Рішення № 70855867, 06.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2017 р.Справа № 916/2634/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №08-13/0003 від 03.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2634/17:

За позовом: Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

до відповідача: Приватного підприємства "А.Р.Б.";

про стягнення 136000 грн., -

в с т а н о в и в :

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі Позивач) звернулось до Приватного підприємства "А.Р.Б." (далі Відповідач ) із позовом про стягнення штрафу у розмірі 68000 грн. та пені у розмірі 68000грн., посилаючись на наступне.

30.06.2016р. Адміністративна колегія Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 40-р/к по справі № 28-02/2015 (далі Рішення) про визнання дій Відповідача порушенням, передбаченим п.1 ст. 50, яке кваліфікується за п.4 ч.2 ст.6 Закону України Про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу у розмірі 68 000 грн.

Вказане Рішення було відправлено Відповідачеві листом № 08-10/1801 від 30.06.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6510703378277.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа,

сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом пяти днів з дня сплати штрафу, субєкт господарювання зобовязаний надіслати до комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач зазначає, щл в строк до 12.09.2016р. та 26.10.2017р. інформації щодо сплати штрафу у добровільному порядку до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з боку Відповідача не надходило.

Згідно листа ДПІ в Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 30.06.2017р. № 6455/7/15-53-07-03 (вх. № 08-08/1376 від 10.07.2017 р.) з боку Відповідача штрафні санкції у сумі 68 000 грн. не сплачувались.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Не погоджуючись із рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 40-р/к від 30.06.2016р., Відповідач звернувся до господарського суду із позовом про визнання його недійсним. Проте, 15.11.2016р. рішенням господарського суду Одеської області було відмовлено в задоволені позову ПП «А.Р.Б.».

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу: відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Пунктом 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» встановлено: абзацами третім - п'ятим ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Враховуючи вищевикладене кількість днів прострочення сплати штрафу дорівнює 345 дням (з 16.11.2016р. по 26.10.2017р.)

Таким чином, 68 000 грн. х 1,5 % х 345 = 351 900,00 грн.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, сума пені, яку необхідно сплатити ПП «А.Р.Б.» складає 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

Враховуючи викладене, Позивач просить позов задовольнити та стягнути з Відповідача 136000 грн., з яких 68000 грн. - штрафу та 68000 грн. пені.

В засіданні суду 06.12.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення за правилами ст. 85 ГПК України.

Відповідач в засідання суду не зявився був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення та підпис щодо отримання ухвали про відкладення від 04.12.2017р.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач відзив на позов не надав, тому справа розглянута за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Відповідно до п. 3 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Як свідчать матеріали справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджується наданими доказами: вказаним Рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, листом від 30.06.2016 р. про направлення відповідачеві вказаного рішення, листом ДПІ в Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 30.06.2017 р., рішенням Господарського суду ОДеської області від 15.11.2016р. у справі №916/2325/16.

Вказані докази не викликають у суду сумніві і тому приймаються до уваги.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими і тому підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "А.Р.Б." (65121, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, буд. 4 Д, офіс 413, код ЄДРПОУ 32623852) до Державого бюджету на рахунок УК у м. Одесі/Приморський р-н/21081100, код ЄДРПОУ 38016923, Банк - ГУ ДКСУ в Одеській обл., МФО - 828011, р/р - 31111106700008, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, по «Адміністративним штрафам та іншим санкціям» штраф в сумі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн. та пеню в сумі 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "А.Р.Б." (65121, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, буд. 4 Д, офіс 413, код ЄДРПОУ 32623852) на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, р/р 35213046008516, Банк - Державна казначейська служба України, код ЄДРПОУ 20992104, МФО 820172) судовий збір у розмірі 2040 (дві тисячі сорок) грн. за подання позовної заяви.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 11 грудня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук