Ухвала суду № 70857817, 04.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.10.2017р. по справі № 645/4358/17

за позовом ОСОБА_1

до Харківського обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Харківського обласного військового комісаріату (далі по тексту - Харківський ОВК, відповідач), в якому просить суд :

визнати протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату з відмови у поданні розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкові від 04.10.2017 року по справі № 645/4358/17 адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.10.2017 року по справі № 645/4358/17 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що у ст.ст.16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», які регулюють правовідносини з призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, не зазначено, за який саме час необхідно виплачувати належним отримувачам вказану грошову допомогу. У наведених нормах встановлена лише умова призначення і виплати зазначеної одноразової грошової допомоги - у разі смерті військовослужбовця (у випадку ОСОБА_1.). Також у них не встановлений строк реалізації зазначеного права її отримувачем - протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Вищезазначене було вказано позивачкою у позовній заяві, однак, не враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали. Враховуючи викладене, вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення позивачем при поданні позову вимог ч.1 п.4 ст.106 КАС України.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення апеляційної скарги без руху, суд першої інстанції виходив з невідповідності позовної заяви ОСОБА_1 вимогам ч.1 п.4 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме : позивачем не зазначено, за який саме час необхідно виплатити позивачу одноразову грошову допомогу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

У відповідності до ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі;

4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

У свою чергу, частиною 4 статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Колегія суддів зазначає, що спірні відносини по справі склалися внаслідок неправомірної, на думку позивачки, відмови відповідача в оформленні документів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі по тексту - Порядок № 975).

У відповідності до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2011-ХІІ, в редакції, чинній з 01.01.2014 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» № 5040-IV) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання, а призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби (п.п. 1, 2 ч. 2 ст.16 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно з частиною 8 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-XII (в редакції, чинній з 01.01.2014р.), яка раніше була відсутня у Законі № 2011-ХІІ, передбачено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Зі змісту наведених норм, які регулюють зазначені правовідносини з призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, вбачається, що у них не зазначено, за який саме час необхідно виплачувати належним отримувачам вказану одноразову грошову допомогу.

Цими нормами встановлена лише умова призначення і виплати зазначеної одноразової грошової допомоги - у разі смерті військовослужбовця (у випадку ОСОБА_1.).

Також в них встановлений строк реалізації права на отримання цієї допомоги : протягом трьох років з дня виникнення у отримувача такого права.

З викладеного вище також вбачається, що допомога, про виплату якої просить позивач, є одноразовою, а не періодичною виплатою.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що вимога суду першої інстанції про необхідність зазначення, за який час позивачці необхідно виплатити одноразову грошову допомогу, є недоречною.

Також колегія суддів вважає за необхідне вказати, що незазначення позивачем у прохальній частині позову, за який саме час він просить виплатити одноразову грошову допомогу, не свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам п.4 ч.1 ст.106 КАС України та не є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Так, у позовній заяві ОСОБА_1 достатньо чітко викладено як позовні вимоги у відповідності до ч.4 ст.105 КАС України - про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання його вчинити певні дії, так і обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а тому висновок суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам п.4 ч.1 ст.106 КАС України є хибним.

Інших підстав для залишення позовної заяви без руху, ніж невідповідність вимогам п.4 ч.1 ст.106 КАС України, законодавцем не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необхідність залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції, в порушення положень ч.1 ст.108 КАС України, не визначено належним чином способу усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 204 КАС України порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкові від 04.10.2017 року по справі № 645/4358/17 підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.10.2017р. по справі № 645/4358/17 скасувати.

Справу № 645/4358/17 за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до Фрунзенського районного суду м. Харкова для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 11.12.2017 р.