у нарколабораторії господарстві без номера по вул. Січових Стрільців у с. Хмелівка Богородчанського району Івано-Франківської області виготовили не встановлену кількість психотропної речовини - амфетамін, частину з якої ОСОБА_8 незаконно перевіз до місця свого фактичного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, де упакував у поліетиленовий пакет та зберігав з метою подальшого збуту.

В ході проведення 29.08.2016 обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_1, вилучено пакет з речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України № 2.1-0720/16 від 30.08.2016 містить психотропну речовину амфетамін, у загальній кількості 20,420 грама.

Також, уході проведення 29-30.08.2016 обшуку у господарстві без номера по вул. Січових Стрільців у с. Хмелівка Богородчанського району Івано-Франківської області вилучено лабораторне обладнання, лабораторний хімічний посуд, хімічні речовини та сполуки, прекурсори, які використовувались для виготовлення психотропної речовини, а також психотропну речовину та її залишки, які зберігались з метою подальшого збуту.

В ході досудового слідства керівнику ВБКОЗ УСБУ в області неодноразово надавались доручення щодо забезпечення явки ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні для проведення слідчих і процесуальних дій, однак на даний час місце знаходження останніх не відоме, за місцем свого проживання вони відсутні, родичам про місце їх перебування не відомо.

10 лютого 2017 року, у відповідності до ст. 111 КПК України, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України.

Цього ж дня змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про нову підозру ОСОБА_8 у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України,

14 лютого 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у відповідності до ст. 281 КПК України, оголошено в розшук. Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих злочинів підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказів, а саме: протоколами обшуків, висновками експертиз, матеріалами проведених оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець, зареєстрований та проживаючий у ІНФОРМАЦІЯ_3 ім.Василя СтефаникаАДРЕСА_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України, на неодноразові виклики до слідчого та прокурора не зявився, змінив своє місце проживання, неодноразово змінював номери операторів і мобільні телефони, з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини переховується від органу розслідування, у звязку з чим його оголошено в розшук.

Відповідно до вимог ст. 184 ч. 1 п. 4 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ст. 177 ч. 1 п.п. 1-5 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У матеріалах кримінального провадження наявні відомості про те, що члени організованої групи ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 тривалий час (упродовж березня-серпня 2016 року) виготовляли і збували психотропну речовину амфетамін, щомісяця близько 30 кг. Вартість зазначеної кількості психотропної речовини на так званому «чорному ринку» України коливається від 2 млн. 400 тис. грн. до 7 млн. 200 тис. грн.

Вартість зазначеної психотропної речовини свідчить про досить високий рівень матеріального забезпечення ОСОБА_1, та відповідно можливість внесення ним чи іншими особами застави в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Збут вказаними особами психотропної речовини амфетамін вкрай негативно вплинув на суспільство в цілому та спричинив особливо тяжкі наслідки здоровю громадян.

Також, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 раніше судимі та мають значний авторитет у кримінальному середовищі України і за її межами, підтримують тісні звязки з «злодіями в законі», ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_6 мають широке коло злочинних звязків, а отже, всі вони можуть реально впливати на свідків та на хід розслідування провадження в цілому.

Вказані обставини свідчить про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Застосування судом стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення розміру застави в межах, які передбаченіст. 182 ч. 5 п. 3 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, у звязку з чим сторона обвинувачення при обранні судом даного заходу забезпечення клопоче про збільшення максимального розміру застави, передбаченого ст. 182 ч. 5 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити та визначити розмір застави один мільйон гривень.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання запреречила, просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід не повязани й з позбавленням волі, а саме домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів клопотання вбачається, що 10 лютого 2017 року, у відповідності до ст. 111 КПК України, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України. Цього ж дня змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про нову підозру ОСОБА_8 у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України,

14 лютого 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у відповідності до ст. 281 КПК України, оголошено в розшук.

Ухвалою суду від 21 серпня 2017 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_1І з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно повідомлення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10, 30.11.2017 року о 00-03 год. на підставі ухвавли суду від 21.08.2017 року був затриманий ОСОБА_1 про що був складений протокол затримання в порядку ст 191 КК України на підставі ухвали слідчого судді.

30.11.2017 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 311 ч.3, 313 ч.3, 28 ч.3, 317 ч.2 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч.3 ст. 311, ч.3 ст. 313, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 317 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, міцність соціальних звязків, наявність постійного місця проживання та відсутність постійного місця роботи, відсутність судимості, та те, що дані злочини є суспільнонебезпечним діянням, яке вкрай негативно впливає на суспільство в цілому, а тому вважаю за необхідне при визначенні застави вийти за межі п.2 ч.5 ст. 182 КПК України та визначити таку в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкриміновані злочини, характер та обставини їх вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обовязків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5 ім.Василя СтефаникаАДРЕСА_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів до 29 січня 2018 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 960 000 (девятсот шістдесят тисяч) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 29 січня 2018 року включно обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну,-

та розяснити, що в разі невиконання таких обовязків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розяснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_11

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.