Рішення № 7085584, 02.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/65702.12.09

За позовом заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України, 2) Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва"

до приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Альянс Інвест"

про стягнення 20 500,97 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури          Корнійчук А.Г.(дов. дійсна до 31.12.2009)

Від позивача-1           Медведь А.В. (дов. № 220/1111/д від 24.12.2008)

Від позивача-2           Кириліна Т.І.(дов. від 05.01.2009)

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва" до приватного підприємства "Науково-виробнича компанія "Альянс Інвест" про стягнення заборгованості в розмірі 20 500,97 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором про надання послуг № 23 від 01.10.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.10.2009 порушено провадження у справі № 50/657 та призначено її до розгляду на 09.11.2009.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 09.11.2009 не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання прибули представники прокуратури та позивача-2 і дали пояснення по справі. Розгляд справи був відкладений на 02.12.2009.

02.12.2009 в судове засідання з’явилися представники позивачів і прокуратури та дали пояснення по справі в яких позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання 09.11.2009 та 02.12.2009 не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.

Представник прокуратури заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладені функції захисту інтересів держави, які реалізуються шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Згідно глави XI Декларації «Про державний суверенітет та незалежність України», Україна, як незалежна і суверенна держава для захисту свого суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості будує свої Збройні Сили.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України»Збройні сили - це військове формування, на яке відповідно до Конституції, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Міністерство оборони України, відповідно до ст. З цього Закону та ст. 1 «Положення про Міністерство оборони України», затверджене Указом Президента України від 12 листопада 1999 року № 1461М399, є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 по справі № 1-1/99, З-рп/99 визначено, що прокурори вправі звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

01.10.2008 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва" (далі –позивач, виконавець за договором) та приватним підприємством "Науково-виробнича компанія "Альянс Інвест" (далі –відповідач, замовник за договором) було укладено договір на надання послуг № 23.

Відповідно до умов п.1.1 предметом договору є надання виконавцем послуг стоянки автотранспортних засобів, а замовником прийняття та сплата наданих послуг .

Положеннями п. 3.1. договору визначено, що надання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформляються актом виконаних робіт, після чого оформляється податкова накладна. Розрахунок проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця: попередня оплата в розмірі 100% (п. 3.2. договору).

Згідно умов п. 6.1. договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 01.10.2009, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Як встановлено судом, Державне підприємство Міністерства оборони України "Київське управління механізації та будівництва" виконало свої зобов’язання за договором шляхом надання послуг, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

за жовтень 2008 № 419 на загальну суму 5264,65 грн.,

за листопад 2008 № 464 на загальну суму 5623,57 грн.,

за грудень 2008 № 526 на загальну суму 5543,11 грн.,

за березень 2009 № 127 на загальну суму 5773,23 грн.,

за квітень 2009 № 173 на загальну суму 5644,65 грн.,

за травень 2009 на загальну суму 5563,11 грн.,

за червень 2009 № 269 на загальну суму 5567,79 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов’язання по оплаті виконаних робіт виконав частково та на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 20200,97 грн.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором надання послуг № 23 від 01.10.2008 в сумі 20500,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс Інвест»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; код ЄДРПОУ 30151496) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське управління механізації та будівництва»(01133, м. Київ, вул. Бориспільська, 181; код ЄДРПОУ 08259275) основний борг в сумі 20 500 (двадцять тисяч п’ятсот) грн. 97 коп.

3. Стягнути приватного підприємства «Науково-виробнича компанія «Альянс Інвест»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; код ЄДРПОУ 30151496) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 205 (двісті п’ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                       Головатюк Л.Д

Дата підписання рішення 14.12.2009