Ухвала суду № 70856944, 05.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа № 734/2723/17 Головуючий у 1-й інстанції: Бараненко С.М.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Козелець" до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 4-ї сесії 8-го скликання Козелецької селищної ради від 21 липня 2017 року №14-4/VIII «Про обмеження руху вантажного транспорту по вул. Соборності, Незалежності, І.Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців»

Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2017 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати зазначену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач здійснює господарську діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції на території Козелецького району. Для перевезення зібраного врожаю, за твердженням позивача, ним використовуються для проїзду автомобільні дороги загального користування державного значення: Т-25-35 (Козелець - Карпилівка-Сорокошичі); Т25-13 (Козелець-Козари-Носівка) Т-25-49 (Козелець-Данівка), ділянки яких проходять через смт. Козелець (є (суміщаються з ) вулицями названого населеного пункту, зокрема це: вулиці Соборності, Незалежності, І.Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців.

Позивач 17 липня 2017 року звернувся з листом до голови Козелецької об'єднаної територіальної громади Дмитренко О.Б. з клопотанням, що у зв'язку з початком збирання та перевезення врожаю на склади в с. Берлози ТОВ «Агро-Регіон Козелець» просить надати рекомендації щодо маршрутів, часового обмеження проїзду автомобілів з зерном по смт. Козелець.

Листом від 27 липня 2017 року за вих. № 03-12/609 позивачу надано про те, що на черговій 4-ї сесії 8-го скликання Козелецької селищної ради від 21 липня 2017 року №14-4/VIII прийнято рішення про «Про обмеження руху вантажного транспорту по вул. Соборності, Незалежності, І.Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців». Тому під час перевезення врожаю ТОВ «Агро-Регіон Козелець» слід дотримуватись прийнятого рішення (т. 1 а.с. 64).

Так, відповідно до рішення Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області четвертої сесії восьмого скликання № 14-4/VIII від 21 липня 2017 року (далі в межах даного тексту «Рішення») «Про обмеження руху вантажного транспорту по вулиці Соборності, Незалежності, Івана Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців» (т. 1 а.с. 66-67) згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи неодноразові звернення депутатів Козелецької селищної ради та громадян, які проживають на вищевказаних вулицях, перевищення шумового рівня, великої вібрації доріг, які призводять до руйнування осель громадян внаслідок руху великовантажного транспорту, відповідно до статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», статей 3,6,9,52 Закону України «Про автомобільні дороги», керуючись частиною першою статті 59, частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, селищна рада вирішила:

1.Обмежити рух вантажного транспорту повною масою більше 10 тонн на вище вказаних вулицях.

2. КП «Козелецьводоканал» встановити відповідні обмежувальні знаки на перехресті доріг вул. Соборності - вул. Промислова, вул. Соборності - вул. Магістральна, вул. Покорського - вул. Сім'ї Розумовських, вул. Незалежності - вул. Поморського та перехресті авто магістральної дороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі - вул. Родини Богомольців.

3. Звернутись до Бобровицької міської ради Чернігівської області з проханням щодо встановлення інформаційного знаку в місці кругового руху в напрямку с.Браниця про обмеження руху вантажних автомобілів повною масою більше 10 тонн через смт. Козелець Чернігівської області.

4. Виготовити проект дислокації знаків смт. Козелець з урахуванням даного рішення.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту населення, законності та правопорядку та з питань житлово комунального господарства, комунальної власності, будівництва, земельних відносин та питань надзвичайних ситуацій.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, оскільки належних досліджень стану доріг здійснено не було. Також суд зазначив, що рішення прийнято відповідачем поза його компетенцією.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV) автомобільна дорога - лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; вулиця - автомобільна дорога, призначена для руху транспорту і пішоходів, прокладання наземних і підземних інженерних мереж у межах населених пунктів.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону № 2862-IV вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

За приписами ч. 1 ст. 17 Закону № 2862-IV управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

Відповідно до п.п. 4, 7 ст. 20 Закону № 2862-IV органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право: 4) встановлювати за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів; 7) обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

Таким чином, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування вправі обмежувати рух транспортних засобів лише у разі проведення ремонтних та інших робіт на дорогах (за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху) та щодо транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.

В апеляційній скарзі відповідач не заперечував того, що при прийнятті оскаржуваного рішення рада не керувалась зазначеними п.п. 4, 7 ст. 20 Закону № 2862-IV. Підставою для прийняття такого рішення слугували, за переконанням відповідача, численні звернення жителів смт. Козелець. У зв'язку із цим, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що норми чинного законодавства не наділяють органи місцевого самоврядування на власний розсуд, самостійно, без погодження з компетентними органами здійснювати обмеження руху транспортних засобів, маса яких перевищує певний показник, самостійно визначений радою.

Слід також зазначити, що незрозуміло з яких підстав було обмежено рух великогабаритних транспортних засобів більш як саме 10 тонн. Як вірно зазначив суд першої інстанції, лист ТОВ «Науково-Проектне Бюро Безпеки Руху» був наданий вже після прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, такий лист не свідчить про проведення кваліфікованих досліджень з цих питань та є виключно листом-відповіддю суб'єкта господарювання.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII lо компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить: організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.

Матеріали справи не місять доказів того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з метою організації дорожнього руху на підставі відповідних планів, схем, проектів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону № 2862-IV ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами державного значення, належать до Єдиної транспортної системи України і не підлягають приватизації. Питання виробничої діяльності комунальних служб на них, пов'язані із закриттям або обмеженням руху, погоджуються з органом державного управління автомобільними дорогами загального користування та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.

Апеляційний суд не заперечує того, що спірні автомобільні дороги, які проходять у смт. Козелець, не є дорогами державного значення. Проте, колегія суддів наголошує на тому, що наявні в матеріалах справи докази (т. 1 а.с. 232) дають підстави для висновку про те, що зазначені дороги є продовженням автомобільних доріг державного значення, тобто суміщаються з ними. Тому, такі дороги (вулиці), у відповідності до ч. 2 ст. 16 Закону № 2862-IV, належать до Єдиної транспортної системи України і питання, пов'язані обмеженням на них руху, мають бути погоджені з органом державного управління автомобільними дорогами загального користування та відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху.

При цьому, колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на суперечливий лист Служби автомобільних доріг у Чернігівській області (т. 1 а.с. 109) оскільки в подальших листах Служба автомобільних доріг у Чернігівській області відмовилася надавати інформацію щодо суміщення спірних вулиць, так як останні не перебувають у неї на балансі (т. 1 а.с. 231, 243, т. 2 а.с. 14-16).

Також апеляційним судом відхиляється вільне трактування відповідачем понять «суміщення» та «примикання». Крім того, останнє взагалі відсутнє у нормативних документах, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає прийняте відповідачем рішення про обмеження руху на вулицях смт. Козелець необгрунтованим, передчасним та протиправним.

Щодо доводів позивача про те, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, то на переконання колегії суддів апеляційного суду, таке рішення не здійснює регулювання господарських відносин, їх впорядкування, а тому, не є регуляторним актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 № 1160-IV. Поряд із цим, оскаржуване рішення впливає на права позивача, так як спірні дороги використовуються ним у підприємницькій діяльності, докази чого наявні в матеріалах справи.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав на задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та/або процесуального права, допущено неповне з'ясування або надано невірну оцінку обставинам які впливають на правильність вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2017 року - без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції в порядку та строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко

Повний текст рішення виготовлений 08.12.2017.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Земляна Г.В.