Рішення № 70854953, 07.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/157/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2017 Справа № 908/2271/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства АБРІС-АЗОВ, Запорізька область, м. Бердянськ

до відповідача: Громадської організації СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ, Запорізька область, м. Бердянськ

про стягнення заборгованості в розмірі 274630,00 грн.

16.11.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Приватне підприємство АБРІС-АЗОВ з позовом до Громадської організації СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ про стягнення заборгованості за договором поставки від 03.04.2017р. в розмірі 274630,00 грн.

16.11.2017р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526, 610, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що у 03.04.2017р. між Приватним підприємством АБРІС-АЗОВ (Постачальник) та Громадської організації СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ (Покупець) укладено договір поставки за умовами якого постачальник взяв на себе зобовязання передати у власність покупця товар згідно визначеної умовами договору номенклатури, а згідно п. 3.1 договору покупець взяв на себе зобовязання оплачувати отримані послуги.

Позивач поставив відповідачу товар за договором поставки від 03.04.2017р. на загальну суму 274630,00 грн., що підтверджується: видатковою накладною № 1004-1 від 10.04.2017р., та видатковою накладною № 1904-1 від 19.04.2017р. на загальну суму 274630,00 грн.

Відповідачем, за поставлений товар за договором поставки від 03.04.2017р., позивачу грошових коштів сплачено не було.

29.09.2017р. ПП АБРІС-АЗОВ направило відповідачу претензію з вимогою сплатити позивачу заборгованість за договором поставки від 03.04.2017р. в розмірі 274630,00 грн.

У відповіді на претензію від 03.10.2017р. відповідач визнав суму боргу перед позивачем за договором поставки від 03.04.2017р. у розмірі 274630,00 грн. та зазначив, що на даний час не має фінансової можливості сплатити борг.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки від 03.04.2017р. в розмірі 274630,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 908/2271/17, присвоєно справі номер провадження 35/157/17 та призначено розгляд справи на 07.12.2017р. об 11 год. 30 хв.

27.11.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява в якій позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити та розглянути справу за відсутності представника позивача.

27.11.2017р. на адресу господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява вих. 23/11 від 23.11.2017р. в якій відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В судове засідання 07.12.2017р. представники сторін не зявились.

Відповідно до ч. 1 підпункту 3.9.2 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи подані сторонами заяви про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 07.12.2017р. за відсутності представників сторін.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

В судовому засіданні 07.12.2017р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством АБРІС-АЗОВ (Постачальник) та Громадської організації СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ (Покупець) укладено договір поставки від 03.04.2017р. за умовами якого Постачальник зобовязується передати у власність Покупця:

холодильник «Rainford» вартістю 2800 грн. 00 коп. за штуку у кількості 30 штук;

телевізор «Rainford» вартістю 2100 грн. 00 коп. за штуку у кількості 20 штук;

меблі деревяна комплект (стол/стілець) вартістю 2310 грн. 00 коп. за штуку у кількості 30 штук;

піч СВЧ Samsung б/у вартістю 810 грн. 00 коп. за штуку у кількості 5 штук;

мийка нерж вартістю 510 грн. 00 коп. за штуку у кількості 3 штуки;

подушка 50*50 вартістю 65 грн. 00 коп. за штуку у кількості 120 штук;

матрац ватн одн. вартістю 280 грн. 00 коп. за штуку у кількості 120 штук;

наволочка 50*50 вартістю 31 грн. 00 коп. за штуку у кількості 250 штук;

простирадло одн. вартістю 82 грн. 00 коп. за штуку у кількості 300 штук, далі по тексту товар, а Покупець зобовязується прийняти та своєчасно та в повному обсязі сплатити вартість товару. (п. 1.1 договору)

Відповідно до п. 1.2 договору, сума договору складає 274630 грн. 00 коп.

Як зазначено у п. 2.2 договору, Покупець зобовязується сплатити та прийняти товар протягом 15 календарних днів з моменту отримання.

Згідно п. 3.1 договору, Покупець зобовязується сплатити за товар у повному обсязі протягом 15 календарних днів з моменту отримання.

Оплата товару проводиться по безготівковому розрахунку на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом внесення готівкових коштів. (п. 3.2 договору)

Позивачем поставлено відповідачу товар та виписано рахунки-фактури на загальну суму 274630,00 грн., а саме:

за видатковою накладною № 1004-1 від 10.04.2017р. рахунок-фактура № 1004-1 від 10.04.2017р. на загальну суму з ПДВ - 73750,00 грн.,

за видатковою накладною № 1904-1 від 19.04.2017р. рахунок-фактура № 1904-1 від 19.04.2017р. на загальну суму з ПДВ - 200880,00 грн.

Відповідачем отримано зазначений товар про що свідчить підпис відповідальної особи - голови Громадської організації СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ ОСОБА_1 та скріплено печаткою Громадської організації СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ.

Відповідно до п. 2.2 договору поставки кінцевим строком оплати за поставлений товар за видатковою накладною № 1004-1 від 10.04.2017р. є - 25.04.2017р., за видатковою накладною № 1904-1 від 19.04.2017р. є - 04.05.2017р.

Проте відповідач свій обовязок по оплаті поставленого за договором товару не виконав, грошові кошти в розмірі 274630,00 грн. не сплатив.

Як свідчать матеріали справи позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про сплату грошових коштів за отриманий товар за договором поставки від 03.04.2017р. (листи № 3 від 31.05.2017р., 15.06.2017р. № 5).

Відповідач надаючи відповідь на дані листи зазначає, про відсутність фінансової можливості сплатити борг.

29.09.2017р. позивач направив відповідачу претензію вих. № 6 з вимогою сплатити заборгованість за договором поставки від 03.04.2017р. на загальну суму 274630,00 грн.

У відповіді на претензію від 03.10.2017р. № 03/10-17 відповідач визнав суму боргу перед позивачем за договором поставки від 03.04.2017р. у розмірі 274630,00 грн. та зазначив, що на даний час не має фінансової можливості сплатити борг.

Таким чином на час розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором поставки від 03.04.2017р. товар складає 274630,00 грн., яку позивач просить суд стягнути.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір поставки від 03.04.2017р.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Товар на загальну суму 274630,00 грн. отриманий відповідачем, про що свідчить підпис відповідальної особи відповідача - голови ГО СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ ОСОБА_1 та печатка відповідача.

Пунктом 3.1 договору поставки від 03.04.2017р. передбачено, що Покупець зобовязується сплатити за товар у повному обсязі протягом 15 календарних днів з моменту отримання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобовязання відповідача за договором поставки від 03.04.2017р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Частиною 1 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання ГО СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором поставки від 03.04.2017р. в розмірі 274630,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації СПОРТИВНИЙ КЛУБ ПЕРШРТРАВНЕВЕЦЬ (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Лютеранська, б. 40, код ЄДРПОУ 20504576) на користь Приватного підприємства АБРІС-АЗОВ (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Смоленська, б. 3, кімната 146, код ЄДРПОУ 34667383) 274630 (двісті сімдесят чотири тисяч шістсот тридцять) грн. 00 коп. основного боргу та 4119 (чотири тисячі сто девятнадцять) грн. 45 коп. витрат на судовий збір. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 11.12.2017р.

Суддя О.А. Топчій