Ухвала суду № 70857351, 05.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/10998/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києва (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07.06.2016 року №0002291306, №0002301306, №0002331306, вимоги про сплату боргу № ф 1306 від 07.06.2016 року та рішення №0002311306 від 07.06.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 11 травня 2016 року №146/26057-13-06/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог чинного законодавства з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, додержання законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2015 року фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1)».

Відповідно до акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що Позивачем порушено:

пп.164.1.3, п.164.1, п.164.3 ст.164, п.177.2 ст.177 Розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі Кодекс), а саме заниження доходу (виручки) за 2015 рік у загальній сумі 583 781,36 грн, у зв'язку з не включенням до складу доходу за 2015 рік сум коштів, які фактично надійшли на розрахункові рахунки за надані послуги перевезення від замовників;

п.п. 139.1.1, 139.1.9, п.139.1 ст.139 Розділу ІІІ, п.п.177.2, 177.3, 177.4 ст.177 Розділу ІV Кодексу, а саме завищено витрати у загальній сумі 3 138 127, 50 грн, у тому числі за 2014 рік у сумі 1 547 732, 42 грн, за 2015 рік - 1 590 395, 08 грн, у зв'язку з включенням їх до складу витрат, не підтверджених відповідними платіжними документами та не пов'язаних із провадженням підприємницької діяльності та безпосередньо отриманим доходом;

п.177.2 ст.177 Кодексу, а саме занижено чистий оподаткований дохід за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року у загальній сумі 3 721 908, 86 грн, у тому числі за 2014 рік у сумі 1 547 732, 42 грн, за 2015 рік у сумі 2 174 176, 44 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, у загальній сумі 688 250, 63 грн, у тому числі за 2014 рік у сумі 260 699, 52 грн, за 2015 рік у сумі 427 551, 10 грн;

п.4 ст.4 Розділу ІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, а саме заниження єдиного внеску, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року у загальній сумі 168 318, 54 грн, у тому числі за 2014 рік на 83 617, 22 грн, за 2015 рік - на 84 701, 31 грн;

п.п.1.2, п.1.3, п.16-1 Підрозділу 10 Розділу ХХ Кодексу, а саме занижено та не перераховано до бюджету військовій збір за 2015 рік у розмірі 32 612, 65 грн, внаслідок заниження оподаткованого доходу за 2015 рік у загальній сумі 2 174 176, 44 грн;

п.п.49.18.2, п.49.18 ст.49, пп.«б» п.176.2 ст.176 Кодексу, а саме не включено до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1 ДФ) при виплаті доходу фізичним особам підприємцям.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2016 року:

№0002291306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 860 313, 29 грн, у тому числі 688 250, 63 грн податкового зобов'язання з цього податку та 172 062, 66 грн штрафних (фінансових) санкцій;

№0002301306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 510, 00 грн;

№0002331306, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 40 765, 81 грн, у тому числі 32 612, 65 грн податкового зобов'язання з цього податку та 8 153, 16 грн штрафних (фінансових) санкцій;

Також, Відповідачем 07 червня 2016 року винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №ф 1306 із єдиного внеску у сумі 168 318, 54 грн та рішення № 0002311306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 16 831, 85 грн.

За приписами пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Згідно з п.54.1 ст.54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, дохід Позивача за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року формувався із сум коштів, які надходили на розрахункові рахунки у вигляді плати за транспортні та транспортно-експедиційні послуги.

В акті перевірки від 11 травня 2016 року №146/26057-13-06/НОМЕР_1 контролюючим органом встановлено, що на розрахункові рахунки Позивача за 2015 рік надійшли кошти у сумі 3 007 756, 36 грн від ТОВ «Данон», ПП «Санта Україна», ТОВ «Сніжне Сяйво», ППКФ «Бізнес Груп», ТОВ «ТД Тана», ТОВ ГМБХ «Мальцайт», ТОВ «Айзберг Реклами», ТОВ «БМК Терра Фуд».

Разом з тим за даними податкової декларації про майновий стан та доходи за 2015 рік, поданої ФОП ОСОБА_2, сума доходу становить 2 423 975, 00 грн.

Таким чином, Позивачем не включено до складу доходу за 2015 рік 583 781, 36 грн, які фактично надійшли на розрахункові рахунки за надані послуги перевезення.

Під час обліку загального доходу від підприємницької діяльності Позивач використовував метод першої події, коли датою зарахування до складу доходів є подія, що відбулася раніше: або зарахування грошей на банківський рахунок (оплату за послуги у готівковій та не грошовій формі він не приймає), або фактичне виконання послуг одночасно із підписанням акту, внаслідок чого й утворилася розбіжність у звітних документах.

Пунктом 164.1 статті 164 Кодексу визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до пп.164.1.3. п. 164.1 ст. 164 Кодексу загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 Кодексу).

Отже, ФОП ОСОБА_2 занижено дохід (виручка) за 2015 рік у загальній сумі 583 781, 36 грн, у зв'язку з не включенням до складу доходу за 2015 рік сум коштів, які фактично надійшли на розрахункові рахунки за надання послуг перевезення від замовників та порушення вимог п.п.164.1.3, п.164.1, п.164.3 ст.164, п.177.2 ст.177 Кодексу.

Щодо витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

За період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року витрати визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат згідно з п.177.4 ст.177 Кодексу.

Для визначення переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів протягом 2015 року слід ураховувати положення п.177.4 ст.177 Кодексу.

Контрагентами (постачальниками пального) Позивача у зазначений період були ТОВ «ВОГ Рітейл», ТОВ «Укравіассервіс груп», ТОВ «Технологічна Паливна компанія».

На підтвердження факту понесених витрат, пов'язаних із оплатою палива за період з 2014 року - 2015 року, Позивачем надано акти списання палива, на підставі яких здійснювалося списання пально-мастильних матеріалів, використаних на перевезення у межах підприємницької діяльності, відповідно до яких у 2014 році списання палива використано на суму 2 374 525, 89 грн, у 2015 році - на суму 722 283, 42.

Відповідачем перевірено правильність формування витрат в частині придбання пального, та встановлено завищення підприємцем витрат на загальну суму 2 160 043, 48 грн, а саме: за 2014 рік - у сумі 942 258, 22 грн, за 2015 рік - 1 219 799, 26 грн, у зв'язку з включенням до складу витрат вартості пального, але не використаного у підприємницькій діяльності.

Також, контролюючим органом встановлено, що у 2015 році, в порушення п.177.4 ст.177 Кодексу, Позивачем включено до складу витрат послуги з надання бухгалтерського супроводу ТОВ «Віннком-Брейн» у сумі 21 570, 00 грн, а також витрати на страхування, оплачені ПАТ «УТСК» та ПАТ «СК Скайд» на загальну суму 11 932, 88 грн, а саме: за 2014 рік - 2 344, 68 грн, за 2015 рік - 9 588, 20 грн.

При цьому, Позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували зв'язок даних витрат з підприємницькою діяльністю, а саме договори страхування, страхові полюси, що унеможливлює встановити які автомобілі були застраховані.

Таким чином, витрати у сумі 11 932, 88 грн не можуть бути зараховані, оскільки їх зв'язок з фактичною діяльності документально не підтверджерні.

До складу витрат ФОП ОСОБА_2 за 2014-2015 роки включено витрати на мийку автомобілів ТОВ «Легіон-СМ» на загальну суму 11 525, 00 грн.

01.11.2013 року ФОП ОСОБА_2 (Замовник) укладено договір №136 з ТОВ «Легіон-СМ» (Виконавець) про надання та чищення автотранспортної техніки, за умовами якого Виконавець зобов'язується надати послуги миття та чищення кузовів, прибирання та чищення салонів автомобілів відповідно до поточного прайс-листа авто мийки, до якої звертається Замовник.

В пункті 3.1 вказаного договору, що Замовник надає свої автомобілі, перелік яких зазначено в додатку №2 до цього договору, для отримання послуг ТОВ «Легіон-СМ» відповідно до режиму його роботи.

Проте, Позивачем надано додаток №2 до договору №136 без переліку автомобілів ФОП ОСОБА_2 для отримання послуг, також в актах виконаних робіт не зазначено автомобілі, які обслуговувались ТОВ «Легіон-СМ».

Таким чином, витрати на мийку та чищення автомобілів у сумі 11 525, 00 грн неможливо віднести до витрат, фактично пов'язаних з господарською діяльністю.

Крім того, до витрат Позивачем віднесено придбання запасних частин для обслуговування автомобілів, а саме: шин, акумуляторів, масла та інших запчастин, яке здійснювалося підприємцем у ТОВ «АТЛ», ПАТ «Київоблагротехпостач», ТОВ Прайд ойл Груп», ТОВ «АМ-Технологія», ТОВ «ТЦ Анкомтех», ТОВ «ТПК Омега-Автопоставка», ТОВ «Тера», ПАТ «АТП Атлант».

Придбання запчастин здійснювалося у безготівковій та готівковій формі на загальну суму 16 936, 48 грн.

За період 2014-2015 років до складу витрат Позивачем включено витрати у загальній сумі 346 791, 09 грн.

При цьому, ФОП ОСОБА_2 не надано актів виконаних робіт або інших документів, які б підтверджували встановлення придбаних запчастин на автомобілі, які безпосередньо використовувалися у підприємницькій діяльності та пов'язані з отриманням доходу.

Крім того, Позивач не використовує працю найманих працівників (автомеханіка, автослюсарів, авто електриків, тощо), які б могли виконати роботи з заміни запасних частин.

Отже, витрати на придбання запасних частин у сумі 346 791, 09 грн не зараховані Відповідачем, як не підтверджені документально.

З тих же підстав, не зараховано до витрат за 2014-2015 роки послуги по ремонту автомобілів ПАТ «АТП Атлант» у загальній сумі 31 119, 06 грн, а також автомобілів ТОВ «Тідісі Україна» у загальній сумі 1 070, 83 грн, оскільки у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_2 не використовує автомобілі Мерседес-Бенс Віто з державним номером НОМЕР_2 та автомобіль з державним номером НОМЕР_3, щодо яких останнім надано акти виконаних робіт по ремонту, а також не зазначено автомобілів ТОВ «Тідісі Україна», яким надавався ремонт.

У зв'язку з не підтвердженням витрат на надання інформаційних послуг та використанням їх для отримання доходу, не зараховано кошти на суму 3 174, 16 грн; інші витрати (придбання приладдя та матеріалів), а саме: токарного станка у ТОВ «БМТ Вектор» на суму 298, 97 грн, шиномонтажного верстата та балансувального стенда у ТОВ «Автомеханіка» у сумі 16 900, 00 грн, облицювальної деревинно-стружкової плити у ТОВ «Крона Лайн» у сумі 2 177, 22 грн, логера у ТОВ Тера у сумі 773, 33 грн, оплату товарів ТОВ «Глобал ІТ» у сумі 6 193, 17 грн, листа металу у ТОВ «Метал Холдинг Трейд» у сумі 503,32 грн, у зв'язку з відсутністю доказів, які б підтверджували використання у підприємницькій діяльності вказаних матеріалів та приладдя.

Документального підтвердження витрат на надання інформаційних послуг та використання їх безпосередньо для отримання доходу ФОП ОСОБА_2 не надано.

ФОП ОСОБА_2, в порушення п.п.139.1.6 п139 ст.139, п.177.3 ст.177 Кодексу, включив до складу витрат суму сплаченого податку на додану вартість у сумі 23 131, 00 грн, а також витрати на транспортно-експедиторське обслуговування ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Логус Компані» на суму 410 470 грн, 531 110, 00 грн, 42 330, 00 грн відповідно, при цьому, документів, які б підтверджували, що транспортно-експедиторські послуги надавалися транспортом Позивача не надано, як не надано заявок на перевезення вантажу, відповідно до яких можливо було б встановити яким саме транспортом і за якими маршрутами надавалися послуги ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_6

Отже, колегія суддів вважає, що доводи Позивача не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо посилання апелянта на неправильне зазначення розділу Кодексу у акті перевірки, колегія суддів зазначає таке.

Так, дійсно акті перевірки вказано «розділ XIX» замість «розділ XX», проте, колегія суддів зазначає, що помилка, допущена Відповідачем не впливає на правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 вересня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 08 грудня 2017 року.