Рішення № 7085597, 03.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/28103.12.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/281                                                                                           03.12.2009

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич"

Дотовариства з обмеженою відповідальністю "Доріда"

Простягнення 54 232,35 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Сіленко А.О. (пред. за довір від 24.03.2009 року)

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Доріда" заборгованості за договором №3568 від 03.01.2008 року у сумі 54232,35 грн. (у тому числі 41386,03 грн. основної заборгованості за поставлений товар та 12846,30 грн. пені). Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2009 року порушено провадження у справі № 23/281 та призначено її розгляд на 27.10.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 05.11.2009 року та 03.12.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті представника Позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві, та за адресою, зазначеною у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце проведення судових засідань.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.12.2009 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 03 січня 2008 року було укладено договір поставки №3568, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити, а Відповідач - оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних.

Згідно пункту 4.1 договору №3568 від 03.01.2008 року поставка товару здійснюється окремими партіями відповідно до заявок Відповідача, виходячи з наявного товару на складі Позивача.

На виконання договору №3568 від 03.01.2008 року за період з 07.05.2009 року по 30.06.2009 року Позивачем було передано Відповідачу товар на загальну суму 42423,21 грн., що підтверджується наданими суду накладними та актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2009 року, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до пункту 3.3 договору №3568 від 03.01.2008 року Відповідач зобов’язався оплачувати кожну партію переданого Позивачем товару, протягом 7 календарних днів.

Всупереч встановленим договором умовам Відповідач не розрахувався за поставлений товар у встановлені строки та у повному обсязі.

30 червня 2009 року сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого Відповідачем підтверджено факт наявності заборгованості перед Позивачем у сумі 41386,03 грн. Доказів проведення розрахунків після підписання акту звірки взаєморозрахунків суду не надано.

Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 41386,03 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 41386,03 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару (пункт 3.3 договору №3568 від 03.01.2008 року), проте Відповідач за отриманий товар вчасно не розрахувався.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до пункту 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка є способом забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до пункту 5.3 договору №3568 від 03.01.2008 року Відповідач зобов’язався у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 12846,30 грн. необґрунтованими, оскільки відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку ціни позову підлягає стягненню пеня у сумі 1743,47 грн. Різниця у 11102, 83 гривень не підтверджена та не обґрунтована Позивачем, тому суд задовольняє позовну вимогу про стягнення пені частково, у сумі 1743,47 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита пропорційно задоволеним вимогам та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРІДА" (01042, м. Київ, вул. Патриса Лумумби, 15; ідентифікаційний код 33637190) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дистрибуторська компанія "Славутич" (01001, м. Київ, вул. Софійська, 10-А, ідентифікаційний код 33403739) 41386,03 грн. (сорок одну тисячу триста вісімдесят шість гривень 03 копійки) основного боргу; 1743,47 грн. (одну тисячу сімсот сорок три гривні 47 копійок) пені; 431,29 грн. (чотириста тридцять одну гривню 29 копійок) державного мита та 315,00 грн. (триста п’ятнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 07.12.2009 року.