Постанова № 70857666, 05.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2017 року у справі № 348/1925/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

25.09.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними.

ОСОБА_2 Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов’язанння вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Надвірнянського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував в управлінні технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління «Муравленконафта»;

Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління ПФУ Івано-Франківської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії починаючи з 25.03.2017року, з урахуванням розміру заробітної плати, з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував в управлінні технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління «Муравленконафта» в період з 02 червня 1992 року по 17 лютого 1994 року згідно архівної довідки №01/05-16/7706 від 21.12.2009 року, а також дорахувати, виплатити недоплачені йому суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Визнано неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6;

Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 01.01.1985 року по 31.12.1998 рік при обчисленні ОСОБА_1 пенсії та здійснити перерахунок його пенсії починаючи з 25.03.2017 року з врахуванням повного заробітку, а також дорахувати, виплатити недоплачені йому суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Визнано неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік;

Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити та перерахувати ОСОБА_1 з 30.08.2017 року пенсію по віку згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (встановлений у 2017 році в розмірі 3764,40 грн грн.) згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також виплатити йому недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржило Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, яке покликаючись на те, що вказана постанова є незаконною та прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує те, що крім трудової книжки позивача, його робота в районах Крайньої Півночі, жодними документами не підтверджена. Відповідна довідка про направлення на роботу на Крайній Півночі чи строковий договір на роботу відсутні, тому не має правових підстав для здійснення перерахунку та виплати недоплачених ОСОБА_1 сум пенсії з врахуванням розміру заробітної плати з районним коефіцієнтом та північною надбавкою.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні ПФУ Івано-Франківської області, де з 08.09.2009 року отримує пенсію, яка призначена як працівнику Крайньої Півночі відповідно до Тимчасової угоди укладеної 15 січня 1993 року між урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.

У період з 02 червня 1992 року по 17 лютого 1994 року позивач працював в управлінні технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління «Муравленконафта» на посаді водій 5-го розряду.

Вищевказане підприємство знаходилося в м. Муравленко, Тюменської області Ямало-Ненецького автономного округу (Росія), яка згідно з ОСОБА_2 Міністрів СССР від 10.10.1967 року № 1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесена до районів Крайньої Півночі, де він отримував заробітну плату з районним коефіцієнтом та північною надбавкою.

Для підтвердження розміру заробітної плати, яку позивач отримував в управлінні технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління «Муравленконафта» у період з 02 червня 1992 року по 17 лютого 1994 року ним було подано відповідачу довідку № 01/05-16/7706 від 21.12.2009 року, де було вказано заробітну плату з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки.

Проте відповідач при обчисленні пенсії не врахував позивачу районний коефіцієнт та північну надбавку.

30 серпня 2017 року позивач звернувся до Надвірнянського оУПФУ із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу).

Проте, відповідач своїм листом № 306/Б-15 від 05.09. 2017року відмовив йому у такому перерахунку пенсії, посилаючись на п. 2 ст. 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач працював в районі Крайньої Півночі та місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі і подав відповідачу довідки про заробітну плату з районними коефіцієнтами та північною надбавкою, з посиланням на первинні документи, особові рахунки по заробітній платі та інші уточнюючі документи які підтверджують те, що він отримував заробітну плату з районними коефіцієнтами та північною надбавкою відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року і він має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь періоди роботи у даній місцевості.

Крім цього у випадку призначення позивачу пенсії по віку з 30.08.2017р. відповідач відповідно до вимог ст. 40 та 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язаний застосувати усереднений показник заробітної плати за 2014-2016 рік.

Апеляційний суд частково погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дії Надвірнянського об'єднаного управління ПФУ Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував в управлінні технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління «Муравленконафта» та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії починаючи з 25.03.2017року, з урахуванням розміру заробітної плати, з районним коефіцієнтом та північною надбавкою, яку він отримував в управлінні технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління «Муравленконафта» в період з 02 червня 1992 року по 17 лютого 1994 року згідно архівної довідки №01/05-16/7706 від 21.12.2009 року, а також дорахувати, виплатити недоплачені йому суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхового стажу за період до впровадження системи персоніфікованого обліку здійснюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Перелік районів Крайньої Півночі та місцевостей, які прирівнюються до них, робота в яких дає право на пільгове обчислення стажу відповідно до Указів Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року, затверджений постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР 10 листопада 1967 року №1029.

Підтвердження пільг здійснюється на підставі відповідних записів у трудовій книжці, довідок та письмових договорів, в яких, зокрема повинно бути зазначено термін дії договору та пільги, які надавалися працівникові.

Згідно ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Як встановлено ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір та обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування для платників збору, визначених підпунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці». Таким чином, об'єктом оподаткування є заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнта.

Згідно з ч. 1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюються за нормами цього Закону на підставі документів, про вік, страховий стаж, заробітну плату (доходів) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між урядами України і Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначаються сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Згідно з Переліком районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які поширюється дія Указів Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 10 лютого 1960 року та від 26 вересня 1967 року про пільги для осіб, працюючих в цих районах та місцевостях, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029, територія м. Муравленко, Тюменської області Ямало-Ненецького автономного округу (Росія), де знаходиться управлінні технологічного транспорту нафтогазовидобувного управління «Муравленконафта», на якому працював позивач, територіально відноситься до районів Крайньої Півночі.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що відповідно до трудової книжки та довідки про підтвердження розміру заробітної плати позивач була зайнята на роботах в районах Крайньої Півночі і йому виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка.

Подібна правова позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України у справі К/800/22368/17 від 14.09.2017 року.

Апеляційним судом встановлено, що позивач працював в районах Крайньої Півночі, отримував заробітню плату з районним коефіцієнтом і північною надбавкою, що підтверджується довідкою про розмір заробітної плати, а тому він має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнанння неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо нарахування йому пенсії із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6 та зобов'язання відповідача зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 01.01.1985 року по 31.12.1998 рік при обчисленні позивачу пенсії та здійсниня перерахунку пенсії починаючи з 25.03.2017 року з врахуванням повного заробітку, а також дорахувати, виплатити недоплачені йому суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10% тривалості страхового стажу.

Згідно з ст. 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

Зміни до вищевказаної статті були внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 22.05.2003 р., які набули чинності з 10.06.2003 р.

Вказаними змінами та доповненнями передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Обмеження максимальної величини заробітної плати були встановлені постановою КМУ від 13.07.1998 р. № 1064 “Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб’єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподаткованого доходу, з яких сплачуються збори (внески) до соціальних фондів”.

З матеріалів справи встановлено, що позивач отримував заробітну плату в період з 02.06.1992 року по 17.02.1994 року. В цей період обмежень максимальної величини заробітної плати ще не існувало, адже такі були встановлені вищевказаною постановою КМУ лише в 1998 р.

Враховуючи те, що страхові внески сплачувалися до Пенсійного фонду з всієї (повної) заробітної плати, яку позивач отримував у вказаний період, то дії відповідача щодо нарахування пенсії із обмеженого заробітку за період роботи з 02.06.1992 року по 17.02.1994 року у межах суми, що не перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітку, є неправомірними при обчисленні пенсії.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення позовних вимог, у зв’язку із наявністю у позивача права на перерахунок пенсії без застосування обмеження заробітної плати коефіцієнтом 5,6 за вказаний вище період.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про відмову у призначенні позивачу пенсії по віку згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік та зобов'язання відповідача призначити та перерахувати ОСОБА_1 з 30.08.2017 року пенсію по віку згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (встановлений у 2017 році в розмірі 3764,40 грн грн.) згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також виплатити йому недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

Частиною четвертою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

За змістом частини першої статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку пенсіонер отримував після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього ж Закону:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний відпрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

У частині четвертій статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 цього ж Закону цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, у тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, управління ПФУ обґрунтовано відмовило позивачці у застосуванні показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік.

Апеляційний суд приходить до переконання про відсутність підстав для застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 і показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивачки є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. 41, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволити частково.

ОСОБА_2 Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2017 року у справі № 348/1925/17 скасувати та прийняти нову постанову, відповідно до якої позов ОСОБА_1 до Надвірнянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6.

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 01.01.1985 року по 31.12.1998 рік при обчисленні ОСОБА_1 пенсії та здійснити перерахунок його пенсії починаючи з 25.03.2017 року з врахуванням повного заробітку, а також дорахувати, виплатити недоплачені йому суми пенсії.

Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6;

Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 01.01.1985 року по 31.12.1998 рік при обчисленні ОСОБА_1 пенсії та здійснити перерахунок його пенсії починаючи з 25.03.2017 року з врахуванням повного заробітку, а також дорахувати, виплатити недоплачені йому суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

ОСОБА_2 набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 08.12.2017 року.