Рішення № 70855872, 05.12.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНІТІ-КОМПАНІ"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про зобов'язання вчинити дії

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Національний Банк України та 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН"

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Тарновецький Я.М. за дов.

Від відповідача: не з'явився

Від третіх осіб: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про зобов'язання Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНІТІ-КОМПАНІ" документи, а саме:

- кредитний договір від 16.03.2012 року № 4М120091И, виписку по позичковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН", вказаному у кредитному договорі від 16.03.2012 року № 4М120091И, станом на 16.11.2016 року, договори забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" кредитного договору від 16.03.2012 року № 4М120091И, інші документи які підтверджують обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" за кредитним договором від 16.03.2012 року № 4М120091И, в тому числі які забезпечують його виконання;

- кредитний договір від 23.08.2012 року № № 4М13518И, виписку по позичковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН", вказаному у кредитному договорі від 23.08.2012 року № № 4М13518И, станом на 16.11.2016 року, договори забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" кредитного договору від 23.08.2012 року № № 4М13518И, інші документи які підтверджують обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" за кредитним договором від 23.08.2012 року № № 4М13518И, в тому числі які забезпечують його виконання;

- кредитний договір від 08.04.2014 року 4М14150И, виписку по позичковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН", вказаному у кредитному договорі від 08.04.2014 року 4М14150И, станом на 16.11.2016 року, договори забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" кредитного договору від 08.04.2014 року 4М14150И, інші документи які підтверджують обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" за кредитним договором від 08.04.2014 року 4М14150И, в тому числі які забезпечують його виконання;

- кредитний договір від 27.04.2016 року № 4М16016Д, виписку по позичковому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН", вказаному у кредитному договорі від 27.04.2016 року № 4М16016Д, станом на 16.11.2016 року, договори забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" кредитного договору від 27.04.2016 року № 4М16016Д, інші документи які підтверджують обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" за кредитним від 27.04.2016 року № 4М16016Д, в тому числі які забезпечують його виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.2017.

30.10.2017 до суду від позивача надійшли пояснення щодо неможливості надати витребувані ухвалою суду документи.

14.11.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні викладеного у позовній заяві клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Національний Банк України (01601, м.Київ, вул.Інститутська, 9) та 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" (49051, м.Дніпро. вул.Журналістів, буд.9-Д, кімната 311), 3) Національного антикорупційного бюро України. Клопотання судом задоволено частково.

Ухвалою суду від 14.11.2017 було залучено до участі у справі Національний Банк України та Товариство з обмеженою відповідальністю "МІРІГОН" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 05.12.2017.

У судовому засіданні 05.12.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника у засідання суду 14.11.2017, 05.12.2017 не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Треті особи письмових пояснень по справі не надали, своїх представників у засідання суду не направили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В засіданні суду 05.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2016 між ТОВ "ФІНІТІ-КОМПАНІ" (позивач, поручитель) та ПАТ КБ "Приватбанк" (відповідач, кредитор) було укладено договір поруки № 4М1209И/П (далі - договір поруки) з використанням електронно-цифрового підпису, відповідно до п. 1 якого предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "МІРІГОН"(код за ЄДРПОУ 34914803) (далі - боржник) своїх зобов'язань за:

кредитним договором № 4М12091И від 16.03.2012 (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 1;

кредитним договором № 4М13518И від 23.08.2013 (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 2;

кредитним договором № 4М14150И від 08.04.2014 (далі - кредитний договір 3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 3;

кредитним договором № 4М16016Д від 27.04.2016 (далі - кредитний договір 4), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору 4.

Позивач перерахував за платіжними дорученнями № 8 від 15.11.2016 на суму 79077476,70 грн., № 9 від 15.11.2016 на суму 306417879,29 грн., № 10 від 15.11.2016 на суму 29 300 331,59 грн., № 11 від 15.11.2016 на суму 817 109 187,15 грн. на рахунок банку кошти по кредитних договорах відповідно до договору поруки № 4М1209И/П від 11.11.2016, тому вважає, що у відповідності до умов договору поруки та ст. 556 Цивільного кодексу України відповідач повинен надати йому оригінали документів, які підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю у зв'язку з їх та необґрунтованістю та недоведеністю, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст.554 ЦК України).

Докази порушення боржником ТОВ «МІРІГОН» своїх зобов'язань за кредитними договорами, у тому числі станом на час перерахування банку коштів, у матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 статті 555 ЦК України передбачено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Доказів звернення відповідача з вимогою до боржника чи поручителя про сплату заборгованості за кредитами, суду не надано.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем за платіжним дорученням № 8 від 15.11.2016 перераховано на рахунок ПАТ «КБ «Приватбанк» суму 79 077 476,70 грн. з призначенням платежу «виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М12091И від 16.03.2012 згідно договору поруки № 4М12091И/П 11.11.2016», за платіжним дорученням № 9 від 15.11.2016 перераховано на рахунок ПАТ «КБ «Приватбанк» суму 306 417 879,29 грн. з призначенням платежу «виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М13518И від 23.08.2013 згідно договору поруки № 4М12091И/П від 11.11.2016», за платіжним дорученням № 10 від 15.11.2016 перераховано на рахунок ПАТ «КБ «Приватбанк» суму 29 300 331,59 грн. з призначенням платежу «виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М14150И від 08.04.2014 згідно договору поруки № 4М12091И/П від 11.11.2016», за платіжним дорученням № 11 від 15.11.2016 перераховано на рахунок ПАТ «КБ «Приватбанк» суму 817 109 187,15 грн. з призначенням платежу «виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М16016Д від 27.04.2016 згідно договору поруки № 4М12091И/П від 11.11.2016».

Відповідачем не спростовано факт отримання коштів від позивача та не подано доказів повернення цих коштів як помилково перерахованих по договору поруки № 4М12091И/П від 11.11.2016.

Відповідно до п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Законодавцем не передбачено передачу кредитором поручителю саме оригіналів документів, які підтверджують обов'язок боржника, оскільки з огляду на ч. 3 ст. 553 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 556 Цивільного кодексу України поручителем може бути кілька осіб і до кожного з них хто виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.

Судом встановлено, що ані умовами договору поруки ані чинним законодавством України не передбачено обов'язку кредитора передати поручителю саме оригінали документів, що підтверджують обов'язок боржника.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Слід зазначити, що позивачем не подано належних доказів в підтвердження того, що він звертався до відповідача з вимогою надати документи, що підтверджують зобов'язання боржника за кредитними договорами, та йому відмовлено.

У матеріалах справи наявний лист за вих.. № 14 від 18.07.2017, адресований позивачем відповідачу з проханням надати копії кредитних договорів, договорів застави, права за якими перейшли від кредитора до поручителя, а також надати довідки про погашення заборгованості поручителем у відповідності до договорів поруки, у т.ч. № 4М12091И/П від 11.11.2016, проте докази надсилання на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» вказаної вимоги у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Позивачем належними засобами доказування не доведено суду та не надано доказів порушення з боку відповідача його прав та законних інтересів.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.М.Ярмак