Рішення № 70855005, 14.11.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"- організація, яка звертається за захистом порушених прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав - Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами";

до Приватного підприємства "ПАРІЛАЙТ";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан" (третя особа 1);

Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" (третя особа 2);

про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав 64 000,00 грн.

Суддя О.В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Хлєбніков С. Г., представник, довіреність № б/н від 22.07.2016 р.;

Від відповідача: Станкевич О. М., представник, довіреність № 121 від 11.09.2017 р.;

Від третьої особи 1:не з'явилися;

Від третьої особи 2:Ховхун Ю. Е., керівник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 32 000,00 грн. компенсації за незаконне використання твору "ІНФОРМАЦІЯ_2" та 32 000,00 грн. компенсації за незаконне використання твору "ІНФОРМАЦІЯ_1", а також 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 року порушено провадження у справі № 910/10189/17, розгляд справи призначено на 14.09.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 року слухання справи відкладено до 05.10.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 року слухання справи відкладено до 24.10.2017 року, зобов'язано позивача надати господарському суду належним чином засвідчені копії договорів про перехід виключних майнових авторських прав на музичні твори "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_1" від правовласника музичного твору ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 року залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Океан" (третя особа 1) та Об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" (третя особа 2), слухання справи відкладено до 24.10.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2017 року слухання справи відкладено до 14.11.2017 року.

Представник Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) у судовому засіданні 14.11.2017 р. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 14.11.2017 року представник відповідача та представник від третьої особи 2 проти позовних вимог заперечували, у задоволенні позову просили відмовити з підстав, викладених у своїх письмових поясненнях по суті справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

24.01.2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - видавник) укладено договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до змісту декларацій № 36 та 164 музичних творів до договору №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами 24.01.2014, видавник передав в управління організації, зокрема, твори "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автори музики та тексту: ОСОБА_5; виконавець - ОСОБА_6) та "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики та тексту: ОСОБА_5; виконавець - ОСОБА_6).

Також, 01.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ліцензіат) укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д.

Як вбачається з додатку №1 до ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, ліцензіар передав ліцензіату право на використання творів, зокрема, "ІНФОРМАЦІЯ_2" (автори музики та тексту: ОСОБА_5; виконавець - ОСОБА_6) та "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики та тексту: ОСОБА_5; виконавець - ОСОБА_6).

Як зазначає позивач, актом фіксації № 01/03/17 від 01.03.2017 складений уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні кафе бар-кинотеатру "Баттерфляй", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Василя Липківського, б. 1-А, в якому, на думку позивача, здійснює господарську діяльністю Приватне підприємство "ПАРІЛАЙТ "Груп", зафіксовано факт публічного виконання, зокрема, творів "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_6).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а", статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (далі - Постанова № 5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова № 12) наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб.

Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Відповідно до п. 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 ''Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (далі - Постанова №12) зазначено, що з огляду на приписи ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві покладається на відповідача.

Відповідно до п. 30.1 Постанови №12, у вирішенні спорів, пов'язаних з передачею авторського права, господарські суди повинні всебічно і повно досліджувати обставини щодо обсягу прав, які передано чи надано у використання за договором, строку дії авторського договору тощо. У разі коли з матеріалів справи вбачається, що мало місце неодноразове передання майнових прав на твір, господарському суду у розгляді справи необхідно з'ясовувати усі обставини, пов'язані із встановленням суб'єктів майнового права на твір і передачею (відчуженням) повністю чи частково прав таких суб'єктів. Зокрема, підлягають з'ясуванню питання про те, який саме обсяг майнових прав передано і чи дотримано при цьому вимоги Закону щодо авторського договору; яким у зв'язку з цим є обсяг майнового права відповідної особи тощо.

Отже, у разі відсутності свідоцтва на твір позивач повинен довести наявність майнових авторських прав щодо авторського договору, тобто від автора до кінцевого правовласника.

Враховуючи, що Організацією не надано свідоцтво на музичні твори, позивач зобов'язаний надати докази дотримання вимог Закону щодо авторського договору, тобто докази передачі майнових авторських прав на музичний твір від автора до позивача.

Враховуючи, що на підтвердження передачі майнових авторських прав на музичні твори та їх умов Організація надала виключно Ліцензійний договір № ВЧ-01 11201402-Д від 01.11.2014, укладений між ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" та ТОВ "Ворнер/Чаппелл", встановити який саме обсяг прав щодо творів належав ТОВ "Ворнер/Чаппелл" на момент укладення Ліцензійного договору № ВЧ-0111201402-Д від 01.11.2014 з ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" і чи мало право ТОВ "Ворнер/Чаппелл" передавати ці права третім особам - не вбачається можливим.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 року було зобов'язано позивача надати суду належним чином засвідчені копії договорів про перехід виключних майнових авторських прав на музичні твори "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_1" від правовласників даних музичних творів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна".

Позивач вимог ухвали не виконав, витребувані судом документи не надав.

Таким чином неможливо перевірити повноваження ТОВ "Ворнер/Чаппелл" на передачу майнових прав на Музичні твори третім особам, як того вимагають приписи п. 28 та 30.1 Постанови №12, а отже даний договір є недостатнім для встановлення обставин справи (суб'єктності позивача) у розуміння ст. 34 Господарського процесуального кодексу (Обставини справи які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування).

На підтвердження факту використання відповідачем музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_6) у приміщенні кафе кінотеатру "Баттерфляй", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Василя Липківського, б. 1-А, організацією надано відеозапис публічного сповіщення, акт фіксації № 03/11/17 від 01.03.2017, а також фіскальний чек від 01.03.2017 року.

У процесі провадження у справі судом здійснено дослідження наданих доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення, з приводу чого судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У позовній заяві Організація зазначає, що фіксацію використання музичного твору здійснював представник Організації Чередніченко Євген Іванович 01.03.2017 року, а в акті фіксації № 01/03/17 від 01.03.2017 року зазначається, що представник відповідача відмовився назвати свої дані та підписати акт.

В Акті № 01/03/17 від 01.03.2017 року зазначається, що його підписано представником організації Чередніченком Є.І., що діє на підставі довіреності, проте на відеозаписі Чередніченко Є.І. візуально відсутній, а доручення не демонструється, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка здійснює відеозапис.

Також в акті № 03/03/17 від 01.03.2017 року зазначено, що представник відповідача відмовився підписувати акт та назвати свої дані, але з відеозапису вбачається, що представникам відповідача не було запропоновано вказаний акт для ознайомлення та підписання.

З відеозапису не можливо встановити, що акт № 01/03/17 від 01.03.2017 заповнювався та підписувався у приміщенні кафе кінотеатру "Баттерфляй", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Василя Липківського, б. 1-А.

Таким чином, неможливо стверджувати, що фіксація публічного виконання була здійснена належним чином, уповноваженими особами (оскільки не відомо, якою саме особою здійснювалась фіксація, не встановлено відношення її до організації колективного управління).

Відеозапис, зафіксований на диску для лазерних систем зчитування, не дає можливості достовірно ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом, у зв'язку з поганою якістю запису. Зафіксовані на диску для лазерних систем зчитування звукові сигнали взагалі не можуть бути ідентифіковані в якості фонограм.

Враховуючи наведене, Акт № № 01/03/17 від 01.03.2017 року та відеозапис не є достатніми та допустимими доказами, а отже немає можливості встановити, чи відеозапис було здійснено комплексно (одночасне поєднання зображення та звукового супроводу), без ознак монтажу (наприклад, без накладення звукового супроводу на візуальне відображення) перед здійсненням його запису на диск, наданий суду в якості доказу.

Таким чином, з наданих позивачем матеріалів суд унеможливлений дійти до беззаперечного висновку про використання відповідачем саме музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_2" та "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_6) саме у приміщенні кафе кінотеатру "Баттерфляй", розташованому за адресою: м. Київ, вул. Василя Липківського, б. 1-А.

Судом встановлено, що 01 лютого 2017 року між відповідачем та ТОВ «Компанія «Пауер» було укладено договір суборенди № 01/02/17-У/ПЛ, згідно з якого відповідач прийняв у тимчасове користування нежилі приміщення, а саме місце загального користування на другому поверсі ТРЦ «Ультрамарин» за адресою вулиця Митрополита Василя Липківського, 1-А.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2017 року (п. 1.1.1. Угоди) до договору суборенди № 01/02/17-У/ПЛ визначено, що суборендар (ПП «Парілайт») погоджується на те, що публічне виконання оприлюднених фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань у приміщеннях загального користування, включаючи орендовану Суборендарем (відповідачем) площу, забезпечує власник приміщення - ТОВ «ОКЕАН», на підставі договору № kyiv/03/02/l7 від 01 лютого 2017 року між Об'єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав» та ТОВ «ОКЕАН».

З вищевказаного слідує, що публічне виконання оприлюднених фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань здійснюється у приміщенні, про яке йдеться у позовній заяві, Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКЕАН».

01.02.2017р. між УЛМП та ТОВ «ОКЕАН» було укладено договір № kyiv/03/02/l7 «Про виплату винагороди (роялті)», по якому ТОВ «ОКЕАН» отримало право на використання способом публічного виконання об'єктів авторського права (музичних творів) у зазначених у додатках до цього Договору публічних закладах та місцях загального користування, що належать цьому товариству, та, водночас, взяло на себе зобов'язання сплачувати УЛМП, як організації колективного управління, за це використання відповідну винагороду (роялті).

Як вбачається зі змісту Додатку № 1 до зазначеного вище Договору, місце загального користування на другому поверсі ТРЦ «Ультрамарин», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 1А, яке використовується під розміщення у цьому місці бару кінотеатру, є одним з належних ТОВ «ОКЕАН» місць загального користування, яке входить до предмету зазначеного вище договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що треті особи, які є орендарями або суборендарями приміщень, зазначених у додатку №1 до цього договору, мають право використовувати у цих орендованих приміщеннях способом публічного виконання, зокрема, об'єкти авторського права.

Отже, незалежно від того, яка особа здійснює використання способом публічного виконання, зокрема, об'єктів авторського права у приміщеннях, зазначених у додатку №1 до договору, ТОВ «ОКЕАН», як власник цих приміщень, або орендарі чи суборендарі цих приміщень, у будь- якому разі таке використання здійснюється на підставі договору №kyiv/03/02/17 від 01.02.2017р., укладеного між УЛМП та ТОВ «ОКЕАН».

З аналізу змісту пунктів 1.1., 2.1.1., 2.2.1., а також п.3.1. Договору, про який йдеться, вбачається, що ТОВ «ОКЕАН», отримавши по цьому Договору право на використання фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань способом публічного виконання, прийняло на себе, водночас, обов'язок сплачувати за це використання Об'єднанню підприємств «Українська ліга музичних прав» винагороду у грошовій формі (роялті).

Отже, використання ТОВ «ОКЕАН» фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань способом публічного виконання у зазначеному у позовній заяві нежитловому приміщенні, Суборендарем якого є Відповідач, здійснюється цим товариством з виплатою винагороди у грошовій формі відповідно до умов Договору № kyiv/03/02/17 від 01 лютого 2017, укладеного з Об'єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав».

Таким чином, використання фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань способом публічного виконання у зазначеному у позовній заяві нежитловому приміщенні здійснюється ТОВ «ОКЕАН», а не відповідачем, та з виплатою винагороди за це використання згідно, договору між ТОВ «ОКЕАН» та Об'єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав», яке є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення, відтак це використання здійснюється правомірно.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Організація не надала суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б підтверджували порушення авторських прав відповідачем та наявність підстав для стягнення з Товариства компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

З огляду на наведене у позові слід відмовити повністю.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на Організацію.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення 27.11.2017 р.