Ухвала суду № 70856433, 11.12.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"11" грудня 2017 р. Справа № 922/3442/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" (вх.№ 3748 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від "28" листопада 2017 р. у справі № 922/3442/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" про стягнення штрафу у розмірі 55 830, 00грн на тій підставі, що відповідач при перевезенні вантажу зазначив меншу масу вантажу, ніж його фактична вага.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі №922/3442/17 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 55 830, 00грн штрафу та 1 600, 00грн судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та відправити справу на новий розгляд.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги, ставка судового збору, що справляється з апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

В силу підпункту 1 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при поданні позовної заяви відповідно до вимог закону сплачено судовий збір у розмірі 1 600, 00грн; відповідно, апелянт за подання апеляційної скарги на рішення суду мав сплатити судовий збір у розмірі 1 760, 00грн (1 600, 00грн х 110%).

Проте, з матеріалів, доданих до апеляційної скарги, вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Натомість, апелянтом до апеляційної скарги додано клопотання, в якому просить суд відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку зі складним фінансовим становищем товариства, відсутністю грошових коштів на рахунках товариства у банківських установах, значну заборгованість перед постачальниками.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, виходячи з положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин.

Апелянтом на підтвердження доводів щодо важкого фінансового становища надано лише довідку ПАТ "Креді ОСОБА_1" про те, що на рахунку товариства 26004500087389 станом на 04.12.2017 залишок коштів становить 0, 75грн.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, апелянт вказує про відсутність грошових коштів на рахунках товариства у банківських установах, проте, апелянтом не надано доказів відсутності грошових коштів на інших рахунках товариства.

Крім того, поняття "фінансовий стан підприємства" визначено у спільному наказі Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України №49/121 від 26.01.2001, яким затверджено Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації (надалі- Положення).

Пунктом 1.1. Положення визначено, що фінансовий стан підприємства це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 Положення, основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність, в тому числі Форма 1 "Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства Форма 2 "Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

Судова колегія зазначає, що апелянтом не було надано до апеляційного господарського суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, в обґрунтування доводів клопотання про відстрочення сплати судового збору, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про важке фінансове становище апелянта, не надано доказів відсутності інших рахунків у апелянта та відсутності на них грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, що зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення чи розстрочення сплати є винятковими заходами, що суд має право їх застосувати в окремих випадках за наявності певних обставин, тобто, не на постійній основі, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст.86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі №922/3442/17.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество" апеляційну скаргу та додані до неї документи.

Додаток: заявнику - апеляційна скарга з доданими до неї документами, всього на 6арк.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.