Постанова № 70853590, 05.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 грудня 2017 р. № 820/5160/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зоркіної Ю.В, суддів - Мороко А.С., Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Єрьомкіної К.І.,

представника позивача Дергачова В.С.

представника відповідача - Кобилінська О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторг-соя" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позовні вимоги заявлені до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 31.08.2017 року № 129106/39527851 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.06.2017 року № 10 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ «Агроторг-Соя»; зобов'язання зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.06.2017 року № 10, подану ТОВ «Агроторг-Соя».

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладеної відповідачем прийнято за відсутності передбачених діючим законодавством передумов, а отже, вказане рішення є таким, що підлягає скасуванню із подальшим зобов'язанням відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, пославшись на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної винесено фіскальним органом обґрунтовано, а відтак не підлягає визнанню протравними та скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що одним з основних видів діяльності позивача згідно КВЕД в т.ч. є неспеціалізована оптова торгівля (код 49.60), виробництво олії та тваринних жирів ( код 10.41), оптова торгівля зерном, насінням і кормами для тварин (код 46.21).

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рахунка-фактури від 27.06.2017 року № СФ-0000058, видаткової накладної № РН-0000060 від 27.06.2017 року позивачем реалізована ТОВ Агрофірма «КИСЕЛІ» макуха соєва. Оплата придбаного товару здійснена у повному обсязі у безготівковій форма, що підтверджується випискою банку (а.с.26). Транспортування відбулося відповідно до ТТН № 0000138 від 27.06.2017 року зі складу ТОВ « Агро-Антик».

Складання перелічених документів з урахуванням положень п.187.1 ст.187 ПК України стало передумовою для виписування податкової накладної №10 від 27.06.2017 року на загальну суму 22200.00 грн., в т.ч. ПДВ 3700.00 грн.

Вказана податкова накладна прийнята до Єдиного реєстру податкових накладних з одночасним рішенням про зупинення реєстрації. Як наслідок, позивачу запропоновано подати документи, визначені наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.19-20,27). Підставою зупинення реєстрації податкової накладної визначено відповідність останньої критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами оцінювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2304. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК № 10 від 10.06.2017 року

23.08.2017 року позивачем на виконання вимог п. 201.16.2 ст. 201 ПК України направлено на адресу ДФС України документи про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній № 10 від 27.06.2017 року. За результатами опрацювання наданих документів контролюючим органом 31.08.2017 року прийнято рішення № 129106/39527851 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 27.06.2017 року.

Із дослідженої в судовому засіданні копії вказаного вище рішення встановлено, що підставою для відмови у здійснення реєстрації податкової накладної визначено надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає, що п. 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що позивачем в обґрунтування реальності господарських операцій з контрагентами та відповідності обсягів постачання обсягам придбання товару до контролюючого органу направлено: ТТН від 27.06.2017 року № 0000138, рахунка-фактури від 27.06.2017 року № СФ-0000058, видаткової накладної № РН-0000060 від 27.06.2017 року, пояснення щодо отримання макухи соєвої: видаткові накладні РН-0000090 від 19.05.2017 року, РН-0000091 від 22.05.2017 року на придбання у ТОВ сільськогосподарське підприємство «Родіна» сої, договір з ТОВ «Агро-Антик» від 05.11.2015 року № 01-11 на переробки сировини на давальницьких умовах (відповідно до п.1.1.,5.1.2 якого позивач передає на зберігання та переробку сою, а виконавець приймає та забезпечує переробку, а також повертає продукти переробки соєвий жми та соєве масло; виконавець також здійснює зберігання готової продукції та здійснює її передачу) , додаткові угоди №№ 1,2 до договору від 05.11.2015 року № 01-11 датовані 31.01.2016 року та 30.12.2016 року відповідно, видаткові накладні на отримання олії соєвою та макухи соєвої від 14.06.2017 року РН-13пер, від 23.05.2017 року РН-12/05 пе, акти здачі -прийняття робіт ОУ 0000068 від 12.05.2017 року, ОУ 0000066 від 03.05.2017 року, ОУ 0000067 від 10.05.2017 року, штатний розклад , договір на надання транспортних послуг від 02.11.2015 року № 02/11-15, укладений з ТОВ «Антик-Авто»

Дослідивши зміст зазначених вище документів, суд приходить до висновку, що реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентом та відповідність обсягів постачання обсягам придбання товару підтверджується необхідними документами.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.06.2017 року № 10, подану ТОВ «Агроторг-Соя», то суд зазначає наступне. У судовому засіданні як на підставу відмови у задоволенні цієї вимоги представник відповідача послався на те, що питання реєстрації податкових накладних в реєстрі є дискреційною функцією фіскального органу.

Суд зазначає, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним. Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до частини першої ст. 6 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з пунктом другим ч.4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. За приписами п. 2 ч.2 ст.62 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Отже, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 27.06.2017 року, є належним засобом захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити в порядку, визначеному ст..94 КАС України.

Керуючись ст.ст.9,11,160-163,185-186 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 31.08.2017 року № 129106/39527851 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.06.2017 року № 10 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ " Агроторг-Соя".

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.06.2017 року № 10, подану ТОВ " Агроторг-Соя".

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 11.12.2017 року.

Головуючий суддя Ю.В.Зоркіна

Судді А.С.Мороко

А.В.Сліденко