Ухвала суду № 70858551, 30.11.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа № 201/15333/17

№ 2-з/201/375/2017

УХВАЛА

30 листопада 2017 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Бабенко Хорхе, ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 12.10.2017 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 Бабенко Хорхе, ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2017 провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення судового засідання.

29.11.2017 представником позивача ОСОБА_1 подано до канцелярії суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд вжити заходи забезпечення позову:

1. Накласти арешт на об’єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1;

2. Заборонити суб’єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам тощо проводити реєстрацію зміни власника об’єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_1;

3. Заборонити суб’єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, тощо проводити реєстрацію обтяжень об’єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_1;

4. Заборонити Соборному відділу державної виконавчої служби м. Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області проводити будь-які виконавчі дії стосовно об’єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_1;

5. Заборонити територіальним підрозділам Державної міграційної служби України проводити реєстрацію будь-яких осіб в об’єкті нерухомості - квартирі АДРЕСА_1.

На обґрунтування своєї заяви, заявниця посилається на те, що 09.11.2016 р. відповідач ОСОБА_3 Бабенко Хорхе уклав із відповідачем ОСОБА_4 договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 3465, згідно умов якого ОСОБА_3 Бабенко Хорхе передав ОСОБА_4 в якості забезпечення виконання зобов’язанням за договором позики квартиру № 13 в житловому будинку №8 по вул. В. Моссаковського в м. Дніпро. 03.02.2017 року за вказаним договором нотаріусом вчинено виконавчий напис, на підставі якого Соборним ВДВС м. Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження та розпочаті виконавчі дії щодо реалізації спірного майна - опис з метою подальшої реалізації майна.

Заявниця вважає, що до вирішення справи по суті заявлений позовних вимог проведення будь-яких дій, спрямованих на відчуження спірного майна, проведення виконавчих дій в інтересах відповідачів, в тому числі - звернення стягнення на спірне майно зробить неможливим виконання рішення суду в разі його ухвалення на користь позивача. Зазначає, що наразі існує велика ймовірність того, що в спірній квартирі можуть бути зареєстровані малолітні діти відповідача, або інші особи, що також ускладнить виконання рішення суду, ухвалене на користь позивача.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та проаналізувавши аргументи на користь її задоволення, слід виходити з наступного.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб є видом забезпечення позову, передбаченим п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи, слід визнати, що заява про забезпечення позову не є безпідставною. Це також випливає з природи самого спору в дані справі, який полягає в тому, що позивач оспорює належність відповідачу ОСОБА_3 Бабенко Хорхе квартири АДРЕСА_2 та передачу її в іпотеку відповідачу ОСОБА_4.

Водночас, за даними автоматизованої системи документообігу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, на дану квартиру вже накладено арешт та встановлена заборона її відчуження ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 08.11.2016 в цивільній справі № 201/15400/16-ц (провадження №2з/201/243/2016) за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгосптандем», Правобережної товарної біржі, ОСОБА_7, ОСОБА_3 Бабенко Хорхе (треті особи – Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального окружу ОСОБА_8, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9А.) про визнати недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсними публічних торгів, визнання недійсним свідоцтва про право власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права власності, тобто за позовом із позовними вимогами, які частково є тотожними позовним вимогам у даній справі.

Крім того, за даними автоматизованої системи документообігу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, 15.09.2017 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпроетровська винесено ухвалу у кримінальному провадженні №12017040650002658 від 05.08.2017 року (справа №201/13172/17 провадження №1-кс/201/8201/2017), якою накладено арешт на майно шляхом заборони відчуження об’єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3. Дане кримінальне провадження пов’язано із перепродажем зазначеної квартири по підробленим документам.

На теперішній час зазначені арешти спірної квартири не скасовувалися та є чинними. За таких умов, вимоги, пов’язані із повторним арештом даної квартири та повторною забороною проводити з нею будь-які дії щодо її перереєстрації, задоволенню не підлягають.

Що ж стосується вимог про заборону реєстрації будь-яких осіб в даній квартирі, які ґрунтуються на припущеннях про те, що в спірній квартирі можуть бути зареєстровані малолітні діти відповідача, або інші особи, що ускладнить виконання рішення суду, ухвалене на користь позивача, то жодних доказів на підтвердження таких припущень заявником не надано. До того ж заявником не пояснюється, яким чином реєстрація будь-яких осіб в спірній квартирі може утруднити виконання рішення суду на користь позивача, який вимагає витребувати цю квартиру з незаконного володіння, та визнати недійсним договір іпотеки. Також слід взяти до уваги, що 06.02.2017 суддею Ткаченко Н.В. винесено ухвалу в цивільній справі № 201/15400/16-ц (провадження №2/201/589/2017, провадження №2зз/201/31/2017), якою заборонено територіальним підрозділам Державної міграційної служби України проводити реєстрацію будь-яких фізичних осіб в спірній квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 та заборонено суб?єктам державної реєстрації речових прав, в тому числі державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам, тощо проводити реєстрацію зміни власника на квартиру АДРЕСА_1; заборонено третім особам без виключення проводити примусову реалізацію майна, а саме квартири АДРЕСА_1.

На теперішній час цей захід забезпечення позову не скасований та є чинним, у зв’язку з чим вимога про повторну заборону вчиняти дії з реєстрації осіб у даній квартирі теж не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 151, п. 1 ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153, 210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 від 29.11.2017 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Бабенко Хорхе, ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки – відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя -