Постанова № 70854408, 20.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року Справа № 904/3878/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Ємельянова А.С.,розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"на рішення та постановуГосподарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017у справі№ 904/3878/17 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомУправління комунальної власності Бердянскої міської радиДоПублічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"Простягнення суми основної заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди комунального майна у сумі 15418,08 грн. та пені у сумі 385,88 грн.,

за участю представників сторін: від позивача: Саввок С.О., від відповідача: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальної власності Бердянської міської ради звернулося до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з позовом про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 15418, 08 грн. та пені у розмірі 385, 88 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач посилається на порушення відповідачем положень договору від 17.02.1999 оренди комунального майна.

Позивачем зазначено, що Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" у період з 01.02.2016 по 31.03.2017 вносило орендну плату не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15418, 08 грн.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 у справі № 904/3878/17 (суддя Новікова Р.Г.) частково задоволено позовні вимоги Управління комунальної власності Бердянської міської ради до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 15418, 08 та пені в розмірі 385, 88 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради (код ЄДРПОУ 25473739, місцезнаходження: 71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. Єдності, 2) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 2906, 22 грн. та витрат з оплати судового збору у розмірі 294, 23 грн.; у частині вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати у розмірі 12511, 86 грн. та пені у розмірі 385, 88 грн. - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 904/3878/17 (у складі колегії суддів: Євстигнеєва О.С.-головуючого, Кузнєцова В.О., Чус О.В.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 904/3878/17, Публічне акціонерне товариство комерційного банку "ПриватБанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 904/3878/17 скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь Управління комунальної власності Бердянської міської ради 2906,22 грн. заборгованості з оплати орендної плати та 294,23 грн. витрат з оплати судового збору, та направити у цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а в іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 залишити без змін.

У касаційній скарзі заявник посилається на недотримання судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Управлінням міським комунальним майном м. Бердянськ (орендодавець) і Бердянською філією комерційного банку "ПриватБанк" (орендар) 17.02.1999 за № 36 укладено договір оренди комунального майна. Відповідно до умов договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування приміщення по вул. Дюміна 69/15, площею 216,68 кв.м., що знаходиться на балансі ДКП "Житлосервіс-2" для використання його під відділ банку на підставі рішення виконкому від 19.11.1998 № 631.

За п. 3.1. договору орендну плату визначено на підставі порядку визначення орендної плати за нежитлові будинки, будівлі, споруди, що є міською комунальною власністю, затвердженого рішенням виконкому і складає 833, 16 грн.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що договір діє з 15.01.1999 по 31.12.2003 строком на п'ять років.

У зв'язку зі зміною адреси будинку сторонами укладено додаткову угоду від 10.12. 2003 до договору, якою змінено предмет договору наступним чином: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Дюміна, 69/22, площею 216,68 м. кв., що знаходиться на балансі КП "Житлосервіс-2" для використання його під відділення банку на підставі рішення виконкому від 19.11.1998 № 631".

Предмет договору набув змін додатковою угодою від 16.07.2012, якою визначено, що орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення, яке знаходиться на балансі комунального підприємства Бердянської міської ради "Житлосервіс,2-а", площею 218,30 кв.м. відповідно до звіту про оцінку майна, розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Дюміна, 69/вул. К.Маркса, 22.

В подальшому додатковими угодами від 31.01.2004, від 11.01.2005, від 30.12.2005, від 21.05.2009, від 16.12.2009, від 16.07.2012, від 05.11.2013, від 26.11.2014 до договору внесено зміни, зокрема, до найменування сторін, орендної плати, строку оренди приміщення.

В додатковій угоді від 05.11.2013 сторонами викладено п. 3.1. з наступними змінами і доповненнями: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська, затвердженої рішенням тридцять дев'ятої сесії VІ скликання від 12.07.2013 № 47 "Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно територіальної громади міста Бердянська".

"п. 3.1.1.Орендна плата встановлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок № 34220999700011 ГУДКСУ у Запорізькій області м. Запоріжжя МФО 813015, код ЄДРПОУ 38042560, одержувач: місцевий бюджет м. Бердянськ, щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди, яка становить 11078,29 грн. х І інфл."

Додатковою угодою від 26.11.2014 сторонами подовжено строк оренди нежитлового приміщення строком до 25.10.2017 з особливими умовами. "Сторони зобов'язуються змінювати умови орендної плати на підставі рішень Бердянської міської ради, що регулюють розміри орендних ставок за користування майном комунальної власності територіальної громади міста Бердянська".

Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради 10.11.2016 направлено на адресу банку претензію з вимогою перерахувати 3684,61 грн. основного боргу, 123,92 грн. пені, та додано довідку про нараховану та отриману орендну плату і пеню по ПАТ КБ "Приватбанк" за оренду комунального майна станом на 02.11.2016.

В листі № Е.19.0.0.0/4-21672 від 20.02.2017 у відповідь на претензію банком звернуто увагу, що відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" індексація орендної плати впродовж 2016 року не застосовується. Орендодавцем на підтвердження відсутності заборгованості надано акт звірки взаємних розрахунків.

Управління комунальної власності Бердянської міської ради вважає, що Публічне акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" не в повному обсязі вносило орендну плату за орендоване нежитлове приміщення за період з 01.02.2016 по 31.03.2017 та звернулось до господарського суду з відповідним позовними вимогами про стягнення з Банку 15418,08 грн. орендної плати та 385,88 грн. пені.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Обов'язковість договору для виконання сторонами встановлена ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 579 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 3 ст. 19 Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами і доповненнями) передбачено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Орендну плату з урахуванням її індексації віднесено ч. 1 ст. 10 Закону до істотних умов договору оренди.

Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону визначено, що одним з основних обов'язків орендаря є, зокрема, внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Судами встановлено, що обов'язок сплачувати орендну плату в строк і у повному обсязі покладено в даному випадку на орендаря і п. 4.2. укладеного між сторонами у справі договору оренди комунального майна.

Враховуючи той факт, що п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" зупинено на 2016 рік дію норми ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати, суди дійшли до правильного висновку про розрахунок орендної плати з січня 2016 року по грудень 2016 року без використання індексу інфляції, перевіривши розрахунок позивача вказали про необхідність сплати за вказаний період суми у 19742, 65 грн. (розмір проіндексованої орендної плати за грудень 2015 року).

Судами правомірно зазначено, що з 2017 року індексація орендної плати за договором має бути застосована, але відповідач при здійсненні оплати за 2017 рік цього не врахував.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 904/3878/17 Господарського суду Дніпропетровської області прийнято з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 904/3878/17 Господарського суду Дніпропетровської області підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 904/3878/17 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 у справі № 904/3878/17 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Карабань В.Я. Ємельянов А.С.