Рішення № 70854509, 07.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.2017 Справа № 904/8985/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут"

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області

про стягнення 58 154,82 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 007.1Др-95-1217 від 01.12.17р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № б/н від 07.12.15р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 32 274,03 грн. пені, 4 262,74 грн. 3 % річних, 16 618,05 грн. індексу інфляції, мотивуючи несвоєчасними розрахунками за договором.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Відповідач є бюджетною установою на яку поширюються вимоги бюджетного законодавства, зокрема щодо взяття зобовязань, яка не є розпорядком коштів, та не є прибутковою організацією, а фінансується з державного бюджету України, а коштів які виділяються не вистачає на своєчасні розрахунки за отримані послуги, тому Відповідач фінансово не здатний погасити витрати зі сплати пені і просить зменшити пеню не менше ніж на 90 відсотків.

У судовому засіданні оглянуто оригінали документів.

Розгляд справи відкладався.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.07.16р. сторонами укладено Договір №1141113AYNSSB076 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Позивач) зобовязався передати у власність Споживачеві (Відповідачеві) у 2016р. природний газ (далі газ), а Споживач зобовязався прийняти і оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, визначені Договором.

Відповідно до п.2.3. Договору обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті Споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду за даними комерційних вузлів обліку. Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, підписаного Споживачем та Оператором ГРМ/Оператором ГТС.

Згідно з п.2.9. Договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

за підсумками розрахункового періоду Споживача до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобовязаний подати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п.2.9.1. Договору).

На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальником (п.2.9.2. Договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобовязується повернути Постачальнику один примірник оригінал акта приймання-передачі газу зобовязується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.2.9.3. Договору).

Відповідно до п.4.2.1. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу.

У разі порушення Споживачем строків оплати, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.2. Договору).

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачеві природний газ у січні 2017р. на загальну суму 280 342,52 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.17р. у справі №904/6862/17 з Відповідача стягнуто 280 342,52 грн. боргу за спожитий у січні 2017р. газ.

Відповідач сплатив основний борг 15.08.17р. У звязку з цим, з посиланням на п.6.2.2. Договору та ч.2 ст.625 ЦК України на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню - 37 274,03 грн. та 3% річних - 4 262,74 грн. за період з 11.02.17р. по 14.08.17р., а також індекс інфляції - 16 618,05 грн. за період з 01.03.17р. по 31.07.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання. Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 216-217, 230-231 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарським судом встановлено, що розрахунок пені Позивачем проведено невірно, оскільки відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У даному випадку, нарахування пені має здійснюватися з 11.02.17р. по 10.08.17р., оскільки період за який нараховує пеню Позивач (з 11.02.17р. по 14.08.17р.) складає 6 місяців та чотири дні.

За перерахунком суду сума пеня за період з 11.02.17р. по 10.08.17р. становить 36 505,97 грн.

Нарахування 3 % річних та індексу інфляції Позивачем проведено правильно.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

Враховуючи наведені Відповідачем у відзиві доводи те, що Відповідач розрахувався за спожитий газ, що строк прострочки незначний, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, заявленої до стягнення до 7 301,19 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають: 7 301,19 грн. - пені, 4 262,74 грн. - 3 % річних, 16 618,05 грн. індекс інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

При розподілі сум судового збору суд враховує, що відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу, пені) покладається на Відповідача без урахування зменшення такої неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А (код 39394856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, (код 39572642) 7 301,19 грн. пені, 4 262,74 грн. 3% річних, 16 618,05 грн. індексу інфляції, 1 578,87 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 11.12.2017

Суддя С.Г. Юзіков