Ухвала суду № 70857306, 11.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/1085/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Малого приватного комерційно-виробничого підприємства «Шар» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року постановлену за наслідком розгляду заяви Малого приватного комерційно-виробничого підприємства «Шар» про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва 14 березня 2014 року за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Малого приватного комерційно-виробничого підприємства «Шар» до Державної фіскальної служби України, Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби України у Вінницькій області про визнання недійсним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Шар» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів, в якому просило: визнати нечинним та скасувати рішення №197/6/10-2215 від 08.01.2013 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0004411501; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0004421501.

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Шар» 14 липня 2014 року звернулося до суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2013 року за нововиявленими обставинами в частині визнання нечинним та скасування рішення №197/6/10-2215 від 08.01.2013 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0004411501; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0004421501.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2014 р. зупинено провадження у справі до перегляду Вищим адміністративним судом України в межах касаційної скарги постанови Окружного адміністративного суду міста Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/1085/13-а та повернення справи до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.04.2016 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2016 заяву Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Шар» по справі за № 826/1085/13-а прийнято до провадження Головуючим суддею Федорчуком А.Б.

В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами Заявник зазначив, що підставою для перегляду судового рішення є наступні документи: Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 17.06.2015 року за №39241580 (час дата державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 06.03.2007 року - 15.06.2015 року в 16:39:44.); Довідка з ДЗК про відсутність земельної ділянки в Вінницька обл., м. Хмільник, вулиця Столярчука 15 за №У-117/0-624/6-14 від 28.10.2014 року та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Шевченко О.А за №13968198 від 23.06.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2017 року заяву Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Шар» про перегляд Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 826/826/1085/13-а залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції (за текстом апеляційної скарги).

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.04.2015 р. касаційну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Шар» задоволено.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року у справі № 826/1085/13-а скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області форми "Р" від 12 грудня 2012 року №0004421501. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової служби України №197/6/10-2215 від 08.01.2013 р. в частині залишення без змін податкового повідомлення-рішення від 23.10.2012 № 0003801501, яким до Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Шар» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 510 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016 р., апеляційну скаргу малого приватного виробничо-комерційного підприємства «Шар» залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2015 року - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 14 липня 2014 року звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2013 року за нововиявленими обставинами в частині визнати нечинним та скасувати рішення №197/6/10-2215 від 08.01.2013 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0004411501; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2012 року № 0004421501.

В подальшому позивачем подано до суду пояснення від 16.11.2016 р. в яких просив суд: визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення рішення Хмільницької ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій області форма «Р» від 12.12.2012 року №000441501; визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення рішення хмільницької ОДПІ Головного управління ДФС у Вінницькій обл.. форма «Р» від 23.10.2012 року №0003791501; в іншій частині залишити без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.вересня 2015 року по справі №826/1085/13-а.

Залишаючи без задоволення заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2014 року, судом зазначено про дослідження матеріалів справи та встановлено, що під час розгляду даної справи в Київському апеляційному адміністративному суді позивачем подано до суду апеляції документи, які за змістом та додатками є ідентичними поясненням позивача від 16.11.2016 року. Враховуючи те, що Київським апеляційним адміністративним судом від 15.03.2016 року розглянуто подані позивачем (заявником) документи та надано їм оцінку то в даному випадку посилання заявника на дані документи, як підставу для перегляду справи за нововиявленими обставинами є необґрунтованими.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Стаття 245 КАС України встановлює перелік вичерпних підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Зокрема, п. 4 і 5 ч. 2 ст. 248 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, а також обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Так, при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами важливим є не порушення балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 №7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими й ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

Частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу Верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, істотними обставинами справи можуть бути такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі суду, особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який розглядав її та вирішував спір по суті.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини, на які посилається позивач, як на нововиявлені, не відповідають правовим положенням адміністративного судочинства, а тому заява задоволенню не підлягає.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм процесуального права під час вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 245-251, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Малого приватного комерційно-виробничого підприємства «Шар» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест