Постанова № 70853663, 04.12.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 р. Справа №818/1224/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2017 року позивач, Головне управління ДФС у Сумській області, звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав та уточнив в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач, комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом Укарїни, відповідно до ст..16.1.4 Кодексу зобов»язаний у встановлені законом терміни сплачувати належні суми податків і зборів.

Станом на 13.09.2017 року податковий борг відповідача за платежем збір за спеціальне використання води складає 3534531,10 грн., з яких основний платіж - 2025707,97 грн., штрафна санкція 311753,79 грн., пеня 1197069,34 грн., тому позивач просить стягнути вказану суму за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючи такого платника та готівки, що належить такому платнику на користь місцевого бюджету м.Суми.

Обгрунтовуючи виникнення податкового боргу, позивач зазначив, що 03.08.2016 року проведено документальну позапланову перевірку КП «Міськовдоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності декларування суми рентної плати за спеціальне використання води за період з 01.01.2015 року по 30.08.2015 року, за наслідками якої прийняте податкове повідомлення-рішення №0001531401 від 19.08.2016 року, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов»язання зі збору за спеціальне використання води на суму 2025713,40 грн. по основному зобов»язанню та 506428,35 по штрафних санкціях. За результатами судового оскарження податкове повідомлення-рішення залишилось чинним.

Обгрунтовуючи розмір пені, позивач посилався на норми п.п.129.1.1 п.129 ст.129 Податкового кодексу України та зазначав, що початком періоду, за який нарахована пеня, є несплата визначеного податкового боргу за самостійно поданими відповідачем деклараціями по рентній платі за спеціальне використання води, а саме: 20.05.2015, 19.08.2015, 19.11.2015. Днем закінчення нарахування пені позивачем визначено 08.06.3017. Крім того, відповідно до п.129.4 ст.129 Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017 року, застосовано 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його ( його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що позивачем невірно обрахований розмір пені, зокрема, в частині визначення початку строку її нарахування, кількості днів прострочення ( не враховані строки продовження розгляду скарги підприємства на податкове повідомлення-рішення самим податковим органом під час адміністративного оскарження), не врахована зміна облікових ставок НБУ.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи знаступного.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов»язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов»язання.

Відповідно до частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

В ході розгляду справи встановлено, що податковий борг, який просить стягнути позивач відповідно до наданого ним розрахунку ( а.с. 6,7) та уточнення до позову ( а.с.34) складється із боргу за платежем зі збору за спеціальне використання води - 2025707,97 грн., штрафної санкції 311753,79 грн., пені 1197069,34 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення основного платежу та штрафної санкції мають бути задоволені, проте із врахуванням часткової сплати за платіжним дорученням №5878 від 17.11.2017 в сумі 201594,90 грн. ( а.с.161).

Так, судом встановлено, що 03.08.2016 року позивачем проведено документальну позапланову перевірку КП «Міськовдоканал» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності декларування суми рентної плати за спеціальне використання води за період з 01.01.2015 року по 30.08.2015 року, за наслідками якої прийняте податкове повідомлення-рішення №0001531401 від 19.08.2016 року, яким збільшено відповідачу суму грошового зобов»язання зі збору за спеціальне використання води на суму 2025713,40 грн. по основному зобов»язанню та 506428,35 по штрафних санкціях. Вказане рішення позивач оскаржив спочатку в адміністративному порядку, а потім в судовому. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року в задоволенні позову відмовлено ( а.с.162-163), ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін ( а.с.27-28).

Відповідно до ст..16.1.4 Податковогго кодексу платник податків і зборів зобов»язаний у встановлені законом терміни сплачувати належні суми податків і зборів. Оскільки, з набранням 30.05.2017 року законної сили судовим рішенням, сума грошового зобов»язання за платежем рентна плата за спеціальне використання води, визначена податковим повідомленням-рішенням, набула статусу узгодженого боргу та не сплачена платником подаків самостійно у визначений законом десятиденний термін з дня отримання рішення, вона підлягає стягненню у судовому порядку. Враховуючи часткову сплату цього боргу за платіжним дорученням №5878 від 17.11.2017 в сумі 201594,90 грн. ( а.с.161), на час вирішення справи розмір основного платежу складає 1824112,99 грн.

Обговорюючи питання щодо розміру пені, суд виходить з такого.

З розрахунку пені, наданого позивачем ( а.с. 7), вбачається, що початком періоду, за який нарахована пеня, є несплата визначеного податкового боргу за самостійно поданими відповідачем деклараціями по рентній платі за спеціальне використання води, а саме: 20.05.2015, 19.08.2015, 19.11.2015. Днем закінчення нарахування пені позивачем визначено 08.06.3017. При нарахування в ці періоди позивачем застосовані облікові ставки НБУ 30 та 22 відсотків, кількість календарних днів по кожному періоду визначена відповідно 651, 560, 468 днів, при цьому не включено до такого періоду час протягом якого контролюючим органом продовжувався термін розгляду скарг позивача в адміністративному порядку 27 днів.

Суд вважає, що наданий розрахунок не відповідає положенням податкового законодавства з огляду на наступне.

П.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

П.п.14.1.156. п.14.1 ст. 14 ПК України визначено: податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

П.п.14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено: пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

П.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено: податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку визначеному податковим законодавством.

Згідно абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

В 2016 році до внесення змін до Податкового кодексу України з 01.01.2017 підприємство не мало обов'язку сплати суми визначеного грошового зобов'язання, оскільки податкове повідомлення-рішення рішення перебувало в адміністративному оскарженні.

Так, 30.08.2016 за вих. № 22/9457 КП «Міськводоканал» СМР подано до Головного управління ДФС у Сумській області первинну скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.08.2016 (а.с.88-100).

Рішенням ГУ ДФС у Сумській області № 9488/10/18-28-10-01 -04-76/91/ск від 07.09.2016 строк розгляду первинної скарги продовжено по 29.10.2016( а.с.101), рішенням ГУ ДФС у Сумській області № 10735/10/18-28-10-01-04-76/91/ск від 17.10.2016 скарга підприємства залишена без задоволення ( а.с.102-105).

26.10.2016 КП «Міськводоканал» СМР подано до ДФС України повторну скаргу на податкове

повідомлення-рішення № з проханням скасувати його ( а.с.106-115).

Рішенням директора департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС України № 24199/6/99-99-11-03-01-25 від 10.11.2016 строк розгляду повторної скарги продовжено до 29.12.2016 ( а.с.116).

Рішенням голови ДФС України № 27925/6/99-99-11-03-01-25 від 26.12.2016, скарга підприємства залишена без задоволення ( а.с.117-120).

Таким чином, з урахуванням абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ГГК України сума грошового зобов'язання стала обов'язковою до сплати (через 10 днів після узгодження внаслідок закінчення адміністративного оскарження): 10.01.2017.

До вказаного часу (до 10.01.2017) пеня не нараховувалась і по картці обліку платника податків вона повинна бути відсутня. Подія, факт нараховування пені" в 2016 році не відбулось.

Тому для визначення пені повинні застосовуватись норми Податкового кодексу України в редакції 2017 року, а саме:

Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобовязання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Вказаною нормою вже не передбачено нарахування пені за весь період заниження.

При цьому необхідно враховувати норму, передбачену абз. 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України, згідно якої, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

П.п. 2 п. 1 глави 7 Розділу ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 передбачено, що нарахування пені розпочинається: після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня: 2) при нарахуванні суми грошового зобовязання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України.

Податкове повідомлення-рішення, яким відповідачеві нараховане грошове зобов»язання, прийняте 19.08.2016 року, направлене поштою та отримане ним 22.08.2016 року, що сторонами не заперечується. Тому нарахування пені повинно розпочатись з 02.09.2016, включно (від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Податковим кодексом), кількість таких днів має становити 298 днів.

Крім того, при нарахування пені в строк, протягом якого вона має нараховуватись, не повинні включатися дні, протягом яких продовжувався строе розгляду скарг відповідача в порядку адміністративного оскарження. Позивач зазначав про 27 таких днів, однак, судом встановлено, що таких днів було 64.

Так, п. 56.8 ст. 56 ПК України визначено: контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

П. 56.9 ст. 56 ПК України визначено: керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

П. 2 глави 7 Розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 передбачено, що у разі коли керівник органу ДФС (його заступник) відповідно до процедури адміністративного оскарження приймає рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені ст.56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, пеня не нараховується протягом таких додаткових строків незалежно від результатів адміністративного оскарження.

Так, 30.08.2016 за вих. № 22/9457 КП «Міськводоканал» СМР подано до Головного управління ДФС у Сумській області первинну скаргу про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.08.2016. Рішенням ГУ ДФС у Сумській області № 9488/10/18-28-10-01-04-76/91/ск від 07.09.2016 строк розгляду первинної скарги продовжено по 29.10.2016.

Рішенням ГУ ДФС у Сумській області № 10735/10/18-28-10-01 -04-76/91/ск від 17.10.2016 скарга підприємства залишена без задоволення.

З цих рішень вбачається, що скарга ГУ ДФС у Сумській області отримана 30.08.2016 та продовжена по 29.10.2016. Рішення по загальному правилу про розгляд скарги повинно було прийнято та надіслано протягом 20 календарних днів (останній день 20-денного строку:19.09.2016).Однакрішення прийнято 17.10.2016, тобто портягом додаткових 28 календарних днів: з 20.09.2016 по 17.10.2016, включно.

Крім того, 26.10.2015 за вих. № 21/10943 КП «Міськводоканал» СМР подано

до ДФС України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення №

НОМЕР_1 від 19.08.2016.

Рішенням директора департаменту адміністративного оскарження та судового

супроводження ДФС України № 24199/6/99-99-11-03-01-25 від 10.11.2016 строк

розгляду повторної скарги продовжено до 29.12.2016.

Рішенням голови ДФС України від 26.12.2016 № 27925/6/99-99-11-03-01-25

скарга підприємства залишена без задоволення.

З цих рішень вбачається, що скарга ДФС України отримана 31.10.2016, та

продовжена по 29.12.2016. Рішення по загальному правилу про розгляд скарги

повинно було прийнято та надіслано протягом 20 календарних днів (останній день

20-денного строку: 20.11.2016). Однак рішення прийнято 26.12.2016, тобто

рішення прийнято в термін додаткових 36 календарних днів: з 21.11.2016 по 26.12.2016 включно.

Таким чином при нарахуванні пені не повинні враховуватись наступні дні: з 20.09.2016 по 17.10.2016 (28 календарних днів) та з 21.11.2016 по 26.12.2016 (36додаткових днів), а всього 64 дні, а тому кількість фактичних днів,за які має нараховуватись пеня складає 234 дні.

Щодо застосування облікової ставки НБУ для нараховування пені суд зазначає наступне. П.п. 129.4 ст. 129 ПК України (в редакції 2017 року) визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1. 2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобовязання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Тому за період нарахування пені визначається облікова ставка НБУ, яка діяла на кожен день, окремо. В пріод часу з вересня 2016 по червень 02.09.2017 облікова ставка НБУ змінювалась від 15,50% до 12,50%.

З огляду на викладене, суд погоджується із математичним розрахунком визначення розміру пені, наданим відповідачем під час судовго розгляду справи ( а.с.143) та вважає, що стягненню підлягає пеня в сумі 178635,96 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність податкового боргру у відповідача, що підлягає стягненню до місцевого бюджету м.Суми, у розмірі 2314502 грн., з яких основний платіж 1824112,99 грн., штрафні санкції 311753,79 грн., пеня 178635,96 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради ( код ЄРДПОУ 03352455) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, ща належить такому платнику податковий борг за платежем " надходження збору за спеціальне використання води від підприємств, що обслуговують житлово-комунальні господарства) ( код податку 13020401) в сумі 2314502 ( два мільйони триста чотирнадцять тисяч п"ятсот дві) грн. 74 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складений 08 грудня 2017 року.