Ухвала суду № 70855587, 30.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.11.2017Справа № 910/5503/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська

страхова група»

до 1) Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного

управління юстиції у місті Києві

2) Управління державної казначейської служби України у Голосіївському

районі

про стягнення 12.224,98 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Макєєв М.В., довіреність № 0116-229 від 30.12.2016

від відповідача-1 Пацуріна О.В., довіреність № б/н від 04.09.2017

від відповідача-2 Мусієнко Л.М., довіреність № 01-05/1315 від 18.09.2017

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/5503/16 від 26.04.2016 повністю задоволені позовні вимоги та стягнуто

з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» 12.224,98 грн. шкоди;

з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві в дохід Державного бюджету України 1.378,00 грн. судового збору.

17.05.2016 на виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5503/16 від 26.04.2016 видано відповідні накази.

20.11.2017 відповідач-2 звернувся до господарського суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5503/16 від 26.04.2016 шляхом зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві повернути кошти на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» 12.224,98 грн.

Заява мотивована наступним. В Управлінні казначейства на користь Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ відкриті депозитні рахунки, на яких зараховані стягнуті в порядку виконавчого провадження з боржників кошти, обліковуються депозитні кошти, з яких здійснюється виплата коштів стягувачам у національній валюті в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Кошти, які обліковуються на цих рахунках не належать Відділу і на них згідно Закону України «Про виконавче провадження» не може бути здійснене стягнення. Повідомляє, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження ВП № 42957812 з примусового виконання наказу № 910/152/14 виданого 13.03.2014 Господарським судом міста Києва про стягнення з ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ПАТ «СК «Українська страхова група» боргу в розмірі 12.224,98 грн. ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» платіжним дорученням № 7266 від 08.05.2014 сплачено борг у розмірі 13.878,38 грн. в т.ч. судові витрати 1.653,40 грн. на депозитний рахунок № 37315001004458 Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві. Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві замість перерахування отриманих коштів у розмірі 12.224,98 грн. на користь ПАТ «СК «Українська страхова група», було здійснено перерахування за іншими виконавчими провадженнями. За даними АС «Є-Казна» встановлено, що кошти в сумі 12.070,63 грн. перераховані 05.08.2014 згідно платіжного доручення № 2039 від 17.07.2017 на користь ТОВ «СК «Віді Страхування» та в сумі 1.281,69 грн. перераховані 09.09.2014 згідно платіжного доручення № 2402 від 05.08.2014 на користь ПАТ «УСК «Гарант-Авто». Таким чином, Відділ державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві повинен відновити кошти, які були перераховані ТОВ «СК «Віді Страхування» та ПАТ «УСК «Гарант-Авто» та перерахувати їх на користь ПАТ «СК «Українська страхова група».

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5503/16 від 22.11.2017 заяву призначено до розгляду на 30.11.2017.

Заявник (відповідач-2) в судовому засіданні 30.11.2017 вимоги заяви підтримав повністю.

Позивач в судовому засіданні 30.11.2017 проти задоволення заяви заперечував.

Відповідач-1 в судовому засіданні 30.11.2017 вимоги заяви підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідачів, суд встановив:

Рішенням у даній справі стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві 12.224,98 грн. шкоди, завданої внаслідок протиправних дій Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 910/152/14.

Отже, кошти в розмірі 12.224,98 грн. що підлягають стягненню з Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві за рішенням у справі № 910/5503/16 є шкодою та не є коштами, які перебували на депозитному рахунку Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві та підлягали поверненню позивачу при виконанні наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/152/14.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з п.п. 1, 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось з відповідною заявою про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/5503/17 від 17.05.2016 до Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі 27.05.2016.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Отже, господарський суд на підставі даної норми наділений правом за заявою державного виконавця або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи змінити спосіб та порядок виконання рішення суду.

В п. 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про зміну способу виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Заявником не подано належних та допустимих доказів в підтвердження неможливості виконання рішення у даній справі у встановлений спосіб.

З огляду на викладене, заява Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі задоволенню не підлягає повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Управління державної казначейської служби України у Голосіївському районі про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/5503/16 від 26.04.2016 відмовити повністю.

Суддя В.В. Сівакова