Ухвала суду № 70856051, 06.12.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Суддя господарського суду Сумської області Котельницька В.Л., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши заяву про забезпечення позову № 1/01-67 від 13.11.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту» та матеріали справи № 920/1077/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту», м. Суми

до відповідача: Великописарівської селищної ради, смт. Велика Писарівка Сумської області

про визнання недійсним рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 04.12.2017)

від відповідача: ОСОБА_2 (селищний голова), ОСОБА_3 (довіреність б/н від 05.12.2017)

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту» подана до суду заява про забезпечення позову, у якій заявник просить суд заборонити Великописарівській селищній раді та іншим особам, через які Великописарівська селищна рада може опосередковано діяти, до набрання рішенням у даній справі законної сили, вчиняти дії щодо вилучення з постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту» земельної ділянки площею 0,2503 га по вул. Кантемирівська, 1 в смт. Велика Писарівка, право користування на яку посвідчується державним актом на право постійного користування землею серії СМ № 00043 від 26.07.2000, або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту» належним чином користуватися та володіти даною земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову, зокрема позов забезпечується шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до ч. 3 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно з ч. 2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Так, свою заяву про забезпечення позову ТОВ «Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту» обґрунтовує тим, що він має об’єктивні побоювання, що відповідач намагатиметься ініціювати питання про вилучення спірної земельної ділянки або вчинятиме інші дії, спрямовані на перешкоджання позивачу належним чином користуватись та володіти даною земельною ділянкою.

Свої побоювання позивач обґрунтовує чинністю рішення відповідача від 18.10.2017 про скасування державного акту на право постійного користування замелю та припинення позивачу права користування земельною ділянкою, категоричною формою викладення листа відповідача від 02.11.2017 щодо можливого вилучення у позивача спірної земельної ділянки, наявністю повноважень, якими наділений відповідач у сфері розпорядження землями територіальної громади.

Однак, такі побоювання позивача щодо можливого вчинення відповідачем дій, направлених на вилучення у нього спірної земельної ділянки, не можуть бути прийняті судом як належні докази обґрунтованості заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову, оскільки є лише припущеннями позивача стосовно подальших дій Великописарівської селищної ради та жодним чином не підтверджують факту дійсного вчинення таких дій. Міркування ж позивача з приводу можливих подальших дій відповідача суд не може покласти в основу правової підстави для вжиття заходів до забезпечення позову.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту» про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту» про забезпечення позову – відмовити.

Суддя В.Л.Котельницька