Рішення № 70855305, 05.12.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" грудня 2017 р. Справа № 906/550/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

до Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат"

про стягнення 1494935,30грн

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь борг у розмірі 1494935,30грн, з яких: 681185,80грн - сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, 74560,22грн - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 738937,48грн - 3% річних та інфляційні втрати, 251,80грн - комісія за надання кредиту/відкриття/ обслуговування рахунків/SMS повідомлень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на відкриття кредитної лінії №129 від 25.07.2007, з урахуванням рішення господарського суду Житомирської області у справі №906/1312/15 від 19.10.2016.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 01.12.2017 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з великою завантаженістю повноважного представника.

Представник відповідача в засідання суду також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 182).

Дослідивши надіслане представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Згідно абз.1 п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд звертає увагу на те, що представництво інтересів у суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів у справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК України, а неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32-34 ГПК України).

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням позивача.

З врахуванням вищенаведеного, в судовому засіданні 05.12.2017 суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє в задоволенні вказаного вище клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Таким чином, сторони у справі були належним чином повідомлені судом про час та місце судового розгляду справи, а тому нез'явлення їх представників не перешкоджає вирішенню спору.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2007 між Акціонерним банком "Енергобанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" (банк, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Бердичівський м'ясокомбінат", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Бердичівський м'ясокомбінат" (позичальник, відповідач), укладено договір на відкриття кредитної лінії №129 (далі - Кредитний договір) (а.с. 23-24), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 2500000грн на строк з 25.07.2007 по 24.07.2010 включно, для ведення поточної господарської діяльності (п.1.1 Кредитного договору).

У період з 01.07.2008 по 09.12.2014 між банком та позичальником були підписані додаткові договори від 01.07.2008, від 16.03.2009, від 15.02.2010, від 26.03.2010, від 27.12.2010, №129/6 від 16.02.2011, №129/7 від 09.06.2011, №129/8 від 05.04.2012, №129/9 від 26.12.2012, №129/10 від 29.03.2013, №129/11 від 07.11.2013, №129/11-1 від 07.11.2013, №129/12 від 13.03.2014, №129/13 від 03.04.2014, №129/13 від 07.05.2014, №129/14 від 09.07.2014, №129/15 від 09.12.2014 про внесення змін до договору на відкриття кредитної лінії №129 від 25.07.2007 (а.с. 25-48).

Зокрема, додатковим договором №129/15 від 09.12.2014 сторони внесли зміни до п.п. 1.1, 3.1 Кредитного договору та графіку зменшення ліміту кредитування, якими були змінені сума, термін користування кредитом, процентна ставка за користування кредитом та графік зменшення ліміту кредитування, а саме:

"1.1. Банк відкриває Позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в сумі:

- 2500000(два мільйони п'ятсот тисяч)грн на строк з 25 липня 2007 року по 04 квітня 2012 року;

- 1939994(один мільйон дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири)грн 74коп.;

- 2296686(два мільйони двісті дев'яносто шість тисяч шістсот вісімдесят шість)грн 71коп. на строк з 25 грудня 2012 року по 08 грудня 2014 року, з них - 393970(триста дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят)грн 65коп. для рефінансування заборгованості, яка існує у Позичальника згідно Договору про надання овердрафту №45/18-2 від 12.04.2012; 43929(сорок три тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять)грн 05коп. для поповнення обігових коштів;

- 1856686(один мільйон вісімсот п'ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят шість)грн 71коп. на строк з 09 грудня 2014 року по 23 жовтня 2015 року.

Позичальник сплачує Банку за користування Кредитом: 28,0% (двадцять вісім) процентів річних, починаючи з 01.12.2014 (п. 3.1 Договору кредиту)".

Відповідно до п.4.4 Кредитного договору (в редакції додаткового договору №129/9 від 26.12.2012), у випадку виникнення простроченої заборгованості за Договором, Банк щоденно нараховує відсотки із розрахунку 40% (сорок відсотків) річних за кожний день прострочки на всю суму заборгованості за кредитом.

Пунктом 3.4 Кредитного договору з урахуванням змін, що внесені додатковим договором №129/10 від 29.03.2013, передбачено, що Банк нараховує відсотки, виходячи із розрахунку встановленої у Договорі процентної ставки і фактичного залишку заборгованості не рідше одного разу на місяць, а Позичальник сплачує проценти щомісячно до 15-го числа (включно) наступного за звітним місяця, при цьому датою сплати процентів вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок Банку. При нарахуванні процентів Банк використовує метод «факт/факт», тобто приймається фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році.

Пунктом 3.5 Кредитного договору з урахуванням змін, що внесені додатковим договором №129/7 від 09.06.2011, визначено, що Позичальник здійснює погашення кредитної лінії шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Банку № 37397911, відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено у додатковому договорі №129/15 від 09.12.2014 до Кредитного договору. При цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок Банку.

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту згідно п.п.1.1 та 3.5 Кредитного договору і сплату комісійної плати та відсотків за користування кредитом.

На виконання умов Кредитного договору позивач надав відповідачеві в межах відновлювальної відкличної кредитної лінії кредитні кошти. Факт надання кредитних коштів Позичальнику підтверджується виписками по рахункам Позичальника: №206373451901; №2063537316401; №2062437316401; №2067937316401 та встановлено рішенням Господарського суд Житомирської області від 19.10.2016 у справі №906/1312/15 (а.с.11-14).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків виконав частково, що також встановлено вищезазначеним рішенням від 19.10.2016.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, вищевказаним рішенням суду від 19.10.2016 у справі №906/1312/15, яке набрало законної сили, з Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" 1826686,71грн основного боргу та 568768,36грн відсотків за користування кредитом.

На примусове виконання зазначеного рішення 10.11.2016 видано наказ №906/1312/15.

16.01.2017 постановою державного виконавця ВПВР ДВС ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/1312/15 від 10.11.2016, який станом на 20.06.2017 не виконано (а.с. 15-22).

На підставі вищевикладених обставин та ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за прострочення виконання зобов'язання за договором на відкриття кредитної лінії №129 від 25.07.2007, позивач нарахував відповідачеві, з урахуванням рішення господарського суду Житомирської області у справі №906/1312/15 від 19.10.2016, заборгованість у розмірі 1494935,30грн, з яких: 681185,80грн - сума простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, 74560,22грн - пеня за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 738937,48грн - 3% річних та інфляційні втрати, 251,80грн - комісія за надання кредиту/відкриття/ обслуговування рахунків/SMS повідомлень, які й просить суд стягнути в позовній заяві.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, оскільки станом на день розгляду справи в суді відповідач заборгованість за кредитом позивачеві не сплатив, тому вимоги щодо стягнення 681185,80грн простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 74560,22грн пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 738937,48грн 3% річних та інфляційних втрат, а також 251,80грн комісії за надання кредиту/відкриття/ обслуговування рахунків/SMS повідомлень, то суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без розгляду в цій частині, враховуючи наступне.

Для з'ясування фактичних обставин справи, ухвалами господарського суду від 17.08.2017, 13.09.2017, 03.10.2017, 19.10.2017 та від 02.11.2017 позивача було зобов'язано зокрема надати для огляду оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги; довідку про заборгованість відповідача на день судового розгляду справи в межах заявлених позовних вимог; письмові пояснення щодо заявленої до стягнення суми комісії за надання кредиту/відкриття/ обслуговування рахунків/SMS повідомлень; письмові пояснення щодо п е р і о д і в нарахування пені, 3% річних та інфляційних. Крім того, представника позивача викликано в судове засідання.

Однак, позивачем витребувані документи, необхідні для вирішення спору, не надано, про причини неможливості їх подання не повідомлено, що позбавляє суд можливості у відповідності до ст.43 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності, здійснити оцінку наявних у справі документів та вирішити спір по суті, оскільки саме докази, які витребовувалися від позивача та не надані останнім, підтверджують факти та обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до підпунктів 4.8 та 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Право господарського суду залишити позов без розгляду гарантовано зазначеною ст.81 ГПК України та підтверджено зазначеною постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18.

Так, у постанові пленуму визначено, що неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (пп.2.3 постанови), про що позивач був повідомлений відповідно до п. 8 резолютивної частини ухвали від 02.11.2017.

Таким чином, нез'явлення представника позивача на судовий розгляд заявленого позову та невиконання позивачем вимог суду унеможливлює об'єктивний розгляд справи в частині позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних, 3% річних та комісії і прийняття в ній законного рішення, тому суд залишає позов в цій частині без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву суму боргу в розмірі 681185,80грн простроченої заборгованості за процентами визнав, щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 3% річних, інфляційних втрат та комісії заперечив (а.с. 99-100).

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 681185,80грн простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом є обґрунтованими, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню. У частині стягнення 74560,22грн пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 738937,48грн 3% річних та інфляційних втрат, 251,80грн комісії за надання кредиту/відкриття/ обслуговування рахунків/SMS повідомлень суд залишає позов без розгляду, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49, п.5 ч.1 ст.81, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Бердичівський м'ясокомбінат" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Житомирська, 82; ідентифікаційний код 00443430) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" (04071, м. Київ, вул.Воздвиженська, 56; ідентифікаційний код 19357762):

- 681185,80грн - простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 10217, 79грн - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 74560,22грн пені за несвоєчасне погашення прострочених процентів, 738937,48грн 3% річних та інфляційних втрат, 251,80грн комісії за надання кредиту/відкриття/ обслуговування рахунків/SMS повідомлень.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.12.2017.

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2,3 - позивачу за 2-ма адресами (рек. з пов. про вручення)

4 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)