Постанова № 70853243, 08.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4196/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області про визнання неправомірними дій, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась з адміністративним позовом (а.с. 24-28) ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області, в якому позивач просила суд:

- визнати незаконними дії прокуратури Миколаївської області щодо витребування відомостей про належну їй на праві власності земельну ділянку за кадастровим номером 4820982200:12:055:0195 з: - відділу Держгеокадастру у Березанському районі за запитом від 18.05.2016 за №05/1-526 вих-16; - управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації за запитом від 18.05.2016 за №05/1-567 вих-16; - державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» за запитом від 06.06.2016 №05-100 вих-16; - Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства за запитом від 06.06.2016 №05-98 вих-16; - виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» за запитом від 06.06.2016 року №05-99вих-16;

- стягнути з прокуратури Миколаївської області 100000 грн. в якості відшкодування завданої неправомірними діями моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 4820982200:12:055:0195, розташованої за адресою: Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве, яку вона придбала на підставі укладеного з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу №466 від 27.03.2015 року.

Враховуючи, що вартість земельної ділянки на момент продажу складала 573 920 грн., та є значною сумою для її родини, перед придбанням земельної ділянки вона вивчила підстави набуття права власності на цю земельну ділянку ОСОБА_2, зокрема, всі наявні рішення Коблівської сільської ради щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_2, проектну документацію, відповідність цільового призначення земельної ділянки містобудівній документації села Коблеве та інше. У неї не виникло жодного сумніву щодо законності рішень Коблівської сільської ради про її відведення попередньому власнику, прийнятих ще у 2012 році (за 3 роки до придбання нею земельної ділянки), оскільки будь-яких даних у відкритих реєстрах щодо наявності спірних питань по цій ділянці, претензій контролюючих органів або заборон не було.

Більше того, з’ясувалося, що законність рішень Коблівської сільської ради від 14.12.2012 та 26.12.2012, які стосувалися придбаної у ОСОБА_2 земельної ділянки, були предметом перевірки органів прокуратури, оскільки на запит прокуратури Березанського району Миколаївської області листом від 21.01.2013 за № 73 вказані рішення сільради направлялися для перевірки.

Проте, у травні 2017 року їй стало відомо про те, що прокуратура Миколаївської області, протиправно посилаючись на положення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», витребувала з органів влади та місцевого самоврядування інформацію, яка стосується належної їй на праві власності земельної ділянки за кадастровим номером 4820982200:12:055:0195 і здійснила фактично наглядову перевірку законності отримання нею у власність цього майна.

Позивач вважає, що витребування відповідачем інформації з відділу Держгеокадастру у Березанському районі, управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА, ДП «Очаківське лісомисливське господарство», Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» стосовно належного їй майна є втручанням прокуратури Миколаївської області, як представника держави, в мирне володіння нею земельною ділянкою, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року).

Відповідно до п. 14 ч1 ст.92, п.З.ч.1 ст. 131-1 Конституції України організація та діяльність прокуратури визначається виключно законами України, а представництво у визначеному законом порядку у виключних випадках. Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ «Про прокуратуру» обмежив тотальний нагляд прокурора та установив певні рамки діяльності прокуратури.

Статтею 23 цього Закону чітко визначено повноваження прокурора щодо отримання документів та інформації для здійснення представницької діяльності, у т.ч. підготовки позову.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 23 цього Закону виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Лише у разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави (тобто, коли прокурор виступає самостійним позивачем) з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів у інших суб’єктів.

З урахуванням положень ст.ст.11,12,13,17 ЗК України, який визначає органи, що мають право розпоряджатися землями комунальної власності (це органи місцевого самоврядування) та державної власності (органи виконавчої влади в особі Кабінету міністрів України, обласних та державних адміністрацій), прокурор вправі був направити запити для встановлення наявності підстав для вжиття представницьких заходів, які стосуються належної мені земельної ділянки, лише у ці органи.

Органи, в які прокурором направлено запити щодо її земельної ділянки, не наділені правом розпоряджатися земельними ділянками комунальної та державної власності, відповідно не можуть бути позивачами у справах, які стосуються відведення і витребування земельних ділянок, а тому прокурор направляючи такі запити вийшов за межі своїх повноважень грубо нехтуючи вимогами закону.

Позивач вважає, що прокуратурою вчинено протиправні дії, направлені на створення уяви дотримання вимог ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», якою встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

ОСОБА_3 Миколаївської області на час підготовки запитів з метою визначення наявності підстав для представництва було достеменно відомо, що строк позовної давності для оскарження рішень Коблівської сільської ради, на підставі яких приватизовано земельну ділянку ОСОБА_2 (першим власником) та змінено її цільове призначення сплинув, оскільки їх прийнято ще 14.12.2012 року та 26.12.2012 року і підстав для його поновлення немає, оскільки прокуратурою вже проводилися перевірки законності цих рішень.

Так, на виконання статті 19 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, який діяв на час прийняття сільрадою рішень від 14.12.2012 року, 26.12.2012 року, Генеральною прокуратурою України 31.01.2011 було видано вказівку №13, якою прокурорів зобов’язано проводити перевірки по всіх без виключення органах місцевого самоврядування та органах влади з питань законності прийнятих ними рішень у сфері земельних відношень. Також, згідно наказу Генерального прокурора України від 07.11.2012 року № Згн прокурори на місцях були зобов’язанні забезпечити постійний нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування, а результати таких перевірок (після кожної сесії) оформляти відповідними довідками, які зберігалися в окремій номенклатурній справі.

Підтвердженням того, що органами прокуратури на виконання вказаних вказівок та наказу проводились перевірки з цих питань, є те, що всі рішення сесії Коблівської сільради від 14.12.2012 та 26.12.2012 направлялися на запит прокуратури Березанського району Миколаївської області (лист сільської ради від 21.01.2013 за № 73) для відповідної перевірки.

Крім того, розпорядженням Березанської райдержадміністрація № 174 від 29.03.2011 року затверджена Схема планування території Коблівської сільради, відповідно до якої землі державної власності лісового призначення на території с. Коблево відсутні.

Позивач також просила стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн., яка завдана їй незаконними діями прокуратури Миколаївської області, та полягає у приниженні ділової репутації, престижу, моральних переживаннях, у зв'язку з порушенням права вільно розпоряджатися своєю власністю та у порушенні стосунків з членами її родини та знайомими. Після придбання земельної ділянки вона мала намір на земельній ділянці будувати об’єкт рекреації. З метою залучення коштів інвестора та укладення договору про спільну діяльність, 27.04.2016 року уклала договір про наміри щодо співпраці з громадянкою ОСОБА_4 Молдова ОСОБА_5. Однак, після того, як прокуратура Миколаївської області розпочала перевірку за фактом відчуження цього майна, ініціювала накладення арешту на земельну ділянку та заборону проводити будь-які будівельні роботи на ній, потенційний інвестор відмовився від будь-якого подальшого співробітництва з нею.

Крім того, представник позивача надав до суду письмові пояснення на заперечення відповідача (а.с. 85-87), в яких зазначив, що відповідач не спростував, що відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону «Про прокуратуру», у разі підготовки позову в інтересах певного суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить саме цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Лише у разі, коли позивачем виступає сам прокурор (відсутність уповноваженого суб’єкта) з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом у інших суб’єктів (в інтересах яких позов не пред’являється), необхідну інформацію та матеріали. З урахуванням положень ст.ст.11,12,13,17 Земельного кодексу України, який визначає органи, що мають право розпоряджатися землями комунальної власності (це органи місцевого самоврядування) та державної власності (органи виконавчої влади в особі Кабінету міністрів України, обласних та державних адміністрацій), прокурор вправі був направити запити для встановлення наявності підстав для вжиття представницьких заходів, які стосуються належної їй земельної ділянки, лише у ці органи. Усі інші органи не наділені правом розпоряджатися земельними ділянками комунальної та державної власності, а тому не можуть бути позивачами у справах, які стосуються відведення і витребування земельних ділянок.

ОСОБА_3 Миколаївської області подала до суду письмові заперечення на позов (а.с.61-68), в яких вважала позов необґрунтованим та просила у його задоволенні відмовити. В запереченнях на позов зазначено, що положеннями частин першої і третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокутатура у запереченнях стверджує, що ч. 4 ст. 23 Закону не містить заборони органам прокуратури отримувати інформацію від інших органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування з метою встановлення фактів порушень інтересів держави та повноти її захисту уповноваженими органами, оскільки право на отримання такої інформації є засобом реалізації процесуальних прав прокурора.

Оскільки у травні 2016 року прокуратурою області опрацьовано відомості, розміщені на офіційному веб-сайті Державного агентства земельних ресурсів України в розділі «Публічна кадастрова карта та визначено земельні ділянки на території села Коблеве, котрі входять в межі прибережної захисної смуги Чорного моря та не можуть перебувати у приватній власності, з метою збирання належних та допустимих доказів на підтвердження фактів порушення законодавства при відведенні у приватну власність громадян для ведення особистого селянського господарства та забудови рекреаційних територій узбережжя Чорного моря, прокуратурою області скеровано запити до відповідних органів влади та контролю, які наділені повноваженнями на захист законних інтересів держави.

Зокрема, 18.05.2016 року скеровано запит №05/1-565вих-16 до відділу Держгеокадастру у Березанському районі, оскільки зазначений відділ наділений повноваженнями захищати законні інтереси держави шляхом відмови у погодженні документацій із землеустрою, реєстрації земельних ділянок, надання яких суперечить вимогам законодавства, та ініціювати питання щодо припинення діяльності інженерів-землевпорядників, які не дотримуються положень законів при розробленні документації із землеустрою.

З метою встановлення функціонального призначення земельних ділянок, наданих висновків про погодження проектів землеустрою щодо їх відведення та зміни цільового призначення, 18.05.2016 року скеровано запит №05/1-567вих-17 до управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації, оскільки саме управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації наділено повноваженнями встановлювати можливість відведення земельних ділянок для забудови та іншого використання в межах визначених у містобудівній документації зон та встановлених обмежень.

Враховуючи, що переважна більшість земель на території села Коблеве належить до земель державного лісового фонду та перебуває у користуванні державного підприємства «Очаківське ЛМГ», прокуратурою області 06.06.2016 року скеровано запити №05-100вих-16 до вказаного підприємства, яке як спеціалізоване державне лісогосподарське підприємство, зобов’язано здійснювати контроль за станом використання земель державного лісового фонду, а також вживати заходи до їх збереження та використання за цільовим призначенням.

З метою отримання інформації щодо наданих погоджень на зміну цільового призначення, вилучення або відмови від користування землями державного лісового фонду, 06.06.2016 року скеровано запит №05-98вих-17 до Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, яка разом з ДП «Очаківське ЛМГ» наділені повноваженнями на захист інтересів держави при використанні лісів, зобов’язані забезпечити збереження земель державного лісового фонду та використання їх відповідно до вимог законодавства.

Задля підтвердження факту належності земельних ділянок до земель державного лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні ДП «Очаківське ЛМГ», 06.06.2016 року скеровано запит №05-99вих-16 до виробничого об’єднання «Укрдержліспроект».

Водночас, попри наявність у вказаних органів повноважень на захист інтересів держави, останніми не вживалися заходи до попередження незаконного надання земель державного лісового фонду, розташованих у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, а навпаки, за їх потурання та згоди, ці рекреаційні території вибувають у приватну власність для цілей, що суперечать цільовому призначенню цих земель.

Опрацюванням зібраних матеріалів установлено, що належним позивачем у справі є Березанська районна державна адміністрація, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України спірна ділянка відноситься до земель державної власності, а її власником (розпорядником) враховуючи положення ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України, є Березанська районна державна адміністрація. Отже, саме районна державна адміністрація у даному випадку є уповноваженим державою органом, який розпоряджається землями зазначеної категорії.

З урахуванням отриманих даних, прокуратурою області 18.07.2016 року до Березанського районного суду Миколаївської області пред’явлено позов в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_1, третьої особи - ДП «Очаківське ЛМГ» про визнання незаконним та скасування рішення сільради, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки. На цей час рішення у справі № 469/742/16 не прийнято.

Витребувані прокурором документи долучені до матеріалів позовної заяви прокурора в якості доказів неправомірності рішення Коблівської сільської ради від 14.12.2012 року №9 та від 26.12.2012 року №11 в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки та зміни її цільового призначення, оскільки зазначене рішення суперечить законодавству, порушує цивільні права та інтереси держави, що згідно ст.ст. 16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України та ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є підставою для визнання його незаконним у судовому порядку.

ОСОБА_3 вважає, що оцінку законності та обґрунтованості позовних вимог, належності та допустимості доказів, пропуску строку позовної давності, буде надано судом цивільної юрисдикції за результатами розгляду вказаної позовної заяви.

Також прокуратура вважала необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують факт завдання органами прокуратури моральної шкоди шляхом направлення запитів до вищевказаних органів державної влади та контролю.

Вищезазначені запити скеровувались з метою надання оцінки законності набуття первісними набувачами конкретних земельних ділянок та взагалі без зазначення прізвища ОСОБА_1, яка, як установлено пізніше, була наступним набувачем спірної ділянки.

Крім того, прокуратура вважає, що направлення запитів до державних органів влади та місцевого самоврядування щодо підстав відведення земель, які відповідно до Конституції України є основним національним багатством, що перебувають під особливою охороною держави, не могло завдати будь-кому моральної шкоди.

ОСОБА_6 ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2015 року придбала у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 4820982200:12:055:0195, розташовану за адресою: Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве (а.с.9)

У договорі купівлі-продажу зазначено, що ця земельна ділянка зареєстрована відділом Держкомзему у Березанському районі Миколаївської області 29.12.2012 року та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ЯК №788950, виданого на підставі Рішення Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області 23 сесії 6 скликання №11 від 26.12.2012 року, і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 29.12.2012 року за №482090001001854. ОСОБА_6 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.03.2015 року відомості про обмеження у використанні земельною ділянкою не зареєстровані.

Маючи намір на земельній ділянці будувати об’єкт рекреації ОСОБА_1, з метою залучення коштів інвестора та укладення договору про спільну діяльність, 27.04.2016 року уклала договір про наміри щодо співпраці з громадянкою ОСОБА_4 Молдова ОСОБА_5 (а.с.10-11).

Проте, у травні 2017 року позивачу стало відомо про те, що прокуратура Миколаївської області витребувала з органів влади та місцевого самоврядування інформацію, яка стосується належної їй на праві власності земельної ділянки за кадастровим номером 4820982200:12:055:019, тобто здійснила фактично наглядову перевірку законності отримання нею у власність цього майна.

Інфрмація прокуратурою Миколаївської області була витребувана, у тому числі, щодо земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу, з відділу Держгеокадастру у Березанському районі за запитом від 18.05.2016 за №05/1-526 вих-16 (а.с.42); управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації за запитом від 18.05.2016 за №05/1-567 вих-16 (а.с.43); державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» за запитом від 06.06.2016 №05-100 вих-16 (а.с.44); - Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства за запитом від 06.06.2016 №05-98 вих-16 (а.с.46); виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» за запитом від 06.06.2016 року №05-99вих-16 (а.с.45).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом. Також позивач вважає, що протиправні дії прокуратури потягли відмову потенційного інвестора від виконання умов договру від 27.04.2016 року про наміри щодо використання земельної ділянки.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу оспорювання позивачем наявності у відповідача - ОСОБА_3 Миколаївської області повноважень на направлення запитів до відділу Держгеокадастру у Березанському районі, управління містобудування та архітектури Миколаївської ОДА, ДП «Очаківське лісомисливське господарство», Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» стосовно належній на праві власності позивачу земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 4820982200:12:055:0195, розташованої за адресою: Миколаївська область, Березанський район, село Коблеве, з метою здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 2 Закону встановлені функції прокуратури, зокрема, функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, вказану функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді прокуратура здійснює виключно у випадках, визначених Законом України «Про прокуратуру».

Такі випадки визначені ст.23 Закону, яка регламентує питання порядку здійснення прокуратурою функції представництва інтересів громадянина або держави в суді.

ОСОБА_6 з ч.1 ст.23 Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 2 ст.23 Закону встановлені випадки здійснення прокурором представництва в суді інтересів громадянина. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Щодо представництва інтересів держави, то частиною 3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, згідно з ч. 3 ст.23 Закону для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави є наступні випадки - порушення або загроза порушення інтересів держави.

Проте представництво в суді законних інтересів держави у цих випадках здійснюється за наявністю однієї з умов: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

ОСОБА_6 з положеннями Земельного кодексу України (ст.ст.11,12,13,17) право розпоряджатися землями комунальної власності належить органам місцевого самоврядування, землями державної власності - органи виконавчої влади в особі Кабінету міністрів України, обласних та державних адміністрацій.

Відповідач прокуратура Миколаївської області в запереченнях на позов зазначила, що у травні 2016 року було опрацьовано відомості, розміщені на офіційному веб-сайті Державного агентства земельних ресурсів України та встановлено факти порушення земельного законодавства при відведенні у приватну власність громадян рекреаційних територій узбережжя Чорного моря.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що наявні конкретні державні органи, до повноважень яких відноситься здійснення захисту інтересів держави у земельних відносинах щодо їх розпорядження.

Частиною 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, ще однією з умов представництва інтересів держави у суді прокурором є підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави.

Оскільки відповідно до ч.3 ст.23 Закону таке представництво може здійснюватися за двох умов: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу, то частиною 4 ст.23 Закону регламентовані дії прокурора, які він має право здійснювати, для підтвердження судом наявності підстав для представництва держави.

Тобто дії прокурора для підтвердження повноважень на представництво у суді регламентовані Законом, в залежності від наявності або відсутності державного органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту прав держави.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді:

у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії;

у разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом;2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

З урахуванням того, що відповідачем не заперечується твердження позивача, що наявні державні органи, які розпоряджаються землями, та відповідно до їх компетенції відноситься захист інтересів держави щодо вказаних земельних відносин, прокуратура Миколаївської області відповідно до вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді мала право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цим суб'єктам, тобто до компетенції яких відноситься захист інтересів держави щодо вказаних земельних відносин, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Таким чином, є обґрунтованими та доведеними доводи позивача щодо неправомірності направлення прокуратурою запитів іншим органам державної влади, оскільки таке право у прокурора виникає лише у випадку відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави. Проте такий суб'єкта владних повноважень був наявний.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у запереченнях на позов, що ч. 4 ст. 23 Закону не містить заборони органам прокуратури отримувати інформацію від інших органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування з метою встановлення фактів порушень інтересів держави та повноти її захисту уповноваженими органами, оскільки право на отримання такої інформації є засобом реалізації процесуальних прав прокурора.

Вказані твердження відповідача не відповідають вимогам Конституції України та законодавства щодо обов’язку суб’єкта владних повноважень діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» чітко визначені повноваження прокурора щодо суб’єктів, яким він може направити запити (отримати інформацію) з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

ОСОБА_6 із запереченнями на позов прокурор звернувся з позовом до Березанського районного суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації до Коблівської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_1, третьої особи - ДП «Очаківське ЛМГ» про визнання незаконним та скасування рішення сільради, визнання недійсним державного акту та витребування земельної ділянки 18.07.2016 року.

Таким чином, витребуючи відомості, у тому числі про належну позивачу на праві власності земельну ділянку за кадастровим номером 4820982200:12:055:0195, з: - відділу Держгеокадастру у Березанському районі за запитом від 18.05.2016 за №05/1-526 вих-16; - управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації за запитом від 18.05.2016 за №05/1-567 вих-16; - державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» за запитом від 06.06.2016 №05-100 вих-16; - Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства за запитом від 06.06.2016 №05-98 вих-16; - виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» за запитом від 06.06.2016 року №05-99вих-16, відповідач ОСОБА_3 Миколаївської області діяла у даному випадку не у межах повноважень наданих їй Законом України «Про прокуратуру», тобто фактично була неправомірно здійснена перевірка органами прокуратури щодо земельної ділянки позивача.

Посилання прокуратури на те, що він має право на отримання такої інформації, що є засобом реалізації процесуальних прав прокурора суд не приймає до уваги, оскільки суд вважає, що процессуальні права у прокурора як представника інтересів держави у суді з'являються виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Інші дії (не процессуальні) прокурор здійснює в межах наданих йому законом повноважень.

Таким чином, твердження позивача про неправомірність витребування інформації стосовно її земельної діялянки шляхом направлення запитів прокуратурою в органі, зазначені у позовних вимогах, є обгрунтованим та доведеним.

Разом з тим, згідно з ч.1 чт.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.17 КАС України в порядку адміністративного судочинства розглядаються спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно – правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов’язковою ознакою нормативно-правового акту чи акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття 2, підпункт 1 пункту 2 статті 17 КАС України).

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що позивач не довів, що саме направлення запитів та отримання інформації відповідачем з відділу Держгеокадастру у Березанському районі за запитом від 18.05.2016 за №05/1-526 вих-16; управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації за запитом від 18.05.2016 за №05/1-567 вих-16; державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» за запитом від 06.06.2016 №05-100 вих-16;- Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства за запитом від 06.06.2016 №05-98 вих-16; виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» за запитом від 06.06.2016 року №05-99вих-16, створило для позивача негативні наслідки, а тому його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов, що питання оцінки належності та допустимості доказів, отриманих та наданих ним до позову, який направлений до Березанського районного суду Миколаївської області, питання дотримання ним строків звернення до суду, обгрунтованнності позовних вимог, повинен вирішувати саме Березанський районний суд Миколаївської області у справі № 469/742/16. По цій же справі ухвалою суду забеспечений позов прокурора, та у разі незгоди з ухвалою суду сторона може її оскаржити в установленом закном порядку.

Таким чином суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконними дій відповідача не підлягають задоволенню, відповідно, як похідні не підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до прокуратури Миколаївської області про визнання незаконними дії щодо витребування відомостей про належну їй на праві власності земельну ділянку за кадастровим номером 4820982200:12:055:0195 з: - відділу Держгеокадастру у Березанському районі за запитом від 18.05.2016 за №05/1-526 вих-16; - управління містобудування та архітектури Миколаївської обласної державної адміністрації за запитом від 18.05.2016 за №05/1-567 вих-16; - державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» за запитом від 06.06.2016 №05-100 вих-16; - Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства за запитом від 06.06.2016 №05-98 вих-16; - виробничого об’єднання «Укрдержліспроект» за запитом від 06.06.2016 року №05-99вих-16, стягення з прокуратури Миколаївської області моральної шкоди.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва