Ухвала суду № 70855677, 11.12.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" грудня 2017 р. Справа № 911/3668/17

Суддя Лутак Т.В., розглянувши

заяву боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лемківська Мрія»

про порушення справи про банкрутство

встановила:

До господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лемківська Мрія» б/н від 24.11.2017 (вх. № 3715/17 від 07.12.2017) про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Дослідивши матеріали заяви про порушення справи про банкрутство, суд дійшов висновку, що зазначена заява не може бути прийнята судом до розгляд з підстав невідповідності її вимогам VIII розділу Господарського процесуального кодексу України та статтям 10, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

До матеріалів заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лемківська Мрія» б/н від 24.11.2017 (вх. № 3715/17 від 07.12.2017) на підтвердження сплати судового збору заявником надано платіжне доручення № 69 857 від 05.10.2017, з якого вбачається, що платником за подання заяви про порушення справи про банкрутство є ТОВ «Мрія Трейдинг» (код 39675472), а не особа, яка звертається до суду із даною заявою про порушення справи про банкрутство і повинна сплатити судовий збір.

Будь-яких документально підтверджених відомостей та нормативно обґрунтованих пояснень щодо можливості сплати судового збору ТОВ «Мрія Трейдинг» замість ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лемківська Мрія» суду не надано.

Таким чином, вищезазначене платіжне доручення не може бути належним доказом, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про порушення справи про банкрутство чітко визначений, зокрема, частинами 2 та 3 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вимог ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лемківська Мрія» до заяви про порушення справи про банкрутство б/н від 24.11.2017 (вх. № 3715/17 від 07.12.2017) не додано:

- переліку майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;

- доказів того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника та переліку майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість (інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лемківська Мрія»), а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, а у визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат, повязаних з провадженням у справі про банкрутство та судового збору, сплаченого кредиторами.

Проте, заявником до заяви про порушення справи про банкрутство б/н від 24.11.2017 (вх. № 3715/17 від 07.12.2017) не надано належних та допустимих доказів наявності у боржника коштів та майна, що можуть забезпечити покриття вищезазначених судових витрат.

Отже, отримані судом матеріалі заяви про порушення справи про банкрутство б/н від 24.11.2017 (вх. № 3715/17 від 07.12.2017) у розумінні статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не є належними і допустимими доказами на підтвердження дотримання заявником основних вимог, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Докази визначені ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повинні подаватися разом із заявою про порушення справи про банкрутство, можливість витребування цих доказів після прийняття такої заяви (на відмінно від позовного провадження) Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачена, а тому у разі, зокрема, відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо: заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Разом з тим, суд зазначає, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку після усунення допущених порушень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та пунктами 3, 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лемківська Мрія» б/н від 24.11.2017 (вх. № 3715/17 від 07.12.2017) про порушення справи про банкрутство (всього на 124 аркушах) повернути заявнику без розгляду.

Суддя Т.В. Лутак