Ухвала суду № 70857011, 05.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 826/12422/17 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Дніпровського районного суду м. Києва про визнання протиправними дій, визнання незаконним та нечинним наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття наказу від 01.03.2017 № 12а «Про забезпечення захисту суддів та працівників апарату суду» протиправними;

- визнати незаконним та нечинним з дати прийняття наказ від 01.03.2017 № 12а «Про забезпечення захисту суддів та працівників апарату суду».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк до 23.10.2017 для усунення недоліків апеляційної скарги.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було надано доказів сплати судового збору чи звільнення від сплати такого. Також суд зазначив, що позивач має надати копію паспорту з відмітною про реєстрацію місця проживання, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, надати письмові пояснення щодо підстав звернення до суду з даним позовом.

Позивач в апеляційній скарзі просить суд скасувати зазначену ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 104, ч. 1 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

Як зазначалося, позивачем було подано до Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративний позов.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції посилався на її невідповідність ст. 106 КАС.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 106 КАС. Так, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Зазначені вимоги були виконані позивачем у повній мірі. Крім того, позивач повідомила суд про неможливість самостійного надання оскаржуваного наказу у зв'язку із відмовою відповідача надати його копію.

Колегія суддів звертає увагу на те, що КАС не передбачає обов'язку позивача на стадії вирішення судом першої інстанції питання відкриття провадження у справі надавати копії документів, що посвідчують особу, підтверджують місце реєстрації, присвоєння ідентифікаційного номеру тощо. Також КАС не містять положень про те, що на вказаній стадії позивач зобов'язаний надавати свої пояснення (у тому числі письмові) щодо підстав подання позову.

Варто наголосити, що зазначені обставини не свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС. Суд першої інстанції до початку розгляду справи по суті вправі витребувати необхідні документи у порядку підготовки справи до розгляду (ст. 110 КАС), уточнити позовні вимоги та вирішити інші питання (у тому числі питання порушення оскаржуваним рішенням прав позивача визначити фактом, який необхідно встановити для вирішення спору) у попередньому судовому засіданні (ст. 111 КАС).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції необґрунтовано залишив позов без руху з цих підстав неподання документів, що посвідчують особу, підтверджують місце реєстрації, присвоєння ідентифікаційного номеру, а також неподання письмових пояснень щодо підстав подання позову.

Поряд із цим, апеляційний суд погоджується із рішенням суду першої інстанції щодо залишення позову без руху у зв'язку із неподанням доказів сплати судового збору чи звільнення від сплати такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС <…> до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із даним позовом, позивачем не надано доказів сплати судового збору чи доказів звільнення від його сплати.

У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач стверджувала, що вона є інвалідом другої групи, а тому в силу вимог Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору. На думку позивача, зазначені обставини підтверджуються ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі № 826/6097/17, яка розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому подавати докази сплати судового збору у даному випадку непотрібно.

Однак, на переконання колегії суддів, текст судового рішення, розміщеного у Єдиному державному реєстрі судових рішень, не є належним доказом наявності у особи пільг, передбачених, зокрема, Законом України «Про судовий збір», оскільки такий текст судового рішення не дає змоги достовірно ідентифікувати особу, відносно якої встановлено цей факт. У даному випадку, ім'я позивача у справі № 826/6097/17 та ім'я позивача у справі, що розглядається, дійсно, співпадає, проте у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4, яка є позивачем у справі № 826/6097/17, є цією ж особою - позивачем у даній справі.

З урахуванням викладеного, апеляцій суд наголошує, що на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, в матеріалах справи були відсутні докази наявності у позивача пільг щодо звільнення від сплати судового збору, які передбачені, зокрема, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідні докази були надані лише до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 201 КАС підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Оскільки при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції помилково застосовано норми процесуального права в частині підстав залишення позовної заяви без руху, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року в мотивувальній частині з урахуванням висновків апеляційного суду.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що вказаний в оскаржуваній ухвалі рік її прийняття - 2020 рік, апеляційним судом оцінюється як описка, яку може бути виправлено судом першої інстанції в порядку ст. 169 КАС.

Керуючись ст.ст. 160, 199, 201, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року змінити в мотивувальній частині.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко

Повний текст рішення виготовлений 07.12.2017.