Постанова № 70854467, 06.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року Справа № 908/583/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівАлєєвої І.В. Корсака В.А., за участю представників: позивачів1)Радоуцька А.С. 2)не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належно)відповідачівне з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належно)прокуратуриТомчук М.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиГоловного управління Держгеокадастру у Запорізької областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017у справі№908/583/17 Господарського суду Запорізької областіза позовомЗаступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: 1.Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, 2.Державної установи "Дружелюбівський виправний центр №1"до1. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів"провизнання недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Запорізької області - начальник управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Державної установи "Дружелюбівський виправний центр №1" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" про визнання недійсними та скасування наказів, зобов'язання повернути земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 (суддя Зінченко Н.Г.) позовні вимоги задоволено частково. Вимоги заступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Південно-Східне міжрегіональне управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Державна установа "Дружелюбівський виправний центр (№1)" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання недійсними його наказів задоволено. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою". Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 64,3654 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0003 в постійне користування".

В задоволенні позовних вимог заступника прокурора Запорізької області - начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Південно-Східне міжрегіональне управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, Державна установа "Дружелюбівський виправний центр (№1)" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" про зобов'язання останнього повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 3200,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 (головуючий суддя Сгара Е.В., судді Мартюхіна Н.О., Будко Н.В.) рішення Господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Головне управління Держгеокадастру у Запорізької області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 26.07.2017 скасувати, припинити провадження по справі в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою"; визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 64,3654 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0003 в постійне користування".

Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому судами не в повному обсязі з'ясовані обставини справи, неправильно та неповно досліджені докази, а також невірно застосовано норми як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2017 у даній справі визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.12.2017.

28.11.2017 від Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області до Вищого господарського суду України надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Відповідно до статті 741 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник прокуратури проти клопотання Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції заперечив, а відтак, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення та визнає за можливе розглянути касаційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

Також, колегія суддів зауважує, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представника Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та прокуратури, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, на території с. Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області з 1988 року по 29.11.1999 функціонувала установа ЯЯ310/1 УВС Запорізького облвиконкому (на теперішній час - Державна установа "Дружелюбівський виправний центр" (№1).

На підставі рішення Вільнянської районної ради народних депутатів від 11.04.1991 № 58 установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому 24.01.1997 отримано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312, який зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 710.

Вказаним Державним актом посвідчено отримання установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому у постійне користування земельної ділянки загальною площею 2788 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29.11.1999 № 165 установу ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому перейменовано в Дружелюбівську виправну колонію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№ 1).

Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 21.11.2004 № 219 Дружелюбівську виправну колонію (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр (№1).

Наказом Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011 №480 Дружелюбівський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1).

З огляду на матеріали справи, наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/128/5 державну установу "Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" перейменовано у Державну установу "Дружелюбівський виправний центр (№1)".

Розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації від 25.11.2003 № 630 "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії №1" надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівській виправній колонії (№1) загальною площею 2718 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради.

На виконання вказаного розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації ДП "Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на замовлення Дружелюбівської виправної колонії (№1) (договір № 71 від 23.02.2004) протягом 2004-2005 років виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

В подальшому, розпорядженням Вільнянської районної державної адміністрації від 27.10.2005 № 765 "Про затвердження технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської ВК №1" затверджено технічну документацію по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 загальною площею 2552,0047 га, з них: сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, в тому числі ріллі 2095,9430 га, на території Дружелюбівської сільської ради.

Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування", яким затверджено розроблений проект землеустрою та передано у постійне користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0003 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

Не погодившись із вищевказаними обставинами, Заступник прокурора Запорізької області звернувся до місцевого господарського суду із позовом в інтересах Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" про:

-визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";

-визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 64,3654 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0003 в постійне користування";

-зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

Приймаючи рішення по даній справі суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.

У відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2017 у справі № 908/583/17 повернуто без розгляду позовну заяву прокурора та встановлено, що при зверненні з позовом до суду прокурором невірно визначено позивача з метою захисту інтересів держави та в даному випадку прокурор не наділений правом здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №908/583/17 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.03.2017 про повернення позовної заяви, а справу № 908/583/17 передано на розгляд до господарського суду Запорізької області

Згідно частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №908/583/17 встановлено, зокрема, наступні обставини.

Згідно Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 16.02.2017 № 433/15, Територіальний орган Міністерства юстиції - Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі територіальний орган) є органом державної влади, який утворюється для реалізації повноважень Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Територіальному органу безпосередньо підпорядковуються підрозділи пробації, установи виконання покарань, слідчі ізолятори, воєнізовані формування, інші підрозділи, підприємства, установи і організації, створені для забезпечення завдань Міністерства юстиції України (пункт 1 Положення).

Південно - Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції України здійснює керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю підпорядкованих йому органів і установ, в тому числі і Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)".

У пункті 4 Положення визначено, що основними завданнями Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції є: реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; забезпечення ефективного та цільового використання державного майна, здійснення в межах повноважень функцій з управління майном підпорядкованих органів і установ.

Відповідно до частини 5 пункту 3 Положення, територіальний орган організовує фінансово-господарську діяльність підпорядкованих органів, установ виконання покарань, їх підприємств (майстерень, центрів трудової адаптації).

Згідно до частини 6 пункту 3 Положення, територіальний орган забезпечує ефективне та цільове використання державного майна; здійснює в межах повноважень, визначених законодавством та іншими нормативно-правовими актами, функції з управління майном підпорядкованих органів і установ

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України до поняття, майно входять в тому числі і майнові (речові) права.

З викладеного вбачається, що Південно-Східне регіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції згідно завдань, визначених його Положенням, зобов'язане забезпечити ефективне використання та збереження права постійного користування Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№ 1)" спірними земельними ділянками.

Як зазначає прокурор, при опрацювання відомостей, розміщених у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та єдиному реєстрі судових рішень, встановлено що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" на цей час зареєстровано право постійного користування на спірну земельну ділянку.

Разом з тим, інформації про те, що зазначене право було оскаржено до суду Південно-Східним міжрегіональним управлінням виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, як органом державної влади, який реалізує повноваження Міністерства юстиції на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, відсутні.

Вказане свідчить про неналежне здійснення захисту порушених інтересів держави уповноваженим органом - Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та наявність відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави в суді саме прокурором.

Відповідно до Положення про Державну установу "Дружелюбівський виправний центр (№1)", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 №3679/128/5, Дружелюбівський виправний центр є державною установою, яка входить до складу державної кримінально-виконавчої служби України.

Органом управління виправного центру є Міністерство юстиції України. Діяльність виправного центру контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Таким чином, з метою реального та максимально ефективного поновлення інтересів держави прокурор визначив в якості другого позивача саме Державну установу "Дружелюбівський виправний центр (№1)".

А відтак, прокурором при зверненні до суду з даним позовом дотримані вимоги статей 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в частині визначення порушення інтересів держави та обґрунтування необхідності їх захисту, а також зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вищевказана постанова Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2017 у справі №908/583/17 не оскаржувалась в касаційному порядку та є такою, що набрала законної сили, у зв'язку із чим обставини, встановлені зазначеним судовим рішенням не потребують доведенню під час розгляду даної справи.

Враховуючи все викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірності подання Заступником прокурора Запорізької області позову в інтересах Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)".

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених частиною 8 статті 122 Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.

Законом України від 06.09.2012 № 5245-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності 01.01.2013) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01.01.2013 повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 01.01.2013 від імені та в інтересах держави України право власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи.

Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що органом, уповноваженим державою розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Як вже зазначалось, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було видано наказ від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області видано наказ від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування", яким затверджено розроблений проект землеустрою та передано у постійне користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

В той же час, матеріали справи свідчать, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003) перебуває у постійному користуванні Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який було прийнято 01.07.2004, визначено правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна установа "Дружелюбівський виправний центр (№1)" ще у 1997 році набула право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003) відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права постійного користування земельною ділянкою, у зв'язку із чим зазначене речове право є дійсним на теперішній час, незважаючи на відсутність державної реєстрації такого права, враховуючи приписи частини 3 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

До того ж, вакт перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" підтверджується і матеріалами технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Докази припинення у Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" права постійного користування спірною земельною ділянкою, як на момент прийняття оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування", в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, з огляду на той факт, що спірна земельна ділянка на момент винесення оскаржуваних наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області знаходилась на праві постійного користування у Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)", колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування" порушують права Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" щодо володіння земельною ділянкою, у зв'язку із чим підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів, суди попередніх інстанцій правомірно зазначили про наступне.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною 2 статті 95 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003) про що до реєстру внесено відповідний запис №16895176.

Вищевказаний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-3773/15-16сг від 10.10.2016 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування".

В той же час, як вже зазначалось вище, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003) перебуває у постійному користуванні Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997.

Докази, які б свідчили про факт вибуття з володіння Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельної ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003), в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене вище, зважаючи на той факт, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003) не вибувала з постійного користування Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" та фактично використовується останньою по теперішній час, колегія суддів погоджується з висновками судів про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" повернути на користь Державної установи "Дружелюбівський виправний центр (№1)" земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.

В процесі розгляду справи, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області заявило клопотання про припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначив, що 15.11.2016 Головним управлінням Держгеокадастру видано наказ № 8-4414/15-16-сг "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою". Зазначеним наказом, серед іншого, прийнято рішення про припинення Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів" права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 64,3654 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0003). Пунктом 4 наказу ухвалено, накази від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ та від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ вважити такими, що втратили чинність. Отже, на думку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню у зв'язку відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно до п.п. 4.2, 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 4 наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-4414/15-16-сг від 15.11.2016 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" визначено, що накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування" вважаються такими, що втратили чинність.

Разом з тим, накази Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування" є актами індивідуальної дії та вичерпують свою дію фактом виконання, що свідчить про відсутність потреби у винесенні окремого наказу про втрату чинності оскаржуваних наказів.

Вирішуючи спір про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 16.08.2016 № 8-2638/15-16-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та від 10.10.2016 № 8-3773/15-16-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування", господарський суд повинен виходити з оцінки дій державного органу, вчинених останнім на момент прийняття оскаржуваних наказів.

За таких обставин, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для припинення провадження по даній справі.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі №908/583/17 Господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді І. Алєєва

В. Корсак