Постанова № 70854574, 06.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Справа № 910/30481/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Козир Т.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2017та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 07.12.2016у справі№ 910/30481/15 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Романівська райагропромтехніка"доПублічного акціонерного товариства "Апекс-Банк"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов Павло Юрійович; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-агро"; 3. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипровизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "Романівська райагропромтехніка" повідомлений, але не з'явився,

- ПАТ "Апекс-Банк" Драненко Я.В.,

- приватного нотаріуса Іванова П.Ю. повідомлений, але не з'явився,

- ТОВ "Лотуре-агро" Чирський Ю.В.,

- ВДВС МЮУ повідомлений, але не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2016 у справі № 910/30481/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Романівська райагропромтехніка" (надалі - ПАТ "Романівська райагропромтехніка" / позивач) до Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" (надалі - ПАТ "Апекс-Банк" / відповідач) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов Павло Юрійович (надалі - приватний нотаріус Іванов П.Ю.); Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-агро" (надалі - ТОВ "Лотуре-агро"); Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - ВДВС).

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2016 рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2016 (суддя Лиськов М.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 (головуючий суддя Руденко М.А., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.), позов ПАТ "Романівська райагротехніка" задоволено частково: визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 238, вчинений 20.05.2014 приватним нотаріусом Івановим П.Ю.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

ПАТ "Апекс-Банк", не погоджуючись із прийнятими у даній справі рішенням та постановою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.11.2017 до Вищого господарського суду України від ПАТ "Романівська райагротехніка" надійшов відзив на подану відповідачем касаційну скаргу, за змістом якого позивач просить суд залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.03.2012 між ПАТ "Апекс-Банк" та ТОВ "Лотуре-Агро" укладено кредитний договір № ЮКЛ/220312/1, предметом якого є надання банком позичальнику кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, при виконанні умов, визначених в пункті 3.1.2. договору в межах встановленого ліміту кредитування, а позичальник зобов'язався повернути у повному обсязі кредит і сплатити проценти та комісії за користування кредитними коштами. В подальшому до вказаного договору сторонами неодноразово вносилися зміни.

В забезпечення виконання ТОВ "Лотуре-Агро" зобов'язань за вказаним кредитним договором, 22.03.2012 між ПАТ "Апекс-Банк" та ПАТ "Романівська райагропромтехніка" укладено договір застави, відповідно до якого позивач передав в заставу майно (основні засоби), згідно з переліком, наведеним в п. 1.3. договору застави.

20.05.2014 ПАТ "Апекс-Банк" звернулося до приватного нотаріуса Іванова П.Ю. із заявою на вчинення виконавчого напису № 469 на договорі застави від 22.03.2012 за реєстровим № 1734.

20.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим П.Ю. вчинено виконавчий напис № 238 на договорі застави про звернення стягнення на основні засоби (резервуари, насоси, мотопомпу, площадку бетонну, електромережу, високовольтну лінію, бензоколонки), які зберігаються за адресою: Житомирська область, Романівський район, село Разіно, вулиця Привокзальна, будинок 18, що належать ПАТ "Романівська райагропромтехніка" на праві власності, для задоволення вимог ПАТ "Апекс-Банк" на загальну суму 52 584 198,63 грн. за кредитним договором. Строк, за який проводиться стягнення заборгованості - з 04.03.2014 по 20.05.2014, включно.

Предметом спору в межах даної справи є вимоги ПАТ "Романівська райагропромтехніка" про визнання таким, що не підлягає виконанню вказаний виконавчий напис, з підстав неперевірки нотаріусом безспірності вимог, в забезпечення яких було вчинено вказаний виконавчий напис, та неперевірки нотаріусом надсилання банком боржнику відповідної вимоги, а також вимога про скасування постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження ВП № 43458886 від 28.05.2014.

Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги та визнаючи таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 238, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що на момент вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ "Апекс-Банк" до ОСОБА_7, ТОВ "Лотуре- Агро", ПАТ "Романівська райагропромтехніка" про стягнення заборгованості за кредитним договором та про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно, а тому вимоги ПАТ "Апекс-Банк" на час вчинення виконавчого напису нотаріуса не можуть вважатись безспірними. Крім того, суди дійшли висновку про передчасність позовних вимог в частині скасування постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження ВП № 43458886 від 28.05.2014.

Вищий господарський суд України погоджується з наведеними висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону "Про нотаріат"). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (надалі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат").

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктами 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" від 29.06.1999 № 1172 (в редакції на дату вчинення оспорюваного виконавчого напису) передбачено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 04.03.2015 у справі № 6-27цс15, від 11.03.2015 у справі № 6-141цс14, від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17.

Як підтверджується матеріалами справи та вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, на момент вчинення спірного виконавчого напису (20.05.2014) в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ "Апекс-Банк" до ОСОБА_7, ТОВ "Лотуре-Агро", ПАТ "Романівська райагропромтехніка" про стягнення заборгованості за кредитним договором та про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно.

Так, відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.10.2015 у справі № 6-17887св15 судом було встановлено, що ще до звернення до нотаріуса за вчиненням спірного виконавчого напису, 12.03.2014 відповідач (ПАТ "Апекс-Банк") звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ "Лотуре-Агро", ОСОБА_7, ПАТ "Романівська райагропромтехніка" про стягнення боргу та звернення стягнення на іпотечне/заставне майно, в якому провадження було відкрито 28.03.2014.

А отже, та обставина, що на час вчинення виконавчого напису в суді вже існував спір відносно вищезазначеного кредитного договору щодо суми кредитної заборгованості, спростовує твердження позивача в даній справі про безспірність заборгованості боржника, про що було вірно вказано судами попередніх інстанцій.

Таким чином, господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарські суди дійшли правомірного висновку про те, що на момент вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису, вимоги за кредитним договором № ЮКЛ/220312/1 не були безспірними, у зв'язку із чим підставно визнали цей виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією місцевого та апеляційного господарських судів про відмову в задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження ВП № 43458886 від 28.05.2014.

Посилання ПАТ "Апекс-Банк" в поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі на те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою відсутність в матеріалах справи заперечень позивача щодо наявності заборгованості за кредитним договором та щодо розрахунків розміру заборгованості, не заперечують того факту, що на час вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходилась цивільна справа з вимогами ПАТ "Апекс-Банк" про стягнення заборгованості та звернення стягнення на іпотечне й заставне майно, що виключає можливість розглядати дану заборгованість як безспірну.

Решта доводів скаржника зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та доведення інших обставин, ніж ті, що були встановлені місцевим та апеляційним судами, в той час в силу статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів встановлено фактичні обставини справи та вірно застосовані норми матеріального права.

В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Згідно з п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого або постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення та постанова відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 07.12.2016 у справі № 910/30481/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

Т.П. Козир