Рішення № 70855219, 30.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017Справа №910/11690/17За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання права та зобов'язання виконати обов'язок

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Таболін О.С. за дов.

від третьої особи не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання права та зобов'язання виконати обов'язок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами з відкладною обставиною від 25.07.2012 не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить ПАТ «Дельта Банк» виконати свої зобов'язання на підставі договору.

Відповідач вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи с такого:

- відкладна обставина, яка є підставою для виникнення, припинення та зміни зобов'язань за Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами не настала, а тому відповідно не настали зобов'язання, які вимагає до виконання в судовому порядку позивач;

- враховуючи, що АТ "Дельта Банк" перебуває у ліквідації, а всі вимоги, щодо юридичної особи, яка перебуває у стані припинення можуть пред'являтися лише у межах ліквідаційної процедури, зазначене свідчить, що відкладальна обставина і не може насупити;

- наявні преюдиційні обставини, які були предметом розгляду справи №910/4232/15-Г.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 21.07.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.09.2017.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

В процесі розгляду справи задоволено клопотання Відповідача про залучення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ:21708016) до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ознайомившись з клопотанням Позивача про витребування документів, Відповідач 07.11.2017р подав до суду письмові пояснення та відповідні копії запитуваних ним документів та окремі пояснення щодо їх змісту та відношення до предмету спору.

Представник позивача в судове засідання 30.11.2017 не з'явився, проте був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить підпис представника Шевченко Т.В. в Розписці від 07.11.2017 про повідомлення про дату, час та місце насупного засідання (30.11.2017р.).

Отже, позивач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (надалі - відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (надалі - позивач, покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами з відкладальною обставиною (надалі - договір), в якому визначено, що ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "УкрСиббанк", (надалі - "УкрСиббанк") уклали 08.12.2011 договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (далі - "договір з УкрСиббанком"), відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк" продав (відступив), а ПАТ "Дельта Банк" придбало права вимоги за кредитами. За умови надання повідомлення про припинення (як цей термін визначено нижче) (далі - "обставина"), продавець повинен буде продати (відступити), а покупець має придбати (прийняти) 10% сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних продавцем за договором з ПАТ "УкрСиббанк", які мають бути визначені в Додатку І до цього договору (як цей Додаток І може бути змінений або замінений за згодою сторін час від часу для ідентифікації тих прав вимоги за кредитами, які на відповідний час складають 10% сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних продавцем за договором з ПАТ "УкрСиббанк") (далі - "10% Активів"), за плату та на умовах, визначених в цьому договорі.

Відповідно до Преамбули договору 10% активів - це 10% сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних продавцем (ПАТ "Дельта Банк") за договором з "УкрСиббанком, які визначені в Додатку 1 до цього договору.

Згідно визначення "Повідомлення про припинення", що міститься у розділі І договору, - це повідомлення про припинення, що надається покупцем продавцю у випадках, визначених в Угоді про Співробітництво.

При цьому, за умовами розділу І договору, "Угода про Співробітництво" - означає угоду про співробітництво від 25.07.2012 укладену між продавцем, Інвестохіллз Ентерпрайсиз Лтд. та НЛП ФАЙНЕНС ЛТД.

Відповідно до пп. (а) п.2.2 договору, сторони погоджуються, що зобов'язання передати 10% активів та зобов'язання покупця сплатити за 10% активів продавцю в порядку, визначеному в цьому договорі (зокрема статті 2.4 та статті 3 цього договору) (далі - "відкладені зобов'язання"), стають такими, що підлягають обов'язковому виконанню за умови отримання продавцем від покупця повідомлення про припинення та підлягають виконанню протягом 10 робочих днів з дати отримання продавцем такого повідомлення про припинення. У випадку, якщо покупцем було подано більше, ніж одне повідомлення про припинення, строк виконання відкладених зобов'язань починається з дати отримання продавцем першого повідомлення про припинення.

Відповідно до п.п. (b) п. 2.4 договору, продавець повинен виконати зобов'язання: передати права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів; сторони повинні підписати акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами (з урахуванням задоволення будь-яких інших умов, що можуть бути узгоджені між сторонами у письмовій формі в тому числі викладених в цьому договорі), за умови:

(і) отримання продавцем від покупця повідомлення про припинення; та

(іі) (А) пред'явлення покупцем продавцю до погашення всієї кількості депозитних сертифікатів, які були отримані покупцем відповідно до договорів банківських вкладів з видачею ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника, наведених в Додатку X до цього договору, та які станом на дату отримання продавцем повідомлення про припинення залишаються непогашеними та не були передані продавцю або його афілійованій особі.

Згідно п.п. (b) п. 2.2 договору, у випадку необґрунтованої відмови продавця виконати свої зобов'язання щодо продажу (відступлення) 10% активів на користь покупця в порядку та строки, передбачені договором та за умови належного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором, продавець протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої відмови має відшкодувати покупцю 20,50% (двадцять цілих п'ятдесят сотих відсотка) фактичного розміру невиконаних грошових зобов'язань за тими правами вимоги за кредитами, щодо яких продавець порушив своє зобов'язання щодо продажу (відступлення), на банківський рахунок покупця, зазначений ним у відповідному письмовому повідомленні продавцю, наданому із посиланням на цей пункт 2.2 (b) договору.

За умовами підпункту (ііі) п. 3 договору, незважаючи на інші положення цієї статті 3, покупець має право шляхом надання письмового повідомлення продавцю щонайменше за 5 робочих днів до дати закриття ініціювати обмін 10% активів, що є предметом продажу за цим договором, на депозитні сертифікати, які станом на дату закриття залишаються непогашеними та не були передані продавцю або його афілійованій особі як це передбачено Угодою про Співробітництво. У випадку отримання продавцем повідомлення про обмін, сторони зобов'язані не пізніше дати закриття здійснити обмін 10% активів, що є предметом продажу (відступлення) за цим договором, на депозитні сертифікати, які станом на дату закриття залишаються непогашеними та не були передані продавцю або його афілійованій особі як це передбачено Угодою про Співробітництво.

Як свідчать матеріали справи, 09.12.2014 Позивач направив 09.12.2014 банку повідомлення про припинення, і на думку позивача, після чого банк повинен був визначити 10 відсотків прав, які мають бути передані Товариству та передати ці права вимоги.

Банк не визначив 10% прав вимог за кредитами від придбаних за договором з АТ «УКРСИББАНК» та не вказав їх в Додатку №1 до цього Договору, не передав цей Додаток 1 товариству для узгодження і затвердження.

Щодо невиконання банком умов договору позивач 20.06.2017 направив лист-вимогу за №13981, у вказаному листі товариство також просило банк виконати зобов'язання, що виникло на підставі п.п. (а) п. 2.1., п.п (а) п.2.2. Договору купівлі-продажу та передати 10% Активів, придбаних за договром від 08.12.2011, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «УКРСИББАНК».

Суду доведено, що 25.07.2012 між позивачем та відповідачем укладено 150 Договорів банківського вкладу.

Відповідно до умов Договорів банківського вкладу відповідач прийняв від позивача грошові кошти по 40 693,86 дол. США - за кожним окремим договором депозиту, а всього за всіма договорами у сумі: 6 104 080,00 дол. США.

Відповідно до умов п. 1.2. кожного Договору банківського вкладу підтверджуються шляхом видачі ощадного сертифіката на предявника.

Всього банком видано 150 сертифікатів на загальну суму 6 104 080,00 дол.США.

Позивачем в лютому 2015 року за кожним дипозитним договором направлено банку 150 окремих письмових вимог про переказ коштів за кожним окремим депозитним договром на рахунок товариства. Однак банк не виконав жодної вимоги.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем свої зобов'язання за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами з відкладальною обставиною від 25.07.2012 не виконав.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Так, умовами пункту пп. (а) п. 2.2 договору чітко встановлено підставу для виконання зобов'язання передати 10% активів та зобов'язання покупця сплатити за 10% активів продавцю - отримання продавцем від покупця повідомлення про припинення та підлягають виконанню протягом 10 робочих днів з дати отримання продавцем такого повідомлення про припинення.

При цьому, "Повідомлення про припинення", - це повідомлення про припинення, що надається покупцем продавцю у випадках, визначених в Угоді про Співробітництво.

Відповідно до п. 4.9.1. Угоди про Співробітництво, сторонни погоджуються, що вкладник має право надати Дельта Банку повідомлення про припинення Договору купівлі-продажу інвестора та договору купівлі-продажу ІХ (далі - повідомлення про припинення), за умови, що будь-яка з наступних подій відбулась та є такою, що триває: а) покупець Лепозитних Сертифікатів не сплачує в будь-яку дату розподілу суму загальної ціни продажу ДС, що підлягає сплаті за договром купівлі-продажу ІХ, окрім випадків, коли такий платіж був здійснений протягом 3 робочіх днів з відповідної дати розподілу або сума несплати, що не перевищує 2 000 доларів США та виникла в результаті нестачі іноземної валюти, спричиненою операційною помилко; б) Дельта Банк не підписує будь-яке спільне повідомлення щодо розподілу в дату, в яку таке повідомлення повинно бути підписане відповіно до положень цієї угоди, та не підписує таке повідомлення протягом 3 робочих днів з такої дати, за умови, що не має жодних суперечок між Дельта Банком та ІХ щодо критеріїв, зазначені в такому спільному повідомлені щодо розподілу, або сума чистих зібраних надходжень, зазначена у спільному повідомлені щодо розподіл, була перевірена аудитором; b) відбувся випадок зміни контролю; с) покупець депозитних сертифікатв не сплачує інвестору у належну дату платежу, будь-які суми, що підлягають сплаті покупцем депозитних сертифікатів за будь-якою трансакцією безпоставочною форварду, якщо такий платіж не був здійснений протягом 3 робочих днів з відповідної належної дати; d) Дельта Банк складає трансакцію щодо продажу Активів (або їх частин).

Згідно з п.п. 4.9.2 Угоди про Співробітництво, сторони погодилися, що відкладені зобов'язання виконуються Дельта Банком та вкладником протягом 10 робочих днів з дати подання повідомлення про припинення та рамкові договори, зазначені в пунктах 4.1.(d) та 4.1.(e), та договір купівлі-продажу інвестора та договір купівлі-продажу ІХ вважається припиненими у дату, в яку зобов'язання за відкладним договором продажу були виконанні у повному обсязі. Для уникнення сумнівів, у випадку подання вкладником Дельта Банку більш ніж одного повідомлення про припинення, Дельта Банк зобов'язаний виконати свої відкладні зобов'язання протягом 10 робочих днів з дати подання першого повідомлення про припинення.

Судом встановлено, що перше повідомлення про припинення позивачем було подано 09.12.2014, тобто Дельта Банк повинно було виконати свої зобов'язання 24.10.2015.

Тож, обґрунтованість оформлення позивачем повідомлення про припинення від 09.12.2014, 19.12.2014, 18.12.2014 суду доведена належними засобами доказування у розумінні ст. 32-33 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено судом, за приписами п.п (b) п.2.4 договору, продавець повинен виконати зобов'язання: передати права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів за одночасної наявності двох обов'язкових умов:

- отримання продавцем від покупця повідомлення про припинення;

-пред'явлення покупцем продавцю до погашення всієї кількості депозитних сертифікатів, які були отримані покупцем відповідно до договорів банківських вкладів з видачею ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника, наведених в Додатку X до цього договору, та які станом на дату отримання продавцем повідомлення про припинення залишаються непогашеними та не були передані продавцю або його афілійованій особі.

Водночас, матеріалами справи підтверджується факт пред'явлення позивачем відповідачеві до погашення депозитних сертифікатів значно пізніше, ніж пред'явлення самого повідомлення про припинення - 18.02.2015.

Таким чином, початок перебігу 10 - денного строку для відповідача з виконання обов'язку з передачі права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів, мав би відраховуватися з моменту отримання до погашення депозитних сертифікатів, тобто 18.02.2015.

Разом з тим, умовами договору (підпункт (b) пункту 2.3) встановлено, що відразу після отримання повідомлення про припинення продавець та покупець добросовісно узгодять додаткові права вимоги за кредитами, що повинні бути відступлені покупцю, таким чином, щоб сукупна непогашена основна сума, нараховані та непогашені проценти та комісійні за всіма правами вимоги за кредитами, що відступаються за цим договором покупцю, дорівнювали 10 відсоткам від сукупної непогашеної та такої, що підлягає погашенню, основної суми, нарахованих, непогашених та таких, що підлягають погашенню, процентів та комісійних всіх прав вимоги за кредитами, які були відступлені продавцю відповідно до договору з Укрсиббанком та які на дату отримання повідомлення про припинення залишаються непогашеними та такими, що підлягають погашенню.

Проте доказів того, що між сторонами проводились вищевказані узгодження додаткових прав вимоги за кредитами, або позивач намагався провести такі узгодження, у матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не вчинено необхідного переліку дій, та не доведено наявності підстав для направлення повідомлення про припинення, що виключає виникнення у відповідача обов'язку з передачі права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів.

Більше того, з матеріалів справи вбачається, що позивач відмовився від процедури купівлі прав вимоги та застосував процедуру обміну повідомивши відповідача повідомленням про обмін від 05.02.2015.

Так, частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оскільки у відповідача не виникло обов'язку із виконання передачі права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів через недотримання позивачем процедури, передбаченої умовами договору для пред'явлення повідомлення про припинення та одночасного пред'явлення депозитних сертифікатів, підстави для зобов'язання відповідача виконати умови договору відсутні. Крім того, наявність факту направлення позивачем повідомлення про обмін відповідачеві виключає право позивача вимагати виконання зобов'язань передбачених п. 2.1 (а), 2.3. (b), 2.2. (а), п.п.(іі), п.п. (і) п.п. (b) п. 2.4.

Крім того, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію у банку відповідача та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно п.п. 16, 6 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" не має права здійснювати перерахування грошових коштів позивачу у спосіб або в іншому порядку, ніж у порядку задоволення вимог кредиторів, що визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З огляду на вищенаведене, у банку відсутні правові підстави для виконання вищезазначених позивача у зв'язку зі здійсненням тимчасової адміністрації.

Крім того, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження та положення щодо порядку задоволення вимог кредиторів банку при тимчасовій адміністрації є імперативними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2015 у справі № 910/10060/15.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.12.2017

Суддя І.І. Борисенко