Ухвала суду № 70857539, 06.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Яковенка М.М. , Старосуда М.І.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача Тищенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017р. по справі № 820/2616/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліціїї в Харківській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся з позовом до Головного управління Національної поліціїї в Харківській області (далі - відповідач, ГУНП в Харківській області), в якому просив суд: (а.с.3-6)

- скасувати наказ ГУНП в Харківський області від 27.04.2017 року №438 в частині застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції ОСОБА_4 (0087922), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вовчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції;

- скасувати наказ ГУНП в Харківський області від 26.05.2017 року №307 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_4 зі служби в поліції з 26.05.2017 року;

- поновити майора поліції ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вовчанського відділу поліції Головного управління Національної поліції з 26.05.2017 року;

- стягнути з ГУНП в Харківський області на користь ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 02.06.2017 року по дату поновлення на посаді.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017р. по справі № 820/2616/17 у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.175-184)

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017р. по справі № 820/2616/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов ОСОБА_4 (а.с.191-197)

Представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями ч.1 ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 з 2000 року по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах.

07.11.2015 року позивач був прийнятий на службу до Національної поліції згідно наказу ГУНП в Харківській області від 07.11.2015 року №22 о/с і проходив її в територіальних підрозділах поліції. (а.с.51-55, 79, 201-203)

У грудні 2016 року позивач звернувся до керівництва Вовчанського ВП з рапортом про надання невикористаної частини чергової відпустки за 2016 рік з 26.12.2016 року з виїздом за межі України. Наказом ГУНП в Харківській області від 27.02.2017 року № 122 о/с майору поліції ОСОБА_4 було надано відпустку строком 26 діб (з урахуванням 2 святкових днів) з 26.12.2016 року по 20.01.2017 року. ( а.с.70)

В подальшому, у період з 21.01.2017 року по 13.02.2017 року ОСОБА_4 у Вовчанському ВП за місцем проходження служби був відсутній.

13.02.2017 працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Харківській області здійснено перевірку виконання у Вовчанському відділі поліції ГУНП в Харківській області нормативно-правових актів МВС та НПУ з питань дотримання особовим складом дисципліни та законності, в ході якої було виявлено низку порушень з боку працівників Вовчанського ВП ГУНП, що викладено у відповідній доповідній записці вказаних працівників на ім'я начальника ГУНП в Харківській області (а.с.64-65).

У зв'язку із вказаним, 16.02.2017 наказом начальника ГУНП в Харківській області № 220 було призначено проведення службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни працівниками Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області, яке було продовжене до 16.04.2017 р. (а.с.66)

В ході проведення службового розслідування було встановлено, що 20.12.2016 року на посаду оперуповноваженого Вовчанського ВП ГУНП в області був призначений майор поліції ОСОБА_4. Проте, до схеми оповіщення Вовчанського ВП його дані включені не були. Відповідно до графіків чергувань особового складу Вовчанського відділу поліції за 2017 рік ОСОБА_4 до чергувань у складі СОГ не залучався. Більше того, у книгах нарядів за цей період відсутня будь-яка інформація щодо заступання на чергування ОСОБА_4, за отримання останнім спецзасобів та вогнепальної зброї. Вивченням журналу обліків робочих зошитів встановлено, що у 2017 році робочий зошит та зошит щоденного планування ОСОБА_4 не реєстрував, будь-яких матеріалів про виконання ним доручень слідчих не встановлено. Також, факти порушення службової дисципліни з боку ОСОБА_4 щодо відсутності на службі, не заведенні зошиту зі службової підготовки, невідвідуванні занять зі службової та функціональної підготовки та нескладання щоденних планів роботи, підтверджуються відповідними їх поясненнями. (а.с.60-63, 67-69, 73-74, 79-95, 104-106, 142-145, 170, 171-172)

Крім того, встановлено, що після закінчення 20.01.2017 року відпустки ОСОБА_4 про вихід на роботу особисто начальнику сектору кадрового забезпечення Вовчанського ВП ГУ ОСОБА_5 не повідомляв, у період з 21.01.2017 року по 13.02.2017 року у Вовчанському ВП він не з»являвся, на заняттях зі службової підготовки 27.01.2017р., 03.02.2017р. та 10.02.2017р. ОСОБА_4 присутній не був. (а.с.78-79)

13.02.2017 ОСОБА_4 було повідомлено, що з 13.02.2017 р. він перебуває на лікарняному, однак в якому медичному закладі та з яким діагнозом позивач не повідомив, а лікарняний лист пообіцяв надати після його закриття та проходження лікування.

03.04.2017 р. в телефонній розмові начальника сектору кадрового забезпечення Вовчанського ВП ГУ ОСОБА_5 з ОСОБА_4, яка відбулась у присутності працівників ВІОС УКЗ ГУНП ОСОБА_6В та ОСОБА_7 у службовому кабінеті 462 ГУНП в Харківській області, ОСОБА_4 було запропоновано прибути до ВІОС УКЗ для надання пояснень з приводу відсутності на роботі з 21.01.2017 року по 13.02.2017 року, на що останній від надання будь-яких пояснень відмовився, про що було складено відповідний акт від 03.04.2017 № 2103/119-12-2017. (а.с.78)

В подальшому, 18.04.2017 р. було складено та затверджено висновок службового розслідування відповідно до якого, пропонувалось за порушення службової дисципліни, що виразилось у відсутності на службі у період з 21.01.2017 р. по 13.02.2017р. без поважних причин (прогул), ігноруванні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, пунктів 1,2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 9 розділу І та пункту 7 розділу III Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 № 50, підпункту 3 пункту 1 розділу 2 Інструкції з організації планування в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції України від 24.12.2015 № 202, звільнити ОСОБА_4 зі служби в поліції. ( а.с.60-63)

27.04.2017 р. за наслідками службового розслідування ГУНП в Харківській області було винесено наказ № 438, зокрема, про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за вищевказані порушення, з котрим позивач ознайомився 16.05.2017 р. та проставив свій особистий підпис. (а.с.56-57)

Наказом ГУНП в Харківські області від 26.05.2017 року №307 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції з 26.05.2017 року за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Вказаний наказ було отримано позивачем 26.05.2017 р. (а.с.7, 58-59)

Наказом ГУНП в Харківській області від 18.10.2017 р. № 664 о/с було внесено зміни до наказу від 26.05.2017 року №307 о/с щодо дати звільнення ОСОБА_4, а саме, дату звільнення з 26.05.2017 р. змінено на дату 02.06.2017 р. (а.с.168)

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність дисциплінарного проступку, скоєного позивачем, який полягав у вчиненні ним прогулу. Саме порушення ОСОБА_4 службової дисципліни, яке виразилось у скоєнні ним прогулу у період з 21.01.2017 року по 13.02.2017 року, стало підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, суд першої інстанції відмітив, що виходячи зі змісту оскаржуваного наказу та беручи до уваги період перебування позивача на лікарняному, останнього було звільнено з посади після виходу з лікарняного.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про Національну поліцію" (надалі - Закон), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ, який затверджено Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, яка затверджена наказом МВС від 12.03.2013 року № 230.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону - Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За змістом ст.8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно зу ст. 19 Закону поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність згідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до вимог ст. 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема :6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За змістом пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23.12.2015 року № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.04.2006 року № 3460-ІV (із наступними змінами).

Станом на час винесення оскаржуваного наказу Дисциплінарного статуту Національної поліції України не затверджено, а тому, у спірних правовідносинах сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року N 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).

Положеннями ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що службова дисципліна- дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Згідно ст. 2 Статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 5 Статуту за вчинення дисциплінарного проступку особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим статутом.

Пунктами 10, 23 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів УССР від 29.07.1991 року № 114, визначено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням. Особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України унормовано порядок накладання дисциплінарних стягнень.

За змістом вказаної статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 р. за № 541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України ( надалі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні.

Підпунктом 2.1 Інструкції визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до пп.2.2.1 п. 2.1 Інструкції, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.

Пунктами 8.1 Інструкції унормовано, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Відповідно до п.5.1- 5.4 Інструкції, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування). Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді з 26.12.2016 року по 20.01.2017 року позивач перебував у відпустці. (а.с.70)

В подальшому, починаючи з 14.02.2017 року позивач перебував на лікарняному. (а.с.99, 151, 154, 167)

На підтвердження зазначеного надано копії листків непрацездатності:1) АГЦ № 426161 за період з 14.02.2017 р. по 10.03.2017 р. стаціонарний режим (а.с.8, 14, 157); 2) АГЦ № 426607 за період з 13.03.2017 р. по 07.04.2017 р. стаціонарний режим (а.с.9, 15, 156); 3) АГЦ № 426911 за період з 10.04.2017 р. по 28.04.2017 р. стаціонарний режим (а.с.10, 16, 155); 4) АГЦ № 426868 за період з 03.05.2017 р. по 01.06.2017 р. амбулаторний режим (а.с.11, 17, 158). При цьому всі листи непрацездатності видані медичною установою не за місцем мешкання позивача.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що за період з 21.01.2017 по 13.02.2017 року позивач отримав грошове забезпечення , а отже цей період не можна вважати прогулом спростовуються матеріалами службового розслідування, проведеного відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджено наявність дисциплінарного проступку, скоєного позивачем, який полягав у відсутності на службі у період з 21.01.2017 по 13.02.2017 року без поважних причин (прогул), а за нездійснення належного контролю за виконавською та службовою дисципліною пунктом 2 оскаржуваного наказу винесено догону керівнику Вовчанського ВП ГУНП в Харківській області.

Як пояснив представник відповідача під час апеляційного розгляду справи, у відділі поліції не було відомостей про причини відсутностиі позивача, а тому нарахування грошового забезпечення як в цей період , а також з 02.06.2017 року по 18.10.2017 року - дату винесення наказу №664 о/с , яким внесено зміни до наказу від 26.05.2017 року №307 о/с щодо дати звільнення , не свідчить про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а навпаки свідчить про відсутність порушення прав позивача на отримання грошового забезпечення.

Крім того, крайній вид дисциплінарного стягнення відносно позивача обрано, враховуючи те, що позивач не сприяв проведенню службового розслідування, будь-які пояснення з приводу відсутності на службі в період з 21.01.2017 по 13.02.2017 року надати відмовився., що підтверджується актом від 03.04.2017 року (а.с.78).

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача щодо проведення службового розслідування під час його перебування на лікарняному, оскільки , чинним законодавством не встановлено заборони проведення службового розслідування у період перебування поліцейського на лікарняному .

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Отже, трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. у справі №21-42а12.

Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що норми Закону України"Про Національну поліцію" та Дисциплінарного статуту перш за все вимагають від поліцейських суворого дотримання службової дисципліни, що базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги поліцейського.

Відсутність на службі позивача в період з 21.01.2017 по 13.02.2017 року без поважних причин вважається прогулом, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову позивача.

За приписами ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевказане керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2017р. по справі № 820/2616/17 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 11 грудня 2017 року.