Постанова № 70854238, 04.12.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Справа № 909/313/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Вовка І.В., Палія В.В.,розглянувши матеріали касаційноїскаргизаступника прокурора Львівської областіна постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.17 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.17у справігосподарського суду Івано-Франківської області №909/313/17за позовомзаступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Болехівської міської радидо1.Виконавчого комітету Болехівської міської ради, 2.Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради, 3.Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПуАТ "Укртелеком"провизнання недійсним рішення виконавчого комітету, договору оренди частини приміщення та зобов'язання вчинити певні дії,

за участі представників сторін:

від ГПУ - Овчаренко О.З.,

від інших осіб - не з'явилися,

У С Т А Н О В И В:

29.03.2017 заступник керівника Калуської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Болехівської міської ради з позовом до виконавчого комітету Болехівської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради, публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 року № 12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення", визнання недійсним договору від 01.08.2014 року № 14/454/27-14 оренди частини приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2 площею 9,58 кв.м. вартістю 20 602 грн. та зобов'язання ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії повернути Болехівській міській раді за актом прийому-передачі частину приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв.м., вартість якого становить 20 602 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря №63 від 14.08.2001, обгрунтовані тим, що прийняттям спірного рішення та укладенням оспорюваного договору оренди порушуються інтереси держави, оскільки передача майна в оренду, що є об'єктом освіти здійснена без урахування його призначення - навчально-виховного процесу освітньої діяльності.

У свою чергу, публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" проти позову заперечували з тих підстав, що Болехівська міська рада є власником спірного приміщення та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, у тому числі передачу його в оренду. Також просили застосувати строк позовної давності, подавши відповідне клопотання.

23.05.2017 рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Фанда О.М.), залишеним без змін 12.07.2017 постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді Матущак О.І., Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) у задоволенні позову відмовлено. Вмотивовуючи ухвалені рішення, господарські суди зазначили, що зважаючи на положення ч.2 ст.319 ЦК України міська рада вправі вчиняти будь-які дії щодо спірного майна, які не суперечать закону, зокрема, передачі його в оренду. Що стосується позовних вимог у частині повернення орендованого приміщення за актом прийому-передачі, суди двох інстанцій зазначили, що по-перше, Болехівська міська рада не є стороною договору, оскільки останній укладено з Управлінням освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради, по-друге, така позовна вимога є похідною від первісної вимоги про визнання недійсним договору. В підсумку, господарськими судами зазначено про недоведеність прокурором факту порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням.

У касаційній скарзі заступник прокурора Львівської області посилався на порушення та неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст.4-3, 32-34, 43, 84 ГПК України, ст.327 ЦК України, ст.ст.18, 61, 63 Закону України "Про освіту", тому просив скасувати незаконні, на його думку, судові рішення, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог скарги, скасування постанови та рішення з направленням справи для нового розгляду, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 29.01.2014 рішенням виконавчого комітету Болехівської міської ради "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення" №12 надано дозвіл цеху ТП№2 Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" на продовження договору оренди на приміщення загальною площею 9,58 м.кв., яке знаходиться в м. Болехові по вул. Гагаріна, 12 (ЗОШ І-ІІІ ст.№2) для розміщення під АТС.

Відповідно до п.2 зазначеного рішення доручено начальнику управління освіти міськвиконкому укласти договір оренди приміщення, яке знаходиться в м. Болехові по вул. Гагаріна, 12 (ЗОШ І-ІІІ ст.№2 ) терміном на 5 років відповідно до діючого законодавства (вказане рішення виконавчого комітету міської ради було прийняте відповідно до п.1.7 Порядку проведення конкурсу на право оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Болехова, затвердженого рішенням Болехівської міської ради від 24.10.2012 року №26-21/12, яким рада фактично уповноважила виконавчий комітет на управління майном комунальної власності).

01.08.2014 між Управлінням освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради (орендодавець) та ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком" (орендар) було укладено договір оренди № 14/454/27-14, у відповідності до пунктів 1.1., 2.1., 2.2., розділу 3, 4.1.-4.3., 10.1, 10.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення, для розміщення АТС площею 9, 58 кв.м. в Болехівській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 в м. Болехові, вул. Гагаріна,12 вартістю 20 602, 00 грн. з ПДВ (в.ч. ПДВ 3 434 грн. вартість приміщення 17 168 грн.), яке знаходиться на балансі Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради.

01.08.2014 сторони підписали акт приймання-передачі вказаного приміщення, який є невід'ємною частиною договору оренди №14/454/27-15.

Орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати надані комунальні послуги.

Термін дії договору з 01.08.2013 до 31.12.2014 року. Враховуючи відсутність заяви будь-якої зі сторін договору, дію останнього було пролонговано до 31.12.2017.

Відповідно до ч.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати , використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Положеннями статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

За змістом положень статей 14, 61 Закону України "Про освіту" місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування, зокрема, забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріально-технічної бази та господарське обслуговування.

Відповідно до ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Підпунктом 2 пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності" від 27.08.2010 р. №796 визначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема, надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

При вирішенні спору у цій справі, суди двох інстанцій керувались тим, що частину 5 статті 63 Закону України "Про освіту" та підпункт 2 пункту 8 Постанови КМУ № 796 від 27.08.2010 необхідно застосовувати у нормативному поєднанні, які в своїй сукупності становлять нормативно-правову базу для реалізації питань оренди державного та комунального майна в спірному випадку. При цьому, як установлено господарськими судами, матеріали справи містять рішення виконавчого комітету Болехівської міської ради від 29.01.2014 № 12 "Про дозвіл на продовження договору оренди приміщення" про надання дозволу Управлінню освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради на укладення договору оренди. На підставі викладеного, місцевий і апеляційний суди дійшли висновку, що законодавчо унормовано та передбачено можливість отримання навчальними закладами доходів від передання в оренду тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання у випадку, якщо таке тимчасово не використовується у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності та коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у навчальному закладі.

Зазначені висновки господарських судів попередніх інстанцій колегія суддів визнає передчасними та такими, що зроблені у порушення вимог ст.43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють спірні відносини.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент укладення Договору) не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

За приписами ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту" об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Пунктом 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, визначено що здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

Аналіз змісту викладених положень діючого законодавства свідчить про те, що приміщення навчального закладу може передаватись в оренду виключно для діяльності, пов'язаної з навчально-виховним процесом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки твердженням прокурора про те, що відповідач-2 орендує приміщення Болехівської загальноосвітньої школи I-III ступеня № 2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Гагаріна, 12, загальною площею 9,58 кв.м., для розміщення під АТС.

Дійшовши висновку про відсутність установлених законодавством заборон для передачі спірного об'єкту в оренду, незважаючи на те, що останній знаходиться на першому поверсі ЗОШ I-III ступеня № 2, суди обох інстанцій не надали належної правової оцінки твердженням заявника, що пункти 1.1., 2.1., 2.2., розділу 3 договору оренди суперечать цілі використання спірного приміщення, якою згідно закону є діяльність, пов'язана виключно з навчальним процесом.

Відхиляючи посилання прокурора на п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 (затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63), господарські суди попередніх інстанцій обмежились відсутністю доказів на підтвердження факту такого порушення, формально зазначивши про невідповідність вищезазначеної норми регуляторного неправового акту іншим нормативно-правовим актам щодо можливості, зокрема, укладення договорів оренди. Зазначений висновок судових інстанцій не грунтується на належно встановлених обставинах та на доказах, оцінка яких судом відповідала би процесуальному законові.

Таким чином, при ухваленні судових рішень не враховано вимоги ст.84 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження й оцінки судом. Наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суд у мотивувальній частині рішення повинен навести правове обгрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене та повноваження касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасування, з передачею справи для нового розгляду, під час якого господарському суду необхідно всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін, і в залежності від установленого правильно застосувати норми матеріального та процесуального права, якими урегульовано спірні правовідносини, та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задоволити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2017 у справі №909/313/17 скасувати, а справу передати для нового розгляду.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяІ.В. Вовк СуддяВ.В. Палій