Ухвала суду № 70857067, 06.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 823/1560/17 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрика І.Й.,

суддів Собківа Я.М., Пилипенко О.Є

при секретарі Кузьміній Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суд від 13 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанов.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся 05 жовтня 2017 року до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просив:

- скасувати постанову Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 08.05.2014 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у сумі 13 606, 16 грн. у межах виконавчого провадження № 35779369 та винесену на її виконання постанову Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 09.06.2016 про відкриття виконавчого провадження № 51393581.

Позовні вимоги мотивує тим, що винесена в межах виконавчого провадження № 35779369 постанова відповідача про стягнення з позивача виконавчого збору, та винесена на її виконання постанова про відкриття виконавчого провадження № 51393581 є неправомірними, оскільки обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: - невиконання боржником в установлені законодавством строки рішення в добровільному порядку; та - вчинення державним виконавцем примусового виконання рішення, що не стосується випадку з позивачем, оскільки: він був позбавлений можливості добровільно виконати виконавчий документ у виконавчому провадженні № 35779369 через неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначались строки для самостійного виконання рішення, а вимоги стягувача були задоволені без вжиття відповідачем заходів примусового виконання рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Соснівський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, подав апеляційну скаргу: просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що відповідач не зобов'язаний пересвідчуватися в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та не зауважив, що позивач знав про відкриття виконавчого провадження № 35779369, оскільки в матеріалах зведеного виконавчого провадження № 37813093, до якого входило виконавче провадження № 35779369 наявна відмітка про ознайомлення позивача з матеріалами справи зведеного виконавчого провадження, засвідчена підписом позивача та датована 22.05.2013 роком.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції було встановлено наступні обставини справи.

14.08.2007 р. між позивачем та ПАТ «Ерсте Банк» укладено договір застави № 014/2061/73/03990, за умовами позивач в забезпечення основного зобов'язання за кредитним договором № 014/2061/73/03990 від 14.08.2007 р. передає в заставу автомобіль - TOYOTA CAMRY 2.4, 2007 року випуску, номер шасі/кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1.

18.12.2012 р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Веліковою Н.А. було вчинено виконавчий напис № 624954 щодо звернення стягнення на автомобіль позивача для задоволення вимог ПАТ «Ерсте Банк» у зв'язку з непогашенням позивачем заборгованості по кредиту.

Вказаний виконавчий напис було пред'явлено ПАТ «Ерсте Банк» до примусового виконання в Соснівський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (на даний час - Соснівський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області).

20.12.2012 р. державним виконавцем Соснівського відділу Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 35779369 з примусового виконання виконавчого напису № 624954 від 18.12.2012 р.

У постанові державний виконавець вказав, зокрема, про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначив, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Виконавче провадження № 35779369 було приєднане до зведеного виконавчого провадження № 37813093 від 27.06.2012 р.

У зв'язку з тим, що позивачем не було виконано постанови про відкриття виконавчого провадження № 35779369, державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції 22.04.2013 р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №37813093 від 27.06.2012р. на легковий автомобіль, що належить позивачу накладено арешт та заборону на його відчуження.

08.05.2014 р. державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції в межах виконавчого провадження № 35779369 винесено постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_2, виконавчого збору у розмірі 13 606, 16 (тринадцять тисяч шістсот шість гривень шістнадцять копійок) грн.

Вказана постанова державного виконавця у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» виділена відповідачем в окреме виконавче провадження № 51393581, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.06.2016.

Відповідно до довідки ПАТ «ФКБ Банк» від 21.08.2013р. №6.2.0.22.0-16/1421 про виконання кредитних зобов'язань, позивач виконав зобов'язання перед ПАТ «ФКБ Банк», який є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Ерсте Банк», згідно з кредитним договором №014/2061/73/03990 від 14.08.2007р. Кредит погашений позивачем коштами, одержаними від реалізації заставного майна, що виступало забезпеченням по кредитному договору.

Непогодження позивача з рішеннями відповідача щодо стягнення з нього виконавчого збору та щодо відкриття виконавчого провадженням на виконання цього рішення зумовило його звернення з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки позивач не отримував копії про відкриття виконавчого провадження № 35779369, то він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення, а тому постанова про стягнення з нього виконавчого збору та винесена на її виконання постанова про відкриття виконавчого провадження № 51393581 є передчасними та такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави, порядок та процедура здійснення виконавчого провадження регулюється Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (далі по тексту - Закон № 606-XIV) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5.

Статтею 1 Закону № 606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністества юстиції України.

В силу ч.1 ст. 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 11 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 25 Закону № 606-XIV).

Положеннями ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч. 3 ст.27 Закону № 606-XIV)

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 606-XIV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову,про що повідомляє сторонам.

Таким чином, державний виконавець зобов'язаний повідомити належним чином боржника про відкриття виконавчого провадження та строки для самостійного виконання рішення. Цей обов'язок кореспондує з можливістю реалізації боржником наданих йому Законом № 606-XIV прав (зокрема, право на відстрочку або розстрочку виконання рішення, право на добровільне виконання рішення протягом встановленого ч. 2 ст. 25 Закону строку).

Відповідно до п.2.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства № 2274/5 від 25.12.2008 (далі по тексту - Порядок) вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа). Для реєстрації таких документів у Відділі ведеться журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

Згідно пункту 2.12. Порядку у разі направлення документів виконавчого провадження рекомендованими листами діловодом складаються реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Пунктом 2.5. Порядку встановлено, що повідомлення про одержання документів виконавчого провадження передаються для приєднання до виконавчого провадження з відміткою діловода про дату їх одержання.

Таким чином, факт надсилання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підтверджений журналом вихідної кореспонденції, реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та повідомленням про одержання документів виконавчого провадження, яке приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що факт надсилання та отримання позивачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 35779369 не підтверджений відповідачем жодними доказами.

Посилання апелянта на ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження 22.05.2013 року як на належне повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження та про строки для добровільного виконання рішення, колегія суддів оцінює критично, оскільки станом на 22.05.2013 року вже були застосовані заходи примусового виконання виконавчого напису № 624954 і позивач не міг скористатися всіма наданими йому Законом № 606-XIV правами (зокрема, ініціювати відкладення виконавчих дій та виконати рішення самостійно в установлений Законом строк).

Таким чином, позивач був позбавлений можливості виконати рішення самостійно з незалежних від нього причин (неналежне повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження та строки для самостійного виконання рішення).

Згідно з п. 3.7.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону № 606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, стягнення виконавчого збору - це санкція, яка застосовується до боржника за сукупності наступних підстав: - невиконання боржником рішення у добровільному порядку у строк, встановлений у постанові про відкриття виконавого провадження; вчинення державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання цього рішення (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 28.01.2015 у справі № 924/205/13-г).

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем вчинялись дії, спрямовані на примусове виконання виконавчого напису № 624954 а саме: 22.04.2013 р. було накладено арешт на легковий автомобіль, що належить позивачу та заборону на його відчуження.

Разом з тим, оскільки позивач був позбавлений можливості виконати виконавчий напис № 624954 добровільно через незалежні від нього причини, бездіяльність позивача щодо виконання рішення не може розцінюватися як передбачена Законом № 606-XIV підстава для стягнення виконавчого збору (невиконання боржником рішення у добровільному порядку у семиденний строк з моменту винесення постанови).

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повну обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196,198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Соснівського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суд від 13 жовтня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді Собків Я.М.

Пилипенко О.Є.