Рішення № 70856741, 07.12.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 року Справа № 926/3766/17

За позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»

до фізичної особи-підприємця Орелецької Марії Василівни

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 9708,06 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Миронов С. І., довіреність від 29.12.2016 № 007Др-47-1216;

від відповідачки - Орелецька М. В.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз», м. Чернівці, звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Орелецької Марії Василівни, с. Лужани Кіцманського району Чернівецької області, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за поставлений природний газ в сумі 9708,06 грн., в тому числі: 4263,51 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 3591,59 грн. пені, 3 % річних в сумі 264,56 грн. та інфляційні в сумі 1588,40 грн.

Позов мотивується тим, що в період з березня по червень 2015 року згідно умов укладеного сторонами договору на постачання природного газу від 15.01.2013 № 2013/ТП-ПР-7423416, позивачем поставлено відповідачці природний газ в кількості 498 м3, загальною вартістю 5578,77 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи двосторонніми актами прийому-передачі природного газу за вказаний період. Відповідачка в порушення пункту 4.6 договору поставлений їй природний газ оплатила частково, внаслідок чого станом на день подання позову заборгувала позивачу 4263,51 грн. Крім того, в порядку пункту 6.2.2 договору та статті 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне виконання відповідачкою зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого їй природного газу позивач просить суд також стягнути з відповідачки пеню за період з 02.04.2015 по 30.04.2017 в сумі 3591,59 грн., 3 % річних за період 02.04.2015 по 30.04.2017 в сумі 264,56 грн. та інфляційні за аналогічний період в сумі 1588,40 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2017 порушено провадження у справі, розгляд її призначено на 07.12.2017.

07.12.2017 відповідачка присутня в судовому засіданні надала відзив на позов, в якому факт та кількість споживання природного газу за період з березня по червень 2015 року не заперечувала.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Так, 15.01.2013 сторонами укладено договір на постачання природного газу № 2013/ТП-ПР-7423416 (далі - Договір) згідно умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачці природний газ, а остання зобов'язалася його прийняти та оплатити.

За період з березня по червень 2015 року позивачем поставлено відповідачці природний газ в кількості 498 м3 загальною вартістю 5578,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми актами прийому-передачі природного газу за вказаний період від 31.03.2015, 30.04.2015, 31.05.2015 та 30.06.2015. А тому свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином.

Згідно пункту 4.6 Договору відповідачка зобов'язалася оплатити переданий їй природний газ наступного розрахункового періоду але не пізніше ніж за 10 календарних днів до його початку. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач (відповідачка) проводить остаточний розрахунок не пізніше 1-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач (відповідачка) самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний місяць поставки та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відповідачка свої договірні зобов'язання виконала частково, заборгувавши позивачу станом на день винесення рішення 4263,51 грн.

Відповідно до підпункту 6.2.2 пункту 6.2 Договору у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із позивачки стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Згідно пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частини першої статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з пунктом 10 додатку 3 Договору сторони погодили, що строк позовної давності по Договору щодо стягнення заборгованості за газ, пені, штрафу, річних та інфляційних встановлюється тривалістю у 10 років. А пеня штраф, річні та інфляційні нараховуються позивачем протягом 10-ти років, що передують моменту звернення з позовом.

Крім того, згідно з пунктом 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» визначено, що за правилами частини першої статті 259 Цивільного кодексу України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановленому законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні одночасно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Таким чином, враховуючи, що сторонами у Договорі встановлено інший порядок нарахування штрафних санкцій (пені), ніж визначено частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, у спірних правовідносинах застосовуються умови нарахування пені, визначені в укладеному між сторонами Договорі, тобто протягом 10 років, що передують моменту звернення з позовом.

З урахуванням викладеного, позивач правомірно вимагає стягнути з відповідачки пеню в сумі 3591,59 грн. за період з 02.04.2015 по 30.04.2017.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому, окрім суми пені з відповідачки підлягають стягненню також 3 % річних за період з 02.04.2015 по 30.04.2017 в сумі 264,56 грн. та інфляційні за аналогічний період в сумі 1588,40 грн.

Судові витрати слід покласти на відповідачку, з вини якої спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Орелецької Марії Василівни (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України НОМЕР_2, виданий 12.02.1988 Кіцманським РВ УМВС України в Чернівецькій області, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-А, ідентифікаційний код 03336166) заборгованість за Договором в сумі 4263,51 грн., пеню в сумі 3591,59 грн., 3 % річних в сумі 264,56 грн., інфляційні в сумі 1588,40 грн та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

В судовому засіданні 07.12.2017 проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено 11.12.2017.

Суддя В. Байталюк