Рішення № 7085781, 09.12.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2009 р.Справа № 17/142 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/142

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "НВБ", м. Дніпропетровськ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АгроПромЛогістик", м. Кіровоград

про стягнення 112936,52 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Некрасова Т.В., довіреність б/н від 01.12.2009 року;

від відповідача - участі не брали

Товариством з обмеженою відповідальністю "НВБ" подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "АгроПромЛогістик" про стягнення 153558,91 грн. заборгованості, що виникла із договору поставки №34/09 від 04.05.2009 р., з яких: 100795,28 грн. - основний борг, 1612,72 грн.- інфляційні втрати, 1150,92 грн. - 3% річних та 50000 грн. - пеня.

В судовому засіданні 09.12.2009 року повноважним представником позивача подано заяву б/н від 09.12.2009 року (вх.№02-14/27576 від 09.12.2009 року) про зменшення розміру позовних вимог. В редакції зазначеної заяви позовні вимоги викладені наступним чином: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АгроПромЛогістик" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НВБ" 99795,28 грн. - основного боргу, 1150,92 грн. 3% річних за період з 27.05.2009 року по 13.10.2009 року, 11187,08 грн. пені за прострочення оплати товару, 803,24 грн. інфляційних втрат за період з червня місяця 2008 року по серпень місяць 2009 року (а.с. 65, 52).

Відповідач в засіданні суду 09.12.2009 року участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень № 625822 від 23.11.2009 року та № 625792 від 27.11.2009 року (а.с. 45-46), витребуваних ухвалою суду від 20.11.2009 року документів не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "НВБ" ("постачальник") та товариством з обмеженою відповідальністю "АгроПромЛогістик" ("покупець") укладено договір поставки №34/09 від 04.05.2009 року (далі - договір №34/09 від 04.05.2009 року), за умовами якого постачальник зобов’язався передати у власність покупцю товар згідно з даним договором та відповідно до замовлення, у кількості та за ціною, вказаною у накладних, які підтверджують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його на умовах визначених договором (а.с. 10-13).

За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.

Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідача товар (профіль) на загальну суму 165959,39 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000448 від 08.05.2009 року на суму 37164,11 грн., видатковою накладною №РН-0000461 від 19.05.2009 року на суму 60856,08 грн., видатковою накладною №0000553 від 19.05.2009 року на суму 67939,20 грн. (а.с. 21, 23, 25).

Пунктом 6.1 договору №34/09 від 04.05.2009 року сторони передбачили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в банківській установі, або їх внесенням готівкою в касу постачальника, протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару.

Між тим за отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 66164,11 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та платіжним дорученням №0010019 від 11.11.2009 р. (а.с. 58-64), внаслідок чого виникла заборгованість перед товариством з обмеженою відповідальністю "НВБ" в сумі 99795,28 грн., про що свідчить акт звірки розрахунків, підписаний відповідачем без зауважень та скріплений печаткою ТОВ "АгроПромЛогістик" (а.с. 50).

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в повному обсязі за договором №34/09 від 04.05.2009 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 99795,28 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором №34/09 від 04.05.2009 року в сумі 11 187,08 грн.

Пунктом 10.2 договору №34/09 від 04.05.2009 року передбачено, що у разі несвоєчасної оплати партії товару, покупець зобов'язується сплатити суму боргу, а також пеню у розмірі 3% від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такої прострочки.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 16.05.2009 року по 19.05.2009 року в сумі 73,31 грн. за прострочення оплати товару, отриманого за видатковою накладною №РН-0000448 від 08.05.2009 року, та за період з 27.05.2009 року по 27.11.2009 року в сумі 11 113,77 грн. за прострочення оплати товару, отриманого за видатковими накладними №РН-0000461 від 19.05.2009 року та №0000553 від 19.05.2009 року - на загальну суму 11187,08 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 1150,92 грн. за період з 27.05.2009 року по 13.10.2009 року та інфляційні збитки в сумі 803,24 грн. за період з червня місяця 2009 року по серпень місяць 2009 року, оскільки відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АгроПромЛогістик" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольского, 2-ж, р/р 26000004814001 в філії АКБ "ІМЕКСБАНК" у м. Кіровограді, МФО 323798, код ЄДРПОУ 36200281) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НВБ" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9-Б, р/р 26005010341 в ДФ ЗАО "ЕБРФ", МФО 307037, код ЄДРПОУ 33858146) - 99795,28 грн. боргу, 803,24 грн. інфляційних втрат, 1150,92 грн. 3% річних, 11187,08 грн. пені, 1129,37 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран