Постанова № 70857212, 06.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 р. Справа № 820/2803/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р. по справі № 820/2803/17

за позовом ОСОБА_2

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський"Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повній сумі, що містилася на його рахунку НОМЕР_2 в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський", а саме в сумі 90000,00 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині збільшення кількості вкладників та гарантованої суми, а саме до Переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, додати суму в розмірі 90000,00 грн., як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_2 по рахунку НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.09.2015р. між ним та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір банківського рахунку для обслуговування строкового вкладу та здійснення розрахунково-касового обслуговування.

22.03.2016р. позивач уклав з ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" договір №980-006-000208498 "Суперкапітал (інвестиційний)", за яким передав вказаній установі кошти в сумі 90 000,00 грн. на умовах строковості, виплати відсотків за користування грошима та повернення суми вкладу в безготівковій формі на рахунок позивача, який раніше був відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський".

Позивач вказує, що з 23.05.2016р. ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, розпочато процедуру його виведення з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, а з 12.07.2016р. відкликано банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації банку.

Також позивач зазначає, що 19.05.2016р. ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" перерахував на рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", 90 000,00 грн. згідно з договором № 980-006-000208498, в зв'язку з чим позивач отримав право на відшкодування даної суми за нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки законодавчо перерахована позивачу сума прирівняна до банківського вкладу (депозиту).

В зв'язку з вказаними доводами позивач вважає незаконною відмову відповідача 1 щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 24.09.2015р. позивач уклав з ПАТ "Банк Михайлівський" договір №980-006-000002613 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" (а.с. 11).

22.03.2016р. позивач уклав з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» договір №980-006-000208498 «Суперкапітал» (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно) (а.с. 12). Згідно п.1.1. вказаного договору позивач передав ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 90000,00 грн. на строк не більше 181 день зі сплатою процентів на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський».

Згідно довідки про стан рахунку позивача НОМЕР_2 (а.с.15) перерахування позивачу ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» кошти - повернення вкладу в розмірі 90000,00 грн. визнано нікчемним, оскільки на момент проведення вказаної транзакції ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості власних коштів для проведення розрахунків за договором вкладу від 22.03.2016р. №980-006-000208498.

Так само згідно листа від 23.08.2016р. №3Г-ЕП (К)/3154/1 позивача повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016р. в сумі 90000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-006-000208498 від 22.03.2016р.» на рахунок НОМЕР_2, що належить позивачу є нікчемним в силу ст. 216 ЦК України.

Згідно постанови правління Національного банку України від 22.12.2015р. №917/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за його діяльністю.

На підставі постанови правління Національного банку України №14/БТ від 23.05.2016 р. "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №812 від 23.05.2016 року "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Відповідно до рішення Правління НБУ від 12.07.2016 р. №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 року №1213 про початок процедури ліквідації банку з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Ю.П., якого замінено на Волкова О.Ю. з 05.09.2016 року.

12.12.2016р. позивач надав до ПАТ «Банк Михайлівський» заяву про включення інформації про нього до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів в сумі 90000,00 грн.

Правова позиція відповідачів з цього питання полягає у тому, що на підставі положень ч.2 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №826 від 26.05.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 року за №863/28993, виплати коштів за рахунками позивача тимчасово обмежені, на строк до шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку.

Згідно проведеної перевірки було встановлено, що 19.05.2016р., тобто вже після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних, ПАТ «Банк Михайлівський» уклав з ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» договір відступлення прав вимоги № 2 (а.с. 122), відповідно до якого ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» зобов'язалось відступити ПАТ «Банк Михайлівський» права вимоги, належні ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» з договорами купівлі-продажу цінних паперів.

ПАТ «Банк Михайлівський» здійснив розрахунок за даним договором, а саме провів кредитну операцію за договором відступлення права вимоги № 2 на суму 180966027,90 грн., чим порушив обмеження, встановлені постанови правління Національного банку України № 917 від 22.12.2015р. За рахунок коштів, що були зараховані на рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на підставі зазначеного вище договору, який, як вказує відповідач 1, є нікчемним, ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» ініціювало повернення коштів за договорами позики фізичним особам, в тому числі позивачу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах Уповноважена особа діяла у межах повноважень, які визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 вказаного Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини 3 вказаної статті Закону, виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Наведене свідчить, що до виключної компетенції виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка є колегіальним органом, належить повноваження щодо прийняття рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно із положеннями частини 1 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Частиною 3 вищенаведеної статті Закону встановлено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (ч. 5 ст.34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені статтею 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, згідно частини 2 вказаної статті Закону, уповноважена особа Фонду, серед іншого, має право, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Згідно п. 1 ч. 5 вищенаведеної статті Закону закріплено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Вищевказані обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті (п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Пунктом 3 частини 1 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено право уповноваженої особи Фонду продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

При цьому, зазначене продовження, обмеження або припинення операцій повинно бути вмотивованим та ґрунтуватися на положеннях Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Дане положення кореспондується з положеннями ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" якими передбачено, що Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Так, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Вказані положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" кореспондується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, відповідно до вимог ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, частинами 1-2 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто, для визнання вищезазначеного договору - нікчемним правочином, відповідач повинен послатись на конкретну норму закону, яка передбачає їх нікчемність.

Під час судового розгляду встановлено, що підставою для відмови Уповноваженої особи у включенні позивача до переліку вкладників ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є твердження про нікчемність укладеного договору з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону, до числа яких віднесено переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (код за ЄДРПОУ 39841850) 19.05.2016 року в сумі 90000грн. 00коп. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-006-000208498 від 22.03.2016" на рахунок № НОМЕР_3 що належить ОСОБА_2 (ІНН: НОМЕР_1).

Проте відповідачем не вказано з яких конкретних підстав відповідач вважає зазначені правочини нікчемними, відповідно не надані будь-які докази в підтвердження таких обставин.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Саме на даній нормі ЦК України, в кореспонденції з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладі фізичних осіб", ґрунтуються висновки посадових осіб Фонду про нікчемність договорів, укладених 24.09.2015 року між ПАТ "БАНК "МИХАЙЛІВСЬКИЙ" та ОСОБА_2 (договір банківського рахунку № 980-006-000002613, відповідно до умов якого банк відкрив на ім'я ОСОБА_2 поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування) та договору №980-006-000208498 від 22.03.2016 року укладеного ОСОБА_2 з ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" тип договору: "Суперкапітал (Інвестиційний)" (з виплатою процентів щомісячно), за умовами якого ОСОБА_2 передає у власність ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" 90000грн. 00 коп., а ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" зобов'язується повернути ОСОБА_2 таку ж суму коштів та виплатити проценти на умовах та в порядку, передбаченому цим договором.

Отже, для формування висновків про нікчемність вищезазначеного правочину необхідно встановити, що його умови передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Дослідивши умови договорів № 980-006-000002613 від 24.09.2015 року та №980-006-000208498 від 22.03.2016 року, колегія суддів дійшла виснвоку, що вони в момент укладення відповідали вимогам чинного законодавства, зокрема, перебачали можливість зарахування коштів на Рахунок Вкладника (позивача) шляхом перерахування коштів у безготівковій формі, та були укладені до початку процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський", є дійсними та їх нікчемність не встановлено та не доведено відповідачами.

В даному контексті варто звернути увагу на положення ст. 228 ЦК України, яка послугувала правовою основою для визнання вищенаведеного правочину нікчемним.

Даною нормою передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Із системного аналізу наведеної норми, та з досліджених матерівалів справи, можна дійти висновку, що в даному випадку Уповноважена особа посилається на недодержанні вимоги щодо відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, оскільки вести мову про незаконне заволодіння майном держави внаслідок укладення такого правочину передчасно.

Однак, в даному випадку, такий правочин підлягає визнанню недійсним судом. Крім того, обов'язковою умовою має бути встановлення умислу сторін на вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державним органом, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, то незаконне отримання коштів за рахунок Фонду підпадає під дію ч. 3 ст. 228 ЦК України і такий правочин підлягає визнанню недійсним за рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що відповідачами під час судового розгляду не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження висновків щодо визнання правочинів нікчемними, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними, наявності злочинного мотиву дій, який в свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили.

Крім того, колегія суддів зазанчає, що повідомивши позивача про нікчемність правочину, посадовими особами Фонду не були застосовані наслідки нікчемності правочину.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В свою чергу, в даному випадку грошові кошти залишаються на рахунку позивача, що підтверджується виписками по угоді.

Тобто, в даному випадку слід застосовувати положення ст.204 ЦК України, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення про визнання укладеного правочину нікчемним та відхилення вимоги позивача про задоволення вимог кредитора є неправомірними.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного т товариства "Банк Михайлівський", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині збільшення кількості вкладників та гарантованої суми, а саме до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, додати суму у розмірі 90000грн. 00 коп. (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп., як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_2 (ІНН: НОМЕР_1) по рахунку НОМЕР_2.

Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина 6 статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 за № 14 (далі по тексту - Положення № 14) протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла виснвоку, що уповноважена особа Фонду повинна подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині збільшення кількості вкладників та гарантованої суми, а саме до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, додати суму у розмірі 900000грн. (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп., як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_2 (ІНН: НОМЕР_1) по рахунку НОМЕР_2, оскільки зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідачі, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надали жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції зроблені передчасні висновки, щодо залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 року у справі № 820/2803/17, про залишення без задоволення позовних вимог ОСОБА_2 прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1, 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р. по справі № 820/2803/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_2 (ІНН: НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повній сумі, що містилася на рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_3 у ПАТ "Банк Михайлівський", а саме у сумі 90000 грн. 00 коп.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до Переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", що мають право на отримання гарантованого відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в частині збільшення кількості вкладників та гарантованої суми, а саме до переліку фізичних осіб, кошти яких підлягають виплаті, додати суму у розмірі 90 000 грн. 00 коп. (дев'яносто тисяч), як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_2 (ІНН: НОМЕР_1) по рахунку № НОМЕР_3.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст постанови виготовлений 11.12.2017 р.